01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26
про повернення позовної заяви
"14" жовтня 2011 р. Справа № 02-03/1377/14
Суддя Бацуца В. М. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовом Підприємства „Автодром „Чайка” ЦК ТСО України, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район
до ЦК ТСО України, м. Київ
про визнання права власності на нерухоме майно
Підприємство „Автодром „Чайка” ЦК ТСО України звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ЦК ТСО України про визнання права власності на нерухоме майно.
Вказана позовна заява не може бути прийнята до провадження з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Згідно пп. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. „Про державне мито” розмір ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009 р. „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” на запитання „Які дії слід вчиняти господарському суду у разі встановлення суттєвої недоплати суми державного мита при поданні позову?” зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. За змістом пункту 4 частини першої статті 63 названого Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати „суттєвою”.
Пунктом 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” на запитання „Як визначається розмір державного мита, що сплачується з позовних заяв про визнання права власності на майно?” зазначено, що у постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 № 8/219-07 викладено правову позицію, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, а саме з наказу № 101 від 09.01.2002 р. Підприємства „Автодром „Чайка” ЦК ТСО України, акту про прийняття посади директора Підприємства „Автодром „Чайка” ЦК ТСО України від 15.04.1999 р. вартість спірного майна, із якої повинний обчислюватись розмір державного мита щодо позовної вимоги, що носить майновий характер, становить 9 595 470, 00 грн.
До вказаної позовної заяви додано платіжне доручення № 259 від 05.10.2011 р. про сплату державного мита на суму 102, 00 грн., розмір якого не відповідає п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. „Про державне мито”.
Згідно ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, а також з інших підстав.
За таких обставин зазначена позовна заява підлягає поверненню без розгляду з вказаних підстав.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 54, 56, 57, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути Підприємству „Автодром „Чайка” ЦК ТСО України позовну заяву б/н б/д (вх. № 4200 від 12.10.2011 р.) та додані до неї матеріали без розгляду.
2. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Суддя Бацуца В.М.