29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"16" липня 2008 р.
Справа № 19/4409
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮГЛАС" м. Новолинськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівська будівельна компанія" м. Хмельницький
про стягнення 84311,48 грн.
Суддя Розізнана І.В.
Представники:
позивача: Завгородня І.Л. -за довіреністю від 04.07.08р.
відповідача: не з'явився
Суть спору:
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, що не перешкоджає вирішенню спору згідно ст.75 ГПК України.
Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, оскільки ухвали про відкладення розгляду справи надсилались відповідачу на реєстраційну адресу, зазначену в довідці Головного управління статистики у Хмельницькій області від 16.07.08р., про що свідчить, зокрема, реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції від 26.06.08р.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Між сторонами укладений договір поставки № 11 від 14.06.07р., предметом якого є виготовлення позивачем склопакетів (продукції), у відповідності до погодженої та належним чином підтвердженої специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1. договору).
Згідно п. 3.1., п. 4.2. ціна за продукцію визначається позивачем у специфікації, що узгоджується з відповідачем. Порядок розрахунку вказується у специфікації.
Відповідно до п. 11.3. договору за прострочення оплати продукції, згідно п. 4.1., п. 4.2. договору, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від вартості виготовленої продукції за кожен день прострочення, до повного розрахунку.
На виконання зобов'язань, визначених договором, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 452805,04 грн.: згідно довіреності ЯНЛ № 751690 від 23.07.2007 р. по накладній №РН-0001063 від 23.07.2007 р. на суму 33763,04 грн.; згідно довіреності ЯНЛ № 693756 від 06.08.2007 р. по накладній № РН-0001171 від 06.08.2007 р. на суму 42921,74 грн.; згідно довіреності ЯНЛ № 693775 від 28.08.2007р. по накладних: № РН-0001335 від 28.08.2007р. на суму 51379,14 грн.; № РН-0001336 від 28.08.2007 р. на суму 4496,93 грн.; № РН-0001422 від 05.09.2007р. на суму 46137,89 грн.; згідно довіреності ЯНЛ № 693797 від 19.09.2007р. по накладних: № РН-0001541 від 19.09.2007 р. на суму 52 297,80 грн.; № РН-0001542 від 19.09.2007р. на суму 820,52 грн.; № РН-0001543 від 19.09.2007р, на суму 2405,65 грн.; №РН-0001544від 19.09.2007 р. на суму 11701,87 грн.; №РН-0001583 від 24.09.2007 р. на суму 71035,32 грн.; № РН-0001584 від 24.09.2007 р. на суму 6789,62 грн.; згідно довіреності ЯОК № 675751 від 25.09.2007 р. по накладних: №РН-0001617 від 27.09.2007р. на суму 1132,01грн.; №РН-0001666 від 03.10.2007 р. на суму 36195,53 грн.; №РН-0001667 від 03.10.2007р. на суму 38 749.10 грн.; згідно довіреності ЯОК № 675774 від 17.10.2007р. по накладних: №РН-0001782 від 17.10.2007р. на суму 3425,81 грн.; № РН-0001783 від 17.10.2007р. на суму 36470,18 грн.; №РН-0001802 від 19.10.2007р. на суму 11664,32 грн.; згідно довіреності ЯОК № 675788 від 20.11.2007р. по накладній № РН-0002056 від 20.11.2007р. на суму 1 418,57 грн.
Відповідач за отриманий товар розрахунок провів частково на суму 389716,18 грн., тому заборгованість останнього перед позивачем за поставлену продукцію становить 63088,86 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь.
Позивач відповідно до п. 11.3 договору просить суд стягнути з відповідача 6388,42 грн. пені нарахованої за період з 14.12.07р. по 10.06.08р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач, за період з грудня 2007 року по травень 2008 року, нарахував відповідачу 10706,61 грн. інфляційних нарахувань, за період з 14.12.07р. по 10.06.08р. -933,38 грн. 3 % річних.
Позивач, за період з 14.12.07р. по 10.06.08р., нарахував відповідачу 3194,21 грн. відсотків за користування чужими коштами на підставі ч. 3 ст. 692 ЦК України та згідно ст. 8 ЦК України із застосуванням аналогії ст.ст. 1057, 1054 та 1048 ЦК України.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Враховуючи те, що сторонами не складались специфікації, які обумовлені умовами договору, позивачем 27.11.07р. була надіслана відповідачу претензія, в якій визначена кінцева дата проведенння розрахунку -03.12.07р. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав дану претензію 07.12.07р., тому, відповідно до ст. 530 ЦК України, семиденний термін виконання зобов'язання обраховується з 07.12.07р. Тому, судом проведений перерахунок заявлених до стягнення додаткових нарахувань з 15.12.07р.
Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково на суму 63088,86 грн. основного боргу, 10706,61 грн. інфляційних нарахувань та 925,87 грн. 3 % річних, 6358,40 грн. пені.
В стягненні 3194,21 грн. відсотків за користування чужими коштами необхідно відмовити, з врахуванням слідуючого.
Стаття 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється дого вором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За змістом зазначеної статті Цивільного кодексу України проценти за користування чужими коштами є саме платою за користування грошовими коштами, а не санкцією за невиконання зобов'язань на відміну від приписів ст.625 ЦК України.
Дана норма має диспозитивний характер, тобто сторони вправі вказати у договорі розмір процента за користування чужими грошовими коштами.
Стаття 8 ЦК України визначає, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Отже, наведені приписи вказують на можливість застосування аналогії закону в разі, якщо цивільні відносини не врегульовані, зокрема, договором.
Однак, сторони у даній справі уклали договір, в якому передбачили прийнятні для них умови, при цьому не погодивши нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами.
Таким чином, вказана обставина позбавляє позивача права ставити питання про їх стягнення.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮГЛАС» м.Нововолинськ Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівська будівельна компанія" м.Хмельницький про стягнення 84311,48 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівська будівельна компанія" м.Хмельницький, вул. Пілотська, 20а (код 33761251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮГЛАС» м.Нововолинськ Волинської області, вул. Шахтарська, 28А (код 32062031) 63088,86 грн. (шістдесят три тисячі вісімдесят вісім грн. 86 коп.) основного боргу, 10706,61 грн. (десять тисяч сімсот шість грн. 61 коп.) інфляційних нарахувань та 925,87 грн. (дев'ятсот двадцять п'ять грн. 87 коп.) 3 % річних, 6358,40 грн. (шість тисяч триста п'ятдесят вісім грн. 40 коп.) пені, 810,79 грн. (вісімсот одинадцять грн. 12 коп.) державного мита, 113,47 грн. (сто тринадцять грн. 47 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Суддя І.В. Розізнана