"10" жовтня 2011 р. № 9/63
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., розглянувши матеріали справи № 9/63 від 18.05.2010 року про банкрутство закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс"
та заяву кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП "Алексгруп", мДніпропетровськ, вул.Гагаріна, 43/1
до боржника - закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" (далі - ЗАТ "ПММ-Транссервіс"), м. Кіровоград, вул. Короленка, 4а
про визнання грошових вимог в сумі 13294478,93 грн.
від кредитора - ТОВ "ВТП "Алексгруп" - ОСОБА_1 , довіреність № 22/08/11 від 22.08.2011р.;
від боржника - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 15.03.2005р.;
В судовому засіданні суду брав участь розпорядник майна, арбітражний керуючий Романяк М.Я.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши учасників провадження у справі про банкрутство, господарський суд, -
Кредитор - товариство з обмеженою відповідальністю "ВТП "Алексгруп" 18.01.2011р. звернувся до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог в сумі 13294478,93грн. за договором поставки №21/06 від 21.06.2007р. та додаткової угоди до вказаного договору поставки від 28.08.2009р.
Вимоги кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП "Алексгруп" боржником визнані в повному обсязі. Проте визнані боржником вимоги в сумі 5351651,93грн. розпорядник майна вважає заявленими необґрунтовано, оскільки заявлена сума інфляції та процентів розраховані станом на 14.01.2011р., крім того, розпорядник майна вважає, що проценти в розмірі 1091850,00 заявлені необґрунтовано, оскільки механізм сплати процентів не чітко прописаний в договорі.
Крім того, 10.10.2011р. розпорядником майна подано до господарського суду додаткові заперечення щодо включення до реєстру вимог кредиторів вимог, заявлених ТОВ "ВТП "Алексгруп", відповідно до яких розпорядник майна зазначає, що строк дії договору купівлі-продажу №21/06 від 21.06.2007 року закінчився 31.12.2007р., тому його сторони не мали правових підстав укладати 28.08.2009р. додаткову угоду до нього.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів підлягають розгляду в попередньому засіданні господарського суду.
Ухвалою від 22.08.2011р. господарський суд призначив зазначену заяву про визнання грошових вимог до розгляду в судовому засіданні, зобов'язавши кредитора - ТОВ "ВТП "Алескгруп" подати до господарського суду розрахунок суми заявлених грошових вимог станом на 18.05.2010р.
В судовому засіданні 10.10.2011р. кредитором надано пояснення до заяви, відповідно до якого розраховано суму заборгованості станом на 18.05.2010 року, яка склала 7942827 грн. заборгованості, стягнутої за рішенням суду та визнаної у додатковій угоді від 28.08.2009р., 1842735,86 грн. процентів за користування грошовими коштами, 151457,74 грн. 3% річних, 588505,68 грн. сума з урахуванням індексу інфляції.
Дослідивши подану заяву про грошові вимоги до боржника та інші матеріали справи, господарським судом встановлено наступні обставини.
21.06.2007р. між закритим акціонерним товариством "ПММ-Транссервіс" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВТП "Алексгруп" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №21/06, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався поставити на адресу Покупця металопрокат в асортименті, на умовах поставки та оплати, кількості та ціні, зазначених у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.07.2009р. у справі №14/112, яке набрало законної сили, стягнуто з закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП "Алексгруп" заборгованість в сумі 7942827,00 грн., а також 25500грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
28.08.2009р. між кредитором та боржником укладено додаткову угоду до договору поставки №21/06 від 21.06.2007р., відповідно до п.1.1 якого боржник визнав свою заборгованість перед кредитором у розмірі 7942827грн.
При цьому відповідно до п.1.2 вказаної додаткової угоди боржник зобов'язався до 28.09.2009р. погасити суму заборгованості, зазначену у п. 1.1 додаткової угоди.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За нормами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до укладеної між кредитором та боржником додаткової угоди до договору поставки №21/06 від 21.06.2007р., боржник визнав свою заборгованість перед кредитором у розмірі 7942827,00грн. та зобов'язався погасити вказану суму заборгованості шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок кредитора.
Наявність суми боргу в розмірі 7942827,00грн. не заперечується боржником та розпорядником майна боржника.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку кредитора, 3% річних складає 151457,74грн., сума інфляційних втрат складає 588505,68грн. Дана сума також не заперечується боржником.
Згідно із п. 1.3 додаткової угоди у випадку несплати боржником кредитору суми заборгованості, зазначеної в п. 1.1 даної додаткової угоди, боржник зобов'язався до 28.09.2010р., за користування грошовими коштами відповідно до ст.ст. 536, 693 Цивільного кодексу України сплатити кредитору 0, 1% від суми, зазначеної в п. 1.1 угоди за кожен день прострочки платежу. За період з 28.09.2009р. по 18.05.2010р. зазначена сума процентів складає 1842735,86грн.
Згідно зі статтею 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 3 ст.693 Цивільного кодексу встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Зауваження розпорядника майна стосовно того, що проценти заявлені необґрунтовано, оскільки механізм сплати процентів не чітко прописаний в договорі спростовуються матеріалами справи.
Додатковою угодою між кредитором та боржником визначено розмір процентів за користування грошовими коштами та період стягнення - за кожний день прострочення виконання зобов'язання.
Стосовно додаткових заперечень розпорядника майна про відсутність правових підстав для укладення додаткової угоди до договору купівлі-продажу слід зазначити, що зазначена додаткова угода не визнана недійсною у встановленому законом порядку, її зміст не заперечується сторонами, підстави для визнання зазначеної угоди нікчемною у господарського суду також відсутні.
Таким чином, господарським судом визнається заборгованість ЗАТ "ПММ Транссервіс" перед ТОВ "ВТП "Алексгруп" в розмірі 10525526,28грн.
Враховуючи викладене, керуючись ч.2 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Визнати грошові вимоги кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП "Алексгруп" до боржника - закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" в сумі 10525526,28грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги задоволення.
Примірники ухвали направити кредитору - ТОВ "ВТП "Алексгруп", боржнику, розпоряднику майна арбітражному керуючому Романяку М.Я.
Суддя Г.Б. Поліщук