79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.10.11 Справа№ 5015/5238/11
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівський хімічний завод», м. Львів,
до відповідача:Приватного підприємства «Фенікс -Пак», м. Борислав,
про: стягнення 16'325,48 грн.
Суддя Синчук М.М.
При секретарі Григорчук Н.В.
За участю представників:
позивача:ОСОБА_1. -довіреність №88 від 01.04.2011 р.,
відповідача :не з'явився.
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Львівський хімічний завод»до Приватного підприємства «Фенікс -Пак»про стягнення 16'325,48 грн. Ухвалою від 12.09.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 04.10.2011 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору №1457"ЦРВ" від 03.08.2009 р, не здійснив оплати у повному обсязі за поставлену продукцію, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 13'000,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 789,18 грн. -3% річних, 2'536,30 грн. інфляційних втрат.
В судове засідання 04.10.2011 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання 04.10.2011 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №06382659 від 16.09.2011 р., причин неприбуття судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 12.09.2011 р. не виконав.
Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
22.03.2011 р. Відкрите акціонерне товариство «Львівський хімічний завод», згідно Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17.09.2008 р. (з наступними змінами) змінило тип акціонерного товариства з відкритого на публічне, у зв'язку з чим змінилось найменування товариства на Публічне акціонерне товариство «Львівський хімічний завод».
Між сторонами у справі укладено Договір №1457"ЦРВ" від 03.08.2009 р. (надалі -Договір). За умовами цього Договору постачальник (позивач у справі) передає у власність покупця (відповідач у справі), а покупець приймає та оплачує на умовах цього Договору продукцію, а саме: двоокис вуглецю рідкий.
Відповідно до п. 21. Договору строк дії Договору до 31.12.2009 р.
На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято продукцію, про що свідчить підпис та печатка уповноваженого представника відповідача на накладній №н0064/08 від 03.09.2009 р. на суму 14'550,00 грн. та довіреність, видана представнику відповідача на отримання продукції №15 від 03.08.2009 р.
Відповідно до п. 4 Договору розрахунки за цим Договором проводяться шляхом попередньої оплати грошових коштів на поточний рахунок постачальника, за готівку в касу підприємства або у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству України.
Відповідачем частково проведено оплату за отриману продукцію в розмірі 1'550,00 грн., про що свідчить виписка з банківського рахунку позивача від 03.12.2009 р.
26.03.2010 р. та 08.09.2010 р. позивач звернувся до відповідача з претензіями №12юр/1977 та №3899 про сплату з заборгованості, пені та 3% річних.
Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 13'000,00 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представив.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 4 Договору розрахунки за цим Договором проводяться шляхом попередньої оплати грошових коштів на поточний рахунок постачальника, за готівку в касу підприємства або у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству України.
Статтею 525 цього Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято продукцію, про що свідчить підпис та печатка уповноваженого представника відповідача на накладній №н0064/08 від 03.09.2009 р. на суму 14'550,00 грн. та довіреність, видана представнику відповідача на отримання продукції №15 від 03.08.2009 р. Доказів проведення повної оплати за отриману продукцію, суду не представлено. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 13'000,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 2'536,30 грн. інфляційних збитків та 789,18 грн. -3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 49, 66, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Фенікс -Пак»(адреса: вул. Дрогобицька, 721, м. Борислав, 82300; ідентифікаційний номер 33914886) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівський хімічний завод»(адреса: вул. Рахівська, 16, м. Львів, 79070; ідентифікаційний код 05761873) 13'000,00 грн. заборгованості, 2'536,30 грн. інфляційних збитків та 789,18 грн. -3% річних, 163,26 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя Синчук М.М.