06.10.11р.Справа № 7-322
За позовом Дніпропетровського транспортного прокурора, м. Дніпропетровськ, в інтересах держави в особі Державної адміністрації залізничного транспорту України - Дніпропетровського державного підприємства по перевезенням вантажів та пасажирів Придніпровської залізниці, м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського, м. Дніпропетровськ
про стягнення 43 205,76 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від прокурора - не з'явився;
від позивача - ОСОБА_1, довіреність №30 від 01.01.2011р.;
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №250/2-206 від 01.09.2011р.
Розглядається позовна заява Дніпропетровського транспортного прокурора, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Державної адміністрації залізничного транспорту України - Дніпропетровського державного підприємства по перевезенням вантажів та пасажирів Придніпровської залізниці - далі по тексту - позивача до відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами у розмірі 43 205,76грн.
Додатково прокурор в інтересах позивача просить суд всі витрати по справі покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що в березні 1999р. на станцію Горяіново Придніпровської залізниці відповідач здійснював завантажульно-розвантажувальні роботи. Про прибуття вагонів відповідача своєчасно повідомлено, що підтверджується випискою із книги повідомлень. Час користування відповідачем вагонами підтверджується відомостями обліку простою вагонів, які долучено до матеріалів справи. За час користування відповідачем вагонами відповідачу у відповідності зі ст.119 Статуту залізниць України нараховано плату у розмірі 43 205,76грн., так як відповідач з позивачем не розрахувався в добровільному порядку подано позов про примусове стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної заборгованості.
На підставі розпорядження керівника апарату від 30.08.2011р. суддя Коваленко Олександр Олексійович ухвалою від 01.09.2011р. прийняв справу до свого провадження, провадження по справі поновив та призначив до розгляду на 15.09.2011р.
Відповідач в судове засідання з'явився, вимоги суду виконав, подав суду відзив на позов в якому просить суд змінити первісного відповідача по справі № 7-322 на належного відповідача - публічне акціонерне товариство "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що 19.03.2001р. було порушено провадження у справі № Б26/15/118/01 про банкрутство відповідача. Позивач, в розумінні Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" по справі № Б26/15/118/01 був конкурсним кредитором, згідно ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання (тобто до 05.06.2001р.), або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Провадження по справі № Б26/15/118/01 про банкрутство відповідача ухвалою господарського суду від 19.12.2005р. було припинено на підставі п.5 ч.1 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто у зв'язку з затвердженням мирової угоди. В реєстрі кредиторів, що є невід'ємною частиною Мирової угоди по справі № Б26/15/118/01 від 24.04.2005р., п. 150 значиться позивач з загальним розміром заявлених вимог 1 696 234,21тис.грн., з яких судом було визнано 22 031,16тис.грн. Відповідач зазначає, що внаслідок затвердження судом мирової угоди має місце новація (ст.604 Цивільного кодексу України), тобто заміна одного зобов'язання іншим. Частиною 8 ст. 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. Таким чином, позивач мав би правові підстави для з'явлення грошових вимог до відповідача лише у випадку незадоволення останнім вимог кредитора згідно з умовами мирової угоди, в обсязі передбаченому мировою угодою. Стягнення з відповідача будь-яких інших грошових коштів за зобов'язаннями, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство є неправомірним, оскільки відповідно до ст. 14 Закону про банкрутство вимоги є погашеними.
15.09.2011р. в судове засідання з'явився лише представник відповідача, за результатами судового засідання, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 06.10.2011р.
06.10.2011р. до зали судового засідання з'явилися повноважні представники сторін, за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем та відповідачем додатково на вимоги суду в судове засідання, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення та представників сторін повідомлено про дату складення його повного тексту.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-
Розглядається позовна заява позивача до відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами у розмірі 43 205,76грн., яка обгрунтувана тим, що в березні 1999р. на станцію Горяіново Придніпровської залізниці відповідач здійснював завантажульно-розвантажувальні роботи. Про прибуття вагонів відповідача своєчасно повідомлено, що підтверджується випискою із книги повідомлень. Час користування відповідачем вагонами підтверджується відомостями обліку простою вагонів, які долучено до матеріалів справи. За час користування відповідачем вагонами відповідачу у відповідності зі ст.119 Статуту залізниць України нараховано плату у розмірі 43 205,76грн., так як відповідач з позивачем не розрахувався в добровільному порядку подано позов про примусове стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної заборгованості.
Додатково прокурор в інтересах позивача просить суд всі витрати по справі покласти на відповідача.
