Постанова
Іменем України
22 липня 2008 року
Справа № 5020-3/213-12/136-7/090
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Борисової Ю.В.,
Гонтаря В.І.,
секретар судового засідання Змейкова Г.В.
за участю представників сторін:
позивача: Терешко Антон Миколайович, доручення №20 від 24.04.08;
відповідача: Форосятіна Ірина Вікторівна, довіреність №2592/10-0 від 14.05.07;
Шамрей Дмитро В'ячеславович, довіреність №107119/10-66 від 22.04.08;
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Ілюхіна Г.П.) від 13.05.2008 року у справі № 5020-3/213-12/136-7/090
за позовом закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" (вул. Приморська, 2-г,Севастополь,99016)
до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74,Севастополь,99000)
про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000082622/1 8375/23-0 від 28.07.2003 Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя, яке прийнято щодо закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" недійсним
Закрите акціонерне товариство "Стівідорна компанія "Авліта" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №0000082622/18375/23-0 від 28.07.2003 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 490516,26 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.09.2006 року у справі № 5020-3/213-12/136 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 року рішення господарського суду міста Севастополя від 11.09.2006 року у справі № 5020-3/213-12/136 скасовано в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2008 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Постановою господарського суду міста Севастополя (суддя Ілюхіна Г.П.) від 13.05.2008 року у справі № 5020-3/213-12/136-7/090 у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що податковий орган правомірно визначив податкове зобов'язання з податку на прибуток шляхом визначення звичайних цін на підставі Збірника тарифів на роботи і послуги, що надаються власникам вантажів у морських портах України, оскільки позивач виступав за контрактами у якості Порта.
Не погодившись з постановою суду, закрите акціонерне товариство "Стівідорна компанія "Авліта" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач виступає за контрактами у якості Порта, тому порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не було з боку позивача.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 22.07.2008 року у зв'язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Латиніна О.А. на суддю Гонтаря В.І.
У судовому засіданні 22.07.2008 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представники податкової інспекції проти вимог апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу, та просили залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 07.04.2003 року до 20.05.2003 року Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя було проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства закритим акціонерним товариством "Стівідорна компанія "Авліта" за період з 01.10.2001 року до 01.04.2003 року. По результатах перевірки був складений акт №088/26-216 від 20.05.2003 року (том 1, аркуші справи 9-52).
В ході перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог підпункту 1.20.5 статті 1, підпункту 5.3.9 статті 5, підпункту 7.4.1 та 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток за період з 01.10.2001 року до 01.04.2003 року в сумі 579216,85 грн.
23.05.2003 на підставі вищевказаного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення №1596/23-0 про визначення закритому акціонерному товариству "Стівідорна компанія "Авліта" податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 579216,85 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 488654,29 грн. (том 3, аркуш справи 201).
Рішенням Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя від 28.07.2003 року №3457/10-018 скаргу закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" задоволено частково, податкове повідомлення-рішення від 23.05.2003 №1596/23-0 визнано недійсним в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 322770,14 грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 254584,74 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін (том 3, аркуш справи 202-207).
28.07.2003 року за результатами розгляду скарги Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082622/1 8375/23-0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 256446,71 грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 234069,55 грн., всього в сумі 490516,26 грн. (том 2, аркуш справи 55).
Вказане повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем у судовому порядку.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" такою, що підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Як вбачається з акту перевірки 07.02.2000 між закритим акціонерним товариством "Стівідорна компанія "Авліта" (Порт) та International Тransit S.A.L. «Offshore» (Клієнт) укладено генеральний Договір №1-2000, згідно з яким Порт від свого імені та за рахунок Клієнта здійснює комплекс дії по перевалці та/або транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажу Клієнта (том 2 аркуші справи 56-70).
Згідно з Додатком №1 до Договору портом вантаження є Севастопольський торговий порт: закрите акціонерне товариство "Стівідорна компанія "Авліта", причали №20 та/або 21; допустиме осідання в порту причал № 20 -7,0 м, причал № 21 -9,0 м (том 2 аркуш справи 61).
Відповідно до Додатку №5 до Договору Порт приймає для вантаження вантаж Клієнта, оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оформлення Вантажної митної декларації на строповочні обв'язки згідно виставленого Рахунку-Фактури шляхом прямого банківського переводу на розрахунковий рахунок Порту (том 2 аркуш справи 69).
14.10.2001 року капітан т/х «Haj Ibrahim», прапор - Камбоджа, отримав на борт кріпильний і сепараційний матеріал від компанії «Авліта»: талрепа -40 штук; затиски -20 штук; сталевий трос, діаметром 16,5 мм -2000 м; ліс, сепарація -20 м3, строповочні обв'язки -15,8 тонн; кріпильний і сепараційний матеріал за рахунок відправника; судно, капітан, судновласник не несе будь-яких витрат, про що свідчить розписка капітана (том 2 аркуш справи 73).
Аналогічні документи видані іншим нерезидентам:
24.10.2001 року позивачем видана покупцю - International Transit S.A.L. «Offshore» податкова накладна №221 на суму 16780,55 грн. (том2 аркуш справи 71).
