ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/28413.10.11
За позовом Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна Компанія "Легіон"
про стягнення 53 300,00 грн
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 7 від 15.06.2011 р.
від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні 13.10.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна Компанія "Легіон" про стягнення 53 300,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.08.08 між Сторонами був укладений Договір №0109-08-01 про надання послуг, згідно умов якого надані Позивачем послуги мали бути оплачені упродовж 3-х днів з дати підписання актів виконаних робіт, однак всупереч умовам договору відповідач не сплатив обумовлену Договором винагороду. На підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 53 300,00 грн та судові витрати.
Ухвалою суду від 02.08.11 порушено провадження у справі №40/284 та призначено до розгляду на 25.08.11.
Ухвалою суду від 25.08.11 відкладено розгляд справи на 27.09.11 у зв'язку з неявкою Відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів у Позивача.
У зв'язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. на лікарняному, розгляд справи 27.09.11 не відбувся, наступний розгляд справи було призначено на 13.10.11 р.
У судове засідання, призначене на 13.10.11, представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.
01.09.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія Максімум»(правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон», Замовник) та Колективним сільськогосподарським підприємством "Орія" (Виконавець) було укладено договір №0109-08-1 від 01.09.08 р.(Договір), відповідно до умов якого предметом цього договору є дії Виконавця по виконанню вантажно-розвантажувальних, монтажних, земляних робіт (наданню послуг) у строки, визначені вказівкою Замовника, власною будівельною технікою, механізмами та інвентарем (Будівельна техніка), та дії Замовника, передбачені цим Договором, в тому числі, по оплаті вартості послуг, наданих Виконавцем.
Послуги, визначені у п.1.1 цього Договору, надаються Виконавцем на об'єкті, вказаному у заявці Замовника (п.1.2 Договору).
Пунктом 1.3 Договору встановлено, що види та об'єм необхідних Замовнику робіт (послуг) зазначаються у відповідній заявці (замовленні) Замовника, яка надається по телефону чи за допомогою факсимільного зв'язку та погоджується з Виконавцем.
Відповідно до п.2.1 Договору Позивач зобов'язується надавати за заявками Замовника будівельну техніку, визначену в п.1.1 цього Договору, в технічно справному стані, у необхідній кількості, у визначений термін для виконання робіт (надання послуг). А Відповідач, в свою чергу, зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату вартості послуг та забезпечувати виконавця об'ємами робіт, відповідно до наданих замовлень (п.2.2 Договору).
Позивач свої зобов'язання по договору виконав в повному обсязі, а саме надав за заявками Відповідача будівельну техніку, а саме: послуги автокрану на загальну суму 179 252,49 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підписані сторонами:
№ОУ-0000009 від 12.09.08 р. на суму 25 999,58 грн
№ОУ-0000010 від 22.09.08 р. на суму 18 874,70 грн,
№ОУ-0000011 від 30.09.08 р. на суму 14 874,77 грн,
№ОУ-0000013 від 15.10.08 р. на суму 12 000,60 грн,
№ОУ-0000014 від 20.10.08 р. на суму 36 374,42 грн,
№ОУ-0000016 від 31.10.08 р. на суму 3 299,40 грн,
№ОУ-0000017 від 06.11.08 р. на суму 19 874,69 грн,
№ОУ-0000018 від 26.11.08 р. на суму 5 580,00 грн,
№ОУ-0000019 від 27.11.08 р. на суму 42 374,33 грн.
Розділом 6, а саме п. 6.1 Договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та діє до 31.12.09 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання Сторонами прийнятих на себе відповідно до умов даного Договору зобов'язань.
Згідно з п.3.1 Договору вартість роботи техніки за одну машино-годину, з урахуванням виду механізмів, визначена у Додатку №1, що являється невід'ємною частиною цього Договору.
У випадку зміни цін і тарифів на виконання робіт механізмами у зв'язку зі зміною цін на паливно - мастильні матеріали, запасні частини, інші витратні матеріали, вартість робіт (послуг), визначена у Додатку №1, може бути змінена за згодою Сторін шляхом підписання Додатку №1 у новій редакції (п.3.2 Договору).
Відповідно до п.3.3 Договору оплата здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на основі підписаних Сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт та довідок про виконані роботи (послуги) ф.№ЕБМ-7 протягом трьох банківських днів після їх підписання уповноваженими представниками обох сторін. Оплата здійснюється на підставі виставлених Виконавцем рахунків -фактур.
Позивач стверджує, що підтверджується матеріалами справи відповідач частково оплатив отримані послуги на загальну суму 125 902,49 грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, внаслідок чого виникла заборгованість.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦКУ).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Перевіривши наявні докази у справі, суд встановив, що відповідачем неоплачені послуги на суму 53 350,00 грн (179 252,49 грн - 125 902,49 грн). Оскільки, суду не надано права виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, то до стягнення підлягає сума у розмірі, заявленому позивачем.
З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по оплаті вартості послуг у розмірі 53 300 грн визнається судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна Компанія "Легіон" (01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. Пирогова, буд. 10-В, ідентифікаційний код - 33194914) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" (08722, Київська область, Обухівський район, с. Трипілля, вул. Наддніпрянська, буд.125, ідентифікаційний код 19419204) суму заборгованості у розмірі 53 300 (п'ятдесят три тисячі триста) грн 00 коп., державне мито у розмірі 533 (п'ятсот тридцять три) грн 00 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 14.10.2011 р.