ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/27904.10.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Манташов”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейнфорд”
про стягнення 41 273,04 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 -представник (довіреність від 11.04.2011р.)
від відповідача не з'явився
На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.10.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 41 273,04грн. заборгованості (40 433,52грн. -основного боргу, 703,99грн. -пені, 136,26грн. -3% річних), яка виникла у зв'язку з невиконання відповідачем свого обов'язку щодо повної оплати поставленого позивачем товару за Договором поставки №450346-КР від 01.11.2010р., а також 412,73грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011р. було порушено провадження у справі №47/279, розгляд справи було призначено на 20.09.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2011р. розгляд справи було відкладено до 04.10.2011р.
Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2011р. надав додаткові пояснення по справі. Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов Договору №450346-КР від 01.11.2010р. було поставлено відповідачу товар загалом на суму 102 112,92грн., проте відповідач не здійснив повну оплату отриманого товару у сумі 40 433,52грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 40 433,52грн. -основного боргу.
Також, на підставі ст. 611 Цивільного кодексу України та п.8.9 Договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення оплати товару 703,99грн. пені.
Крім того, у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 136,26грн. 3% річних.
Відповідач своїх представників в судове засідання 04.10.2011р. -не направив, вимоги ухвали суду від 20.09.2011р. щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
01.11.2010р. між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Манташов”, в якості постачальника, та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю “Рейнфорд”, в якості покупця, було укладено Договір поставки №450346-КР (далі -договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити товар у строки, обумовлені даним договором згідно замовлення покупця, яке є невід'ємною частиною договору (далі -Додаток №3 «Замовлення товару»), а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах, визначених у Додатку №4 до даного договору «Додаткові умови».
Договір укладений з Протоколом розбіжностей, який підписаний сторонами 01.11.2010р.
Право власності на товар, згідно умов п.1.2 договору, переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка підтверджує факт передання товару.
Відповідно до п.2.1 договору сортимент та ціна товару погоджуються у специфікації до договору. Специфікація затверджується сторонами у встановленій формі (Додаток №1 «Специфікація») та є невід'ємною частиною договору.
Загальна сума договору складає суму товару, отриманого за всіма накладними (п.7.1 договору).
Так, сторонами було підписано Додаток №1 до договору «Специфікація», в якому обумовлено найменування товару, строк його зберігання, торгову марку, виробника, кількість та ціну.
Також, сторонами було підписано Додаток №4 до договору «Додаткові умови», яким сторони визначили, зокрема, адреси пунктів доставки, графік поставки та умови оплати за товар.
Відповідно до видаткових накладних, належним чином завірені копії яких містять в матеріалах справи (а оригінали оглянуті судом у судовому засіданні), які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача, у період з 13.12.2010р. по 22.06.2011р., позивачем було поставлено відповідачу товар загалом на суму 102 112,92грн.
Умовами п.7.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у строк, встановлений сторонами у пункті 6 Додатку №4 до даного договору «Додаткові умови».
Згідно п.6. Додатку №4 до договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника від суми реалізованого покупцем товару кожні 30 календарних днів.
Як зазначає позивач, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару згідно умов договору загалом у сумі 54 000,00грн.
Умовами п.6.16 договору встановлено, що покупець має право повернути товар постачальнику у випадку: погодження між сторонами, товар виведено з асортименту, затвердженого сторонами в специфікації; товар не реалізовано та не наступив строк оплати згідно умов даного договору;до закінчення строку реалізації товару залишилось менше 20% максимального; повернення клієнтам покупця за наявності чека, а також п.4.6 даного договору; кінець сезону для сезонних товарів; залишки товару по закінченню акціонування товару; прийнято рішення контролюючими (що перевіряють) органами про заборону або призупинення реалізації товару, що поставляється постачальником.
У відповідності до умов п.6.16 договору, згідно видаткових накладних на повернення товару, які підписані уповноваженими представника позивача та відповідача та скріплені печатками сторін (належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи) відповідачем було здійснено повернення товару загалом на суму 7679,40грн.
Як зазначає позивач, ним було виконано свої зобов'язання за договором у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар на суму 102 112,92грн., натомість, відповідач не здійснив повної оплати поставленого товару у строк, встановлений п.6 Додатку №4 до договору, лише частково оплатив товар загалом у сумі 54 000,00грн., та здійснив повернення товару на суму 7679,40грн., проте своє зобов'язання щодо повної оплати отриманого товару в сумі 40 433,52грн. - відповідач не виконав.
Оскільки відповідач не виконав свого обов'язку щодо повної оплати поставленого позивачем товару у сумі 40 433,52грн., позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 40 433,52грн. основного боргу за поставлений товар.
Також, на підтвердження заборгованості відповідача по повній оплаті поставленого товару за договором у сумі 40 433,52грн. позивачем подано суду Акт звірки взаєморозрахунків, який підписано сторонами станом на 16.08.2011р.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що у період з 13.12.2010р. по 22.06.2011р. на виконання умов договору позивачем, як постачальником, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 102 112,92грн., з яких відповідачем було оплачено позивачу 54 000,00 грн. за поставлений товар та здійснено повернення товару на суму 7 679, 40 грн.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем по договору за поставлений, але не оплачений товар складає 40 433,52 грн., про що між сторонами було двосторонньо підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 16.08.2011, доказів погашення зазначеної заборгованості суду станом на момент вирішення спору надано не було, як не було надано доказів і повернення відповідачем нереалізованого товару на зазначену суму, а відтак у відповідача наявний обов'язок сплати позивачу 40 433, 52 грн.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вартість неоплаченого (та неповернутого) відповідачем товару складає 40 433,52грн., яка є заборгованістю відповідача за Договором №450346-КР від 01.11.2010р., внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару.
За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 40 433,52грн. основного боргу -є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також, на підставі ст. 611 Цивільного кодексу України та п.8.9 Договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення оплати товару 774,97грн. пені та у відповідності до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України 136,26 грн. -3% річних.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.8.9 договору встановлено, що у разі прострочення оплати товару, постачальник стягує з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченого у строк товару за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по повній оплаті поставленого товару за договором в розмірі 40 433,52грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
З огляду на те, що згідно Акту звірки взаєморозрахунків сторонами погоджено, що вартість неоплаченого відповідачем товару станом на 16.08.2011р. складає 40 433,52грн., то суд дійшов висновку, що період прострочення оплати відповідачем товару на заявлену суму починається з 17.08.2011р.
Згідно уточненого розрахунку суду, за прострочення оплати відповідачем товару на суму 40 433,52грн. за період з 17.08.2011р. по 31.08.2011р. (як визначено позивачем у розрахунку) -15 днів прострочення, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до уточненого розрахунку суду в розмірі 257,56грн. -пені, 49,85грн. -3% річних, а саме:
40 433,52грн. (сума основного боргу) * 15,50%(подвійна облікова ставка НБУ):365 * 15 (кількість днів прострочення) = 257,56грн. пені.
40 433,52грн. (сума основного боргу) * 3% : 365 * 15 (кількість днів прострочення) = 49,85грн. 3% річних.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейнфорд” (код ЄДРПОУ 35250305, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Манташов” (код ЄДРПОУ 33835789, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12) 40 433 (сорок тисяч чотириста тридцять три) грн. 52 коп. -основного боргу, 257 (двісті п'ятдесят сім) грн. 56коп. -пені, 49 (сорок дев'ять) грн. 85коп. -3% річних, 407 (чотириста сім) грн. 41 коп. витрат по сплаті державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 96 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р. Станік
Дата складання повного тексту рішення -10.10.2011р.