01.01.2002 року між Сторонами за Договором підписаний Акт виконаних робіт №2002-1 про те, що позивач повністю виконав свої зобов'язання за Договором №1-2000, до сплати підлягає 56270,98 доларів США (том 2 аркуш справи 91).
29.01.2002 року позивачем видана покупцю - International Transit «Offshore» Company податкова накладна №10 на суму 891193,65 грн. (том 2 аркуш справи 89).
30.08.2002 року позивачем видана покупцю .I.T.A.T Offshore Company Limited податкова накладна №178 на суму 371720,23 грн. (том 3 аркуш справи 29).
27.12.2002 року позивачем видана покупцю - International Transit «Offshore» Company податкова накладна №281 на суму 1812939,40 грн. (том 2 аркуш справи 215).
15.07.2002 року між позивачем (Порт) та фірмою «Fintest Trading CO LTD» укладено Контракт №9776/24, згідно з яким Клієнт доручає, а Порт бере на себе обов'язок представляти інтереси та виступати від імен Клієнта, забезпечити відповідно до «Зводу звичаїв порту» в порту Авліта, Севастополь: перевалку, документальне оформлення експортних вантажів Клієнта» (том 3 аркуші справи 83-88).
10.12.2002 року між позивачем (Порт) та фірмою «Gramhart Limited» укладено Контракт №34-200, згідно з яким Клієнт доручає, а Порт бере на себе обов'язок представляти інтереси та виступати від імен Клієнта, забезпечити відповідно до «Зводу звичаїв порту» в порту Авліта, Севастополь: перевалку, документальне оформлення експортних вантажів Клієнта» (том 3 аркуші справи 113-118).
Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору дійшов до висновку про те, що оскільки позивач вважав себе у правовідносинах з нерезидентами Портом, мав причали та здійснював діяльність, передбачену для Порту, тому дія норм Збірника тарифів на роботи і послуги, що надаються власникам вантажів у морських портах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995 року №392, поширюється на господарську діяльність позивача. А оскільки позивачем норми вказаного Збірника не застосовувались, зазначене призвело до заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток.
Відповідно до вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
Підпунктом 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону встановлено, що положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.
Згідно з підпунктом 1.20.5 пункту 1.20 статті 1 Закону у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна.
Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.
Проте, будь-які докази того, що сума збитків від надання послуг нерезидентам віднесена позивачем до складу валових витрат, та те, що нерезиденти є пов'язаними з позивачем особами, наданими відповідачем доказами не підтверджуються.
Згідно з статтею 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення» в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Частиною 1 статті 9 вказаного Закону визначено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Відповідно до частини 2 статті 4 цього Закону Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 №1548 “Про визначення повноважень органів виконавчої влади і виконавчих органів місцевих рад по регулюванню цін (тарифів)», з метою удосконалення системи державного регулювання цін (тарифів) і подальшого розвитку ринкових відносин, було доручено Міністерству транспорту України за узгодженням з Міністерством економіки України встановити тарифи на комплекс робіт, пов'язаних з обробкою зовнішньоторговельних і транзитних вантажів у морських і річкових портах (причалах), збори і платежі за послуги, що надаються судам закордонного плавання в морських і річкових портах (причалах) України.
Наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995 №392 був затверджений Збірник тарифів на роботи і послуги, що надаються власникам вантажів у морських портах України, якій введено у дію з 06.01.1996 (далі -Збірник).
Відповідно до підпункту 1.1.1 цього Збірнику (в редакції на дату виконання контрактів з нерезидентами тобто станом на 12.03.2003 року) тарифи поширюються на морські порти України, що надають послуги та виконують роботи.
Поняття морського порту визначено нормою статті 73 Кодексу торговельного мореплавства України, відповідно до якої морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.
Проте, товариство з обмеженою відповідальністю "Стівідорна компанія "Авліта", яке було перетворено у закрите акціонерне товариство "Стівідорна компанія "Авліта", не може відповідати статусу морського порту, тому на позивача дія норм Збірника тарифів на роботи і послуги, що надаються власникам вантажів у морських портах України у періоді, що перевірявся, не розповсюджувалась.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення» при здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.
Таким чином звичайною ціною в зовнішньоекономічному контракті для визначення бази оподаткування податком на прибуток є ціна, встановлена у зовнішньоекономічному контракті, що формується відповідно до цін і умов світового ринку.
З викладеного вбачається, що позивачем суму податку на прибуток у періоді, що перевірявся, занижено не було, у зв'язку з чим визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на підставі податкового повідомлення-рішення №0000082622/18375/23-0 від 28.07.2003 року є неправомірним.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку що позовні вимоги закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням вимог норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, статтею 202, пунктом 3 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" задовольнити.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 13.05.2008 року у справі № 5020-3/213-12/136-7/090 скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
4. Позов задовольнити.
5. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №0000082622/1 8375/23-0 від 28.07.2003 року.
6. Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" (вул. Приморська, 2-г,Севастополь,99016, ідентифікаційний код 30628382) 5,10 грн. судового збору.
7. Доручити господарському суду міста Севастополя видати виконавчий документ.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Ю.В. Борисова
В.І. Гонтар