01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"17" жовтня 2011 р. Справа № 5/209-10/13
17.10.2011 р. Справа № 5/209-10/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фреш”, м. Львів
доТовариства з обмеженою відповідальністю “Край”, с. Безпечна, Сквирський район
простягнення 80895,86 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача : ОСОБА_1. - довіреність №08/11 від 08.04.2011р.;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фреш” (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Край”(далі - відповідачі) про стягнення 80 895,86 грн. боргу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2010 року порушено провадження по справі № 5/209-10 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 11.11.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений в квітні - серпні 2010р. товар по переліченим в позові накладним.
Під час розгляду справи позивач подав заяву від 04.11.2011р. якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір заявленої до стягнення суми основного боргу, в зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості та просить суд стягнути залишок боргу в розмірі 45895,86 грн. Також позивач просить суд стягнути 1330,98 грн. інфляційних втрат і 162,21 грн. 3% річних від простроченої суми.
Відповідач заперечив проти позову з мотивів викладених в відзиві та додаткових поясненнях, які зводяться до того, що відповідач сплатив поставлений позивачем товар у вказаному періоді на підставі договору поставки № 798 від 17.03.2008 р. по переліченим в позові накладним в підтвердження чого відповідач надав платіжні доручення, які залучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 11.11.2010 року оголошено перерву на 02.12.2010 року і зобов'язано сторін провести звірку взаєморозрахунків за спірний період з посиланням на реквізити первинних документів на підставі яких проведено звірку та зобов'язано надати суду підписаний повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств акт звірки. Обов'язок проведення звірки суд поклав на позивача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.02.2011 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фреш” залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фреш”, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 17.02.2011 року у справі № 5/209-10 та передати справу на розгляд Господарському суду Київської області з підстав невідповідності висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2011р. скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.2011р. про залишення позову без розгляду у справі № 5/209-10.
Матеріали справи повернуті до суду першої інстанції.
Відповідно до резолюції голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. справу № 5/209-10 передано для розгляду судді Подоляку Ю.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2011р. розгляд справи призначено на 23.06.2011р. об 11 год. 30 хв.
Згідно заяви про збільшення позовних вимог №2 від 15.06.2011 р. позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 27 996,18 грн., індекс інфляції за весь час прострочення в сумі 3 206,73 грн., 3% річних в сумі 673,05 грн., сплаченого державного мита 847,76 грн. та 236 грн. оплати витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Ухвалою суду від 23.06.2011 р, розгляд справи, на підстав ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено.
Згідно з автоматизованою системою документообіг суду, справу №5/209-10 передано до провадження судді Наріжному С.Ю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2011 р. справу №5/209-10 прийнято до провадження суддею С.Ю. Наріжним та присвоєно їй №5/209-10/13.
В судове засідання 19.09.2011 р. позивач не з'явився, вимог ухвали суду від 23.06.2011 р. не виконав, про причини неявки не повідомив, хоча ТОВ „Фреш” належним чином було повідомлено про час та місце судового засідання.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2011 р. продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 17.10.2011 р. об 11 год. 10 хв.
10.10.2011 р. до суду надійшли письмові пояснення позивача згідно яких останній зазначає, що згідно з п. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати письмові пропозиції про це другій стороні за договором.
Відповідно до п. 6.4 договору поставки № 798 від 17 березня 2008 року даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2008 року.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що усі домовленості, що породжують нові взаємні зобов'язання сторін, змінюють або припиняють зобов'язання сторін за договором, або пов'язані з його виконанням, повинні бути письмово оформлені та підписані сторонами.
Станом на 03 жовтня 2011 року сторони не пролонговували вищезазначений договір. Будь-які підписані додаткові угоди про внесення змін до п. 6.4 договору та пропозиції відсутні.
Тому, твердження відповідача про те, що договір поставки № 798 від 17 березня 2008 року сторонами було пролонговано на 2009-2010 роки є надуманим.