Судом встановлено, що 19 березня 2001р. було порушено провадження у справі № Б26/15/118/01 про банкрутство відповідача, яке порушене за заявою товариства з обмеженою відповідальністю промислово-фінансової компанії "Укрінмет" м. Дніпропетровськ. 20 квітня 2001р. відбулось підготовче засідання у справі, за підсумками якого введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Талана Л.Г., зобов'язано ініціюючого кредитора опублікувати в офіційних друкованих органах оголошення про порушення провадження у справі. 04 та 05 травня 2001 року в газетах "Голос України" № 78, "Урядовий кур'єр" № 47 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника. 02.07.2001р. до господарського суду надійшов реєстр вимог кредиторів, до якого розпорядником майна відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" включені вимоги, визнані боржником. Вимоги кредиторів, по яких були заперечення боржника, розглянуті у попередньому судовому засіданні, по кожній спірній вимозі винесені ухвали. Ухвалою від 27.11.2001р. затверджено реєстр вимог кредиторів, зобов'язано розпорядника майна організувати та провести за місцезнаходженням боржника 17.12.2001р. перші загальні збори кредиторів. На зборах обрано комітет кредиторів у складі 7 осіб. За клопотанням комітету кредиторів ухвалою від 24 грудня 2003 року у справі введена процедура санації, керуючим санацією призначено керівника боржника, розпорядник майна Талан Л.Г. продовжував виконувати повноваження розпорядника майна боржника. Ухвалою від 18.10.2004р. у справі затверджено план санації. Ухвалою господарського суду від 23.12.2004р. продовжено строк санації боржника до 24.06.2005р., затверджено зміни до плану санації, схвалені на засіданні комітету кредиторів від 03.12.2004р. 26.04.2005р. на затвердження до господарського суду надійшла мирова угода, укладена 25.04.2005р. між боржником та комітетом кредиторів та клопотання комітету кредиторів про припинення процедури санації та провадження у справі про банкрутство боржника. Ухвалою господарського суду від 19 грудня 2005 року мирова угода в даній справі від 24.04.2005р. була затверджена, а провадження по справі № Б26/15/118/01 - припинене. В реєстрі кредиторів, що є невід'ємною частиною мирової угоди по справі № Б26/15/118/01 від 24.04.2005р., п.150 значиться позивач з загальним розміром заявлених вимог 1 696 234,21тис.грн., з яких судом було визнано 22 031,16тис.грн.
Позивачем на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було документально доведено ті обставини на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог.
В розумінні ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач виступав у справі № Б26/15/118/01 про банкрутство відповідача конкурсним кредитором (конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника). З огляду на те, що вимоги позивача виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, а саме в 1999р., а справа № Б26/15/118/01 про банкрутство відповідача була порушена в 2001р., крім того вимоги позивача не забезпечені заставою майна боржника.
Частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Таким чином, позивач протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто в строк з 04.05.2001р. до 05.06.2001р., зобов'язаний був подати до господарського суду письмову заяву з вимогою (яка є предметом розгляду даної справи) до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Частиною 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Таким чином якщо позивач не виконав свій обов'язок встановлений ч.1 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" його вимоги, відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважаються погашеними.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами у розмірі 43 205,76грн. є обґрунтованими, однак такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне провадження по справі № Б26/15/118/01 було припинене на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тобто у зв'язку з затвердженням мирової угоди. В реєстрі кредиторів, що є невід'ємною частиною мирової угоди по справі № Б26/15/118/01 від 24.04.2005р., п. 150 значиться позивач з загальним розміром заявлених вимог 1 696 234,21тис.грн., з яких судом було визнано 22 031,16 тис.грн. Внаслідок затвердження судом мирової угоди має місце новація (ст. 604 Цивільного кодексу України), тобто заміна одного зобов'язання іншим. Частиною 8 ст. 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. Таким чином, обґрунтованим є висновок відповідача викладений у відзиві на позов, що позивач мав би правові підстави для заявлення грошових вимог до відповідача лише у випадку незадоволення відповідачем вимог кредитора згідно з умовами мирової угоди, в обсязі передбаченому мировою угодою, а стягнення з відповідача будь-яких інших грошових коштів за зобов'язаннями, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство є неправомірним, оскільки відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги є погашеними. Виходячи з вищевикладеного позовні вимоги позивача до відповідача є погашеними, у відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Керуючись ст.ст.1,14,39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 22,49,87,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Змінити первісного відповідача відкрите акціонерне товариство Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського на належного відповідача - публічне акціонерне товариство "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського".
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено
11.10.2011р.