"11" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2778/2011(1/180)
м. Миколаїв
За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
/АДРЕСА_1/
до відповідача: Комунального підприємства “Комунсервіс”
/55207, Миколаївська область, , м. Первомайськ, вул. 13-ого Партз”їзду, 42/
про стягнення 329 951,41 грн.
Суддя Васильєва Л.І.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 дов. від 08.08.2011р., ОСОБА_3 дов. від 08.08.2011р.
Від відповідача: ОСОБА_4, дов. № 503 від 10.10.2011р.
Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 329951,41 грн., з яких 323555,65 грн. -основний борг, 1037,15 грн. -3% річних, 5358,61 грн. -пеня, огрунтовує позовні вимоги порушення відповідачем зобов'язань по договору щодо своєчасного та у повному обсязі розрахунку за отриманий товар.
Відповідачем визнані позовні вимоги у повному обсязі(а.с.24,26).
Дослідивши надані докази, заслухавши доводи представників сторін у судовому засіданні, суд -
встановив:
07.04.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів. Пунктом 8.1. договору сторони передбачили строк його дії до 01.04.2011р., обов'язок позивача щодо поставки паливно-мастильних матеріалів, обов'язок відповідача -оплату отриманого товару.
01.04.2011р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів, у відповідності з пунктом 1.1. якого позивач зобов'язався поставити паливно-мастильні матеріали, а відповідач -оплатити їх вартість, строк дії договору до 31.12.2011р.
Приписами статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач своє зобов'язання щодо поставки паливно-мастильних виробів виконав, про що свідчать видаткові накладні за березень 2011 року -червень 2011 року.
Відповідачем зобов'язання по вказаним вище угодам виконувались не належним чином.
Так, по договору від 07.04.2010 року відповідач отримав паливно-мастильні вироби на суму 41951 грн. по накладним від 28.03.2011р. та від 31.03.2011р.(а.с.6-7).
По договору від 01.04.2011року відповідачем отримано товар на суму 210839,95 грн.(а.с.7-12). Всього документами(видатковими накладними) підтверджено отримання відповідачем товару на суму 252790,95 грн., а не на 279555,45 грн., як зазначив позивач у позові.
Відповідач в судовому засіданні факт отримання паливно-мастильних виробів визнав, підтвердив наявність боргу перед позивачем.
За таких обставин позовні вимоги в сумі 252790,95 грн., підлягають задоволенню. У стягненні з відповідача 26764,5о грн. необхідно відмовити, оскільки в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано доказів поставки товару на вказану суму.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 44000,20 грн. доплати, посилаючись на умови договорів: пунктом 3.3. договорів від 07.04.2010 року та від 01.04.2011 року встановлено, що у випадку зміни економічних умов, які призвели до підвищення цін на ПММ, продавець залишає за собою право змінити ціну на відвантажений, але неоплачений товар, повідомивши про це покупця.
В цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки, як зазначалось вище, стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не надано жодного доказу на обґрунтування правомірності підвищення ціни на поставлені паливно-мастильні матеріали.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Договорами від 07.04.2010р. та від 01.04.2011 року сторони передбачили оплату за поставлений товар згідно виставленого рахунку. Позивачем не надано доказів надіслання рахунків та отримання їх відповідачем. Отже, згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України
якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. З вимогою про сплату боргу позивач звернувся 30.06.2011року, відповідач отримав її 30.06.2011року. Отже, зобов'язання повинно бути виконане у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто до 08.06.11 року. За період з 08.07.2011 року по 08.08.2011 року три відсотка річних із суми 252790,95 грн. складають 664,87 грн., а не 1037,15 грн., як визначено позивачем.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 5358,61 грн. із суми 323555,65 грн. за період з 30.06.2011року по 08.08.2011року. В цій частині позов підлягає задоволенню частково в сумі 570,07 грн., оскільки у договорі від 01.04.2011 року сплата пені взагалі не передбачена. Пеню слід розрахувати з суми 41951 грн.(поставка товару згідно договору від 07.04.2010року, пункт 3.4.) за період з 08.07.2011 року по 08.08.2011 року.
З врахування вказаних вище обставин позов підлягає задоволенню частково в сумі 252790,95 грн . основного боргу, 570,07 грн., пені, 664,87 грн. трьох відсотків річних. В іншій частині позову необхідно відмовити. Судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам -2540,26 грн. державного мита та 181,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “Комунсервіс” /55207, Миколаївська область, , м. Первомайськ, вул. 13-ого Партз”їзду, 42, код ЄДРПОУ 31728060/ на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ 252790,95 грн . боргу, 664,87 грн. відсотків річних та 570,07 грн. пені, судові витрати в сумі 2540,26 грн. грн. держмита та 181,70 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.I.Васильєва
Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2011 року