17.07.2008 Справа № 35/2-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Кузнецова І.Л.
суддів -Тищик І.В. (доповідач), Чимбар Л.О.
при секретарі -Гайдук Ю.А.
за участю представників сторін:
позивач: Панченко В.В.
відповідач: Фесак О.М.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Дніпрянка», м. Нікополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.08р. у справі № 35/2-08
за позовом приватного підприємства «Дніпрянка», м. Нікополь Дніпропетровської області
до Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі, м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення 6 290,50грн.,
У березні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення збитків у загальній сумі 6290,50 грн., спричинених відключенням електричної енергії, що позбавило підприємство можливості здійснювати переробку зерна на млині Р6-АВМ-15.
Рішенням господарського суду від 22.05.2008 року у справі № 35/2-08 (суддя Широбокова Л.П.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведений факт протиправної поведінки відповідача; за таких обставин особа не може нести відповідальності за шкоду, яку вона не завдавала.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому скаржник посилається на те, що відповідач в порушення приписів ст. 33 ГПК України не довів відсутності своєї вини у відключенні електроенергії.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 20.04.02р. між ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» в особі Нікопольського району електричних мереж (Енергопостачальник), Нікопольським обласним підприємством оптової торгівлі (Основний споживач) та приватним підприємством «Дніпрянка» (Субспоживач) був укладений договір про постачання електричної енергії за №107, на підставі якого здійснювалося забезпечення підприємства-позивача електричною енергією.
20.12.07р., 21.12.07р., 24.12.07р. та 03.01.08р. у позивача була відсутня електроенергія, що посвідчується відповідними актами, складеними працівниками підприємства-позивача за участю депутата Нікопольської райради.
Позивач стверджує про відключення електроенергії на підстанції, яка належить відповідачу (НОПОТ) та вимагає стягнення з останнього, збитків спричинених зупинкою виробничого процесу підприємства, у вигляді недотриманого прибутку та витрат на ремонт електродвигуна на загальну суму 6290,50 грн.
Енергопостачальник та Основний споживач свою участь у відключенні електроенергії субспоживачу заперечують.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України обов'язок відшкодування завданих кредиторові збитків, покладено на боржника, який порушив зобов'язання, а доказування розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, - на кредитора.
З зазначеними нормами кореспондуються норми спеціального законодавства, а саме, Господарського кодексу України, яким регулюються господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання.
Вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства та неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною включаються до складу збитків та підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення в силу ч. 1 ст. 225 ГК України.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Матеріалами справи посвідчується лише наявність збитків позивача у вигляді неодержаного прибутку та витрат на ремонт електродвигуна.
Однак, з наданих у справу матеріалів наявності не убачається ні протиправної поведінки чи дій відповідача у відключенні електроенергії, ні прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання відповідачем та збитками, понесеними позивачем, ні вини відповідача.
Нормами чинного законодавства обов'язок доказування даних фатів покладено на кредитора. Матеріали справи таких доказів не містять.
Як обґрунтовано дійшов висновку господарський суд, з наданих матеріалів неможливо дійти висновку, що відсутність електроенергії в спірний час була наслідком саме винних дій відповідача; причини відсутності електроенергії в мережі комісія не встановлювала; акти про відключення електроенергії складалися без участі представників відповідача та Нікопольського РЕМ; спеціалісти, які могли б достовірно встановити такі причини до участі в складанні акту не залучалися. Посилання в актах на відключення електроенергії саме на підстанції з балансовою належністю НОПОТ не підтверджено належними доказами (актами огляду обладнання підстанції, рубильників, запобіжників тощо). Доказів, що електрооб- ладнання, яке належить підприємству, було у справному стані і не могло стати причиною відсутності електроенергії, позивачем не надано.
За вказаних обставин господарський суд дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування зазначеного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2008 року у справі № 35/2-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства «Дніпрянка» -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Судді: І.В. Тищик
Л.О.Чимбар