З наведеного вище вбачається, що поставка товару здійснювалася на підставі усної домовленості сторін, а тому наведені відповідачем у відзиві пояснення та мотиви є такими, що не спростовують доводів позовної заяви.
Згідно поданих письмових пояснень позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 27 996,18 грн., індекс інфляції за весь час прострочення в сумі 3 206,73 грн., 3% річних в сумі 673,05 грн., сплаченого державного мита 847,76 грн. та 236 грн. оплати витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В судовому засіданні 17.10.2011 р. представник відповідача надав суду додаткові пояснення на позовну заяву згідно яких зазначив, що позовні вимоги в межах зазначеного в позові не обґрунтовані та не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Сторони 31.08.2010 р. підписали акт звірки розрахунків, що включав в себе весь період співробітництва, починаючи з 17.03.2008. по 31.08.2010р. Виведене сальдо обох сторін є зведеним результатом обліку всіх поставок товарів, повернення частини товару та проведених оплат, врахуванням залишку по оплаті товару на кінець попереднього звітного періоду(року).
ТОВ "Край" вважає, що сторони вчинили конклюдентні дії щодо укладеного між сторонами Договору поставки № 798 від 17.03.2008р. (далі Договір), термін дії якого був продовжений сторонами після 31 грудня 2008р., а тому господарські відносини між сторонами потрібно розглядати за весь період співробітництва, а саме з 17.03.2008р.
На підставі викладеного, враховуючи здійснені сторонами конклюдентні дії (позивачем - поставка товару, а відповідачем - часткова оплата), що свідчать про їх волевиявлення до настання правових наслідків, які виникають з Договору поставки № 798 від 17.03.2008 р. відповідач вважає позовні вимоги: на момент подання позовної заяви є обґрунтованими на суму 59 967, 70 грн., на момент розгляду спору-17.10.11 р обґрунтованими на суму 18070,17 грн.
Крім того, у зв'язку з перебуванням представника позивача 17 жовтня 2011 року в іншому судовому засіданні, позивач просить суд розглянути справу за наявними в ній документами без участі представника ТОВ «Фреш».
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача судом встановлено наступне.
Згідно усної домовленості між сторонами позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу товар, а відповідач зобов'язаний був прийняти та оплатити зазначений товар.
Відповідно до підписаних видаткових накладних товариством з обмеженою відповідальністю Фреш" за період з 30.04.2010 р. по 30.08.2010 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 146 023,09 грн.
В силу п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами. Відповідно до цього договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.
За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково, оплативши 64600,00 грн. Крім того, на підставі накладної на повернення № 2367 від 05 липня 2010 року відповідачем було повернуто товар на суму 527,23 грн.
Згідно п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь -який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
15 вересня 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю „Фреш" відповідачу була направлена вимога (претензія) № 164 від 09 вересня 2010 року про погашення боргу в сумі 90895,86 грн., яку він залишив без відповіді та задоволення.
