ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 31/33412.10.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна
страхова компанія "Інвестсервіс", м. Київ
про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 692,10 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 -пред. по довір.
Від відповідача не з'явилися
Позивач звернувся з позовом про стягнення 2 692,10 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою суду від 21.09.2011р. було порушено провадження у справі № 31/334 та призначено розгляд справи на 12.10.2011р.
21.09.2011р. судом було направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації по Полісу №ВВ/4874003.
10.10.2011р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на судовий запит та інформацію про дію полісу .
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.
Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.
Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.
До матеріалів справи долучені повідомлення про вручення судової кореспонденції, що підтверджує факт отримання представником відповідача копії ухвали про призначення судового розгляду.
Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
В судовому засіданні 12.10.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
23.08.2006р. між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_2, як страхувальником, було укладено Договір №2867 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів та застраховано транспортний засіб «PEUGEOT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
04.06.2008р. в м. Київ на бул. Шевченка, 14 трапилась дорожньо-транспортна пригода (ДТП), в якій мало місце зіткнення автомобіля «SCODA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, та транспортного засобу «PEUGEOT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4.
06.06.2008р. до позивача надійшла Заява від страхувальника про настання страхового випадку по договору страхування.
13.08.2008р. ТОВ «ЕАК «Легіон»проведено огляд транспортного засобу та складено відповідний Протокол огляду та 14.08.2008р. складено Звіт №2084 про оцінку майна, згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого страхувальнику в результаті пошкодження застрахованого автомобіля, становить 3 238,14 грн.
На підставі складеного 01.10.2008 р. Страхового акту №5495, з урахуванням отриманого Наряду-замовлення ТОВ «ІЛТА»№12380 від 08.06.2008р. позивач провів виплату страхового відшкодування в розмірі 2 692,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №13824 від 09.10.2008р.
Позивачем отримано деталізовану Довідку ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Києва, згідно якої фактичні обставини ДТП, що трапилась 04.06.2008р. підтверджують наявність вини ОСОБА_3 у настанні даної ДТП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва по справі №3-26318/08 від 27.06.2008р. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_3 та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована відповідачем за Полісом №ВВ/4874003. Франшиза за полісом складає 510 грн.
Позивач 11.05.2011р. направив до відповідача претензію вих. №1120/0/17-11 від 10.05.2011р. про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.
15.06.2011р. позивачем отримано відповідь відповідача за вих. №1011 від 06.06.2011р., яким витребувано у позивача виправлену постанову Шевченківського суду.
Допущена судом описка полягає в тому, що державний реєстраційний номер Застрахованого автомобіля вказано невірно, та замість нього продубльовано державний реєстраційний номер винної особи. В зв'язку з цим позивач надіслав запит до Шевченківського суду.
Засвідчені копії вище зазначених документів, залучені до матеріалів справи та визнаються судом належними доказами ,якими посвідчуються наведені події і факти .
Таким чином, відповідач має відшкодувати позивачу в порядку регресу грошові кошти у розмірі -2 182,10 грн. (за вирахуванням франшизи -510 грн.).
За ст. 1191 ЦК України: „Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір - є встановлений законом".
Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено ,що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню за вирахуванням франшизи.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-б,оф. 208, код ЄДРПОУ 23498273) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі -2 182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 10 коп., 102 (сто дві) грн. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Повне рішення складено 14 жовтня 2011 року.