ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/27813.10.11
За позовом Публічного акціонерного товариства "Дослідно - експериментальний завод №20 цивільної авіації"
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості.
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю № 64/424 від 25.05.2011 р.
від відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 13.10.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дослідно - експериментальний завод №20 цивільної авіації" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 20 726,80 коп.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору №2010/29а оренди нежитлового приміщення від 21.08.10 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 20 726,80 грн, з них: 19 969,41 грн - сума боргу з урахуванням індексу інфляції, 122,82 грн - 3% річних, 634,57 грн -пеня.
Ухвалою суду від 27.07.11 порушено провадження у справі № 40/278 та призначено до розгляду на 16.08.11.
12.08.11 Позивач через службу діловодства суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача додатково за червень 2011 року заборгованість з орендної плати та комунальних платежів у розмірі 6 938,39 грн та за липень 2011 року -6 914, 32 грн, у зв'язку з чим просить суд стягнути 30 270,2 грн, з них: 29 258,36 грн -сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 147,05 грн -3% річних; 759,79 грн -пеня.
Ухвалою суду від 16.08.11 відкладено розгляд справи на 27.09.11 у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів у Позивача.
23.09.11 Позивач через службу діловодства суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Відповідача додатково ще за серпень 2011 р. -6 247,89 грн, у зв'язку з чим просить суд стягнути за період з березня 2011 р. по вересень 2011 р. 36 514,42 грн, з них : 35 506,25 грн - сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 163,48 грн - 3% річних, 844,69 грн -пеня.
У зв'язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. на лікарняному, розгляд справи 27.09.11 не відбувся. В подальшому розгляд справи було призначено на 13.10.11 р.
У судове засідання, призначене на 13.10.11, представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Судом заслухані пояснення представників позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:
21.08.10 р. між Відкритим акціонерним товариством «Дослідно-експериментальний завод №20 цивільної авіації»(Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір №2010/29а оренди нежитлового приміщення (Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 59,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, будівля літера «Л», 2-й поверх без права надання в суборенду.
Пунктом 1.3 Договору встановлено, що призначення використання приміщення, яке орендується Орендарем -59,1 кв. м -виробничі приміщення.
Орендар вступає у строкове платне користування приміщення у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акту передачі -приймання приміщення (п.2.1 Договору).
Відповідно до п.5.1 Договору Позивач зобов'язаний передати Орендареві приміщення згідно з актом передачі-приймання приміщення та до 10-го числа кожного місяця виставляти для оплати рахунок з розрахунком орендної плати. А Відповідач, в свою чергу, прийняти та до 15 числа поточного місяця сплачувати орендну плату в повному обсязі (п.5.2 Договору).
Передача позивачем нежитлове приміщення в оренду відповідачу підтверджується Актом передачі - приймання приміщення від 07.09.2010 р.
Розділом 3, а саме п.3.1 Договору встановлено, що цей договір укладено строком з 07.09.10 р. до 31.12.10 р. включно, а в частині розрахунків до їх повного здійснення.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що протягом дії договору оренди нежитлового приміщення №2010/29а від 21.08.10 р. відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання щодо внесення орендних та інших платежів. Внаслідок чого у Відповідача за березень 2011 р. -серпень 2011 р. виникла заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 35 202,87 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.4.1 Договору оплата за користування приміщенням сплачується Орендарем наперед в безготівковому порядку на рахунок Орендодавця до 15-числа поточного місяця.
Пунктом 4.2 Договору встановлено, що розмір орендної плати складає: 4 137 грн в т.ч. ПДВ 689,5 грн з розрахунку 70 грн за 1 кв. м., в т.ч. ПДВ 11,67 грн.
Комунальні послуги, пов'язані з утриманням приміщення, розраховується Орендодавцем та сплачуються Орендарем додатково, виходячи з обсягів споживання Орендарем таких послуг, згідно з діючими у Орендодавця тарифами. Плата за комунальні послуги здійснюється за минулий місяць (п.4.3 Договору).
У випадку зростання індексу інфляції орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за звітний місяць на індекс інфляції звітного місяця (п.4.5 Договору).
Згідно з п.4.8 Договору сторони до 10 числа місяця підписують двохсторонній Акт про надання послуг, який підтверджує факт оренди приміщення в попередньому місяці і в якому зазначається сума орендної плати, сплачена Орендарем за попередній місяць. Акт про надання послуг є невід'ємною частиною до Договору.
Позивач виконав умови Договору в повному обсязі, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), які підписані сторонами , зокрема: акт №Д-00000381 здачі-прийняття робіт від 31.03.11 р., акт №Д-00000453 здачі-прийняття робіт від 30.04.11р., акт №Д-00000518 здачі-прийняття робіт від 30.04.11 р., акт №Д-00000650 здачі-прийняття робіт від 31.05.11 р., акт №Д-00000722 здачі-прийняття робіт від 30.06.11 р., акт №Д-00000775 здачі-прийняття робіт від 30.06.11 р.,
Однак, Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отримані послуги не оплатив.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобов'язання по сплаті орендних та інших платежів за користування приміщення згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за березень 2011 р. - серпень 2011 р. у розмірі 35 506, 25 грн не сплатив.
За таких обставин суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 35 506, 25 грн.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.3 Договору встановлено, що у разі прострочення сплати орендної плати Орендар зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд погоджується із розрахунком позивача щодо стягнення пені за договором оренди нежитлового приміщення №2010/29а від 21.08.10 р. у розмірі 844,69 грн, оскільки останнім розрахунок здійснено із дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 163,48 грн.
Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідачем не надано в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України доказів на спростування позовних вимог.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Дослідно - експериментальний завод №20 цивільної авіації" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Дослідно - експериментальний завод №20 цивільної авіації" (03151, м. Київ, Солом'янський район, просп. Повітрофлотський, буд.94-А, ідентифікаційний код 01128498) суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 35 506 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот шість) грн 25 коп., пеню у розмірі 844 (вісімсот сорок чотири) грн 69 коп., 3 % річних у розмірі 163 (сто шістдесят три) грн 48 коп., державного мита у розмірі 365 (триста шістдесят п'ять) грн 14 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 14.10.2011 р.