Таким чином станом на день подання позовної заяви станом на 28 вересня 2010 року неоплаченими залишилися видаткові накладні № 5005037 від 30 квітня 2010 року, № 5005038 від 30 квітня 2010 року, № 5005042 від 04 травня 2010 року, №5005043 від 04 травня 2010 року, № 5005112 від 10 травня 2010 року, № 5005113 від 10 травня 2010 року, №5005114 від 10 травня 2010 року, № 5005115 від 10 травня 2010 року, № 5005193 від 17 травня 2010 року, № 5005194 від 17 травня 2010 року, № 5005195 від 17 травня 2010 року, №5005197 від 17 травня 2010 року, № 5005292 від 21 травня 2010 року, № 5005293 від 28 травня 2010 року, № 5005294 від 21 травня 2010 року, № 5005295 від 21 травня 2010 року, № 5005359 від 28 травня 2010 року, № 5005360 від 28 травня 2010 року, № 5005361 від 28 травня 2010 року, №5005364 від 31 травня 2010 року, № 5005406 від 03 червня 2010 року, № 5005436 від 04 червня 2010 року, № 5005443 від 07 червня 2010 року, № 5005444 від 07 червня 2010 року, № 5005445 від 07 червня 2010 року, №5005529 від 14 червня 2010 року, № 5005530 від 14 червня 2010 року, №5005538 від 14 червня 2010 року, № 5005541 від 14 червня 2010 року, № 5005623 від 21 червня 2010 року, № 5004524 від 21 червня 2010 року, № 5005626 від 21 червня 2010 року, №5005629 від червня 2010 року, № 5005700 від 29 червня 2010 року, № 5005702 від 29 червня 2010 року, №5005703 від 29 червня 2010 року, № 5005704 від 29 червня 2010 року, № 5005777 від 05 липня 2010 року, № 5005778 від 05 липня 2010 року, № 5005779 від 05 липня 2010 року, № 5005780 від 05 липня 2010 року, № 5005837 від 12 липня 2010 року, № 5005839 від 12 липня 2010 року, №5005840 від 12 липня 2010 року, № 5005841 від 12 липня 2010 року, № 5005877 від 14 липня 2010 року, № 5005911 від 19 липня 2010 року, № 5005912 від 19 липня 2010 року, № 5005913 від 19 липня 2010 року, № 5005914 від 19 липня 2010 року, № 5005996 від 26 липня 2010 року, №5006002 від 26 липня 2010 року, № 5006003 від 26 липня 2010 року, № 5006004 від 26 липня 2010 року, № 5006066 від 02 серпня 2010 року, № 5006071 від 02 серпня 2010 року, № 5006072 від 02 серпня 2010 року, № 5006145 від 09 серпня 2010 року, № 5006146 від 09 серпня 2010 року, №5006148 від 09 серпня 2010 року, № 5006241 від 16 серпня 2010 року, № 5006242 від 16 серпня 1 10 року, № 5006245 від 16 серпня 2010 року, №5006250 від 16 серпня 2010 року, № 5006328 від 20 серпня 2010 року, № 5006334 від 21 серпня 2010 року, № 5006339 від 21 серпня 2010 року, №5006406 від 30 серпня 2010 року, № 5006408 від 30 серпня 2010 року, № 5006414 від серпня 2010 року.
Проте, враховуючи, що позивачем згідно заяви про збільшення позовних вимог №2 від 15.06.2011 р. в зв'язку з частковими оплатами відповідача викладено позовні вимоги в наступні редакції: "стягнути з відповідача борг в сумі 27 996,18 грн., індекс інфляції за весь час прострочення в сумі 3 206,73 грн., 3% річних в сумі 673,05 грн., сплаченого державного мита 847,76 грн. та 236 грн. оплати витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", то суд дійшов висновку, що станом на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача становить 27996,18 грн.
He погоджуючись з вимогами, викладеними в позовній заяві, відповідач зазначає, що між ТОВ "Фреш" та (далі Постачальник) та ТОВ «Край»(далі Покупець) було укладено Договір поставки № 798 від 17.03.2008р. (далі Договір) відповідно до пункту 1.1. якого визначено, що Постачальник постачає, а Покупець приймає та оплачує поставлений за замовленнями Покупця товар на умовах укладеного Договору. Таким чином, господарські відносини між сторонами потрібно розглядати за весь період співробітництва, а саме з 17.03.2008 р.
