про повернення позовної заяви
"10" жовтня 2011 р.№ 27/17-2011-2006
Суддя Невінгловська Ю.М., розглянувши матеріали вх.№6110/2011
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Софт-Макс”;
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Айті Сервіс”; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Бастіон-Юг”; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрСпецТрейдКоорпорейшн”; 4.Приватного підприємства „Українська верстатобудівна компанія „Салвер”; 5. Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області
про визнання недійсним правочину купівлі-продажу, довідки-рахунку, договору застави та стягнення 38001,60 грн.
Позивач -Товариства з обмеженою відповідальністю „Софт-Макс” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 6110/2011 від 07.10.2011р.) до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю „Айті Сервіс”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Бастіон-Юг”, Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрСпецТрейдКоорпорейшн”, Приватного підприємства „Українська верстатобудівна компанія „Салвер” та Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, в якій просить суд визнати недійсним правочин між ТОВ «Софт-Макс», ТОВ «Бастіон-Юг»та ПП «Українська верстатобудівна компанія «Салвер»щодо купівлі-продажу автомобілю марки Lexus LS460 кузов НОМЕР_1, довідку-рахунок ТОВ «Бастіон-Юг»від 28.05.2008 року на автомобіль марки Lexus LS460 кузов НОМЕР_1 та договір застави, укладений, між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»(правонаступник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ПП «Українська верстатобудівна компанія «Салвер»від 13.05.2008 року щодо застави автомобілю марки Lexus LS460 кузов НОМЕР_1 та стягнути з відповідачів ТОВ «УкрСпецТрейдКоорпорейшен»та ТОВ «Айті-Сервіс»матеріальні збитки шкоду у розмірі 38001,60 грн.
Розглянувши подану позовну заяву, суд зазначає наступне:
Приписами ст. 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення (із змінами, внесеними згідно із законом України від 19.05.2011 р. N 3382-VI).
Отже, додані позивачем до позовної заяви фіскальні чеки ОД УДППЗ «Укрпошта»від 03.10.2011р., в порушення вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, не є належним доказом надіслання відповідачам та третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, позивачем при поданні до суду позовної заяви подаються документи, серед яких, зокрема, документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п.п. ”б” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93 (із змінами та доповненнями) з позовних заяв немайнового характеру, ставка державного мита складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 85 грн.).
А відповідно до п.п. ”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93 (із змінами та доповненнями) з позовних заяв майнового характеру, ставка державного мита складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів.
Між тим, як встановлено судом, позовна заява ТОВ „Софт-Макс” містить вимоги майнового характеру на суму 38001,60 грн., в зв'язку з чим сума державного мита, яка підлягає сплаті за заявленими вимогами повинна складати 380,02 грн. та вимоги немайнового характеру (визнання недійсними правочину щодо купівлі-продажу, визнання недійсним договору застави), в зв'язку з чим сума державного мита, яка підлягає сплаті за даними вимогами повинна складати 170 грн.
Отже, при звернені з даним позовом ТОВ „Софт-Макс” повинно сплатити до Державного бюджету України державне мито у сумі 550,02 грн., тоді як позивачем сплачено лише 500 грн.
Згідно до п.п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З урахуванням встановлених обставин, на підставі пунктів 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду, в зв'язку з неподанням позивачем доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Між тим, суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права повторно звернутися до суду із відповідним позовом, усунувши визначені судом недоліки.
Керуючись п.п. 4, 6 ст.63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Софт-Макс” -повернути без розгляду.
Додаток: позовна заява 12 аркушах з додатками документів на 51 аркуші та конверт.
Суддя Невінгловська Ю.М.