Оскільки зазначені в позові обставини не відображають об'єктивних господарських відносин між сторонами, для розгляду та захисту прав і законних інтересів обох сторін необхідно розглядати стан господарських відносин в межах укладеного між сторонами Договору поставки № 798 від 17.03.2008р., термін дії якого був продовжений сторонами після 31 грудня 2008р. вчиненням конклюдентних дій, що виявляють волю сторін продовжити правовідносини на раніше укладених умовах, що підтверджується їх поведінкою :
- поставка визначеного асортименту товарів до певного місця - тільки Магазин №7;
- у визначений спосіб -поставка за основним Договором, як зазначено у накладних на поставку товару у весь період співробітництва;
- за погоджених умов -подання замовлення на певний асортимент товару та кількість товару;
- визначення періоду поставок (замовлення по мірі реалізації певного асортименту товару);
- оплата такого товару Покупцем -у платіжних дорученнях зазначається оплата за Договором поставки № 798 від 17.03.2008р.;
- позивач жодного разу не повернув платежі з призначенням за Договором поставки № 798 від 17.03.2008р., як безпідставний, що є мовчазною згодою на прийняття оплати саме за Договором.;
- Акт звірки від 31.08.2010р. проводився позивачем за весь період співробітництва з 17.03.2008р.;
На підставі викладеного, враховуючи здійснені сторонами конклюдентні дії (позивачем - поставка товару, а відповідачем - часткова оплата), що свідчать про їх волевиявлення до настання правових наслідків, які виникають з Договору поставки № 798 від 17.03.2008р. відповідач згідно додаткових пояснень на позовну заяву №1168-20 від 17.10.2011 р. вважає позовні вимоги :
- на момент подання позовної заяви обґрунтованими на суму 59 967, 70 грн.
- на момент розгляду спору-17.10.11 р обґрунтованими на суму 18070,17 грн.
Проте, суд не приймає зазначені заперечення відповідача до уваги виходячи з наступного.
Згідно з п. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати письмові пропозиції про це другій стороні за договором.
Відповідно до п. 6.4 договору поставки № 798 від 17 березня 2008 року даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2008 року.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що усі домовленості, що породжують нові взаємні зобов'язання сторін, змінюють або припиняють зобов'язання сторін за договором, або пов'язані з його виконанням, повинні бути письмово оформлені та підписані сторонами.
Станом на 01 грудня 2010 року сторони не пролонговували вищезазначений договір. Будь-які підписані додаткові угоди про внесення змін до п. 6.4 договору та пропозиції відсутні.
Тому, твердження відповідача про те, що договір поставки № 798 від 17 березня 2008 року сторонами було пролонговано на 2009-2010 роки є необґрунтованими.
З наведеного вище вбачається, що поставка товару здійснювалася на підставі усної домовленості сторін згідно накладних, а тому твердження відповідача щодо відсутності підстав для стягнення 9926,01 грн. (27 996,18 грн. - 18070,17 грн.) не ґрунтуються на матеріалах справи.
Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи (а.с. 28-29. т. 3) згідно заяви про збільшення позовних вимог №2 за період прострочення з 05.11.2010 р. по 14.06.2011 р. розмір 3% річних складає 510,84 грн., збитків від інфляції 1875,75 грн. Дослідивши зазначений розрахунок судом встановлено, що він є обґрунтованим та відповідає обставинам справи.
Однак, як встановлено судом в прохальній частині заяви про збільшення позовних вимог №2 та поясненнях №140 від 03.10.2011 р. (а.с. 46. т. 3) позивач вже просить стягнути з відповідача 3206,73 грн. збитків від інфляції та 673,05 грн. 3% річних.
Враховуючи, що обгрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 510,84 грн. 3% річних та 1875,75 грн. збитків від інфляції суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення з відповідача 1330,98 грн. збитків від інфляції та 162,21 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Край” (Київська обл., Сквирський р-н, с. Безпечна, х-р. Ордаша, 19; код 30222493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фреш” (м. Львів, вул. Промислова 53; код 23956445) 27996 (двадцять сім тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 18 коп. заборгованості, 510 (п'ятсот десять) грн. 84 коп. -3% річних, 1875 (одну тисячу вісімсот сімдесят п'ять) грн. 75 коп. збитків від інфляції, а також судові витрати: 832 (вісімсот тридцять дві) грн. 83 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 84 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 1330,98 грн. збитків від інфляції та 162,21 грн. 3% річних відмовити.
4. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Ю. Наріжний
Дата виготовлення та підписання рішення 21.10.2011 р.