15.07.2008 Справа № 11/79-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)
суддів: Пруднікова В.В., Ясир Л.О.,
секретар судового засідання: Корх Д.В.
за участю представників сторін:
представник позивача: Клещєногов В.В.; Карабан В.В.;
представник відповідача: Якобенчук Т.Ю.;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Апетит", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.08р.
у справі № 11/79-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фуд Плант», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Апетит", м. Кривий Ріг
про стягнення 71 477 грн. 99 коп.
До господарського суду Дніпропетровської області звернулось з позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фуд Плант», м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Апетит", м. Кривий Ріг про стягнення 84 027 грн. 01 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо оплати товару за договором поставки обладнання №2103/1 від 21.03.2006р. і в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 54 618 грн. 39 коп., крім того нараховані в зв'язку з простроченням виконання зобов'язань по оплаті, нараховані 3% річних, інфляційні втрати та пеня.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008р. (суддя -доповідач І.Ф. Мельниченко) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 54 618 грн. 39 коп. -основного боргу, 2 280 грн. 50 коп. -річних, 11 579 грн. 10 коп. -інфляційних, 684 грн. 77 коп. - витрати по сплаті держмита, 95 грн. 58 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні з відповідача заборгованості у розмірі 54 618 грн. 39 коп. інфляційних - 11 579 грн. 10 коп. 3% річних - 2 280 грн. 50 коп. Вказує, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що привело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Посилається на те, що обладнання на суму 54 618 грн. 39 коп. не відповідає вимогам за якістю та не придатне до експлуатації.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача просить рішення суду скасувати; представники позивача заперечує проти апеляційній скарги, просять рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
21.03.06р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки обладнання №2103/1, відповідно до якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 219 828 грн. 40 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000234 від 27.04.06р. (а.с. 15).
30.06.2006р. частина обладнання на загальну суму 47 968 грн. 20 коп. була повернута позивачу (а.с. 16).
Відповідно до п.8.1 договору, встановлено порядок здійснення розрахунків-предоплата 30% на розрахунковий рахунок в сумі 65 948, 52 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 10 991, 42 грн. на протязі 3 робочих днів з дати підписання договору. Оплата решти 70% на розрахунковий рахунок в сумі 153 879, 88 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 25 646, 65 грн., буде здійснена після повного відвантаження відповідачу обладнання за наступним графіком:
- до 28.04.06р. - в сумі 51 293, 29 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 8 548, 88 грн.;
- до 31.05.06р. - в сумі 51 293, 29 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 8 548, 88 грн.;
- до 30.06.06р. - в сумі 51 293, 30 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 8 548, 89 грн.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач зобов'язання по оплаті виконав частково, здійснивши перерахування попередньої оплати в сумі 65 948, 52 грн. та 11.05.06р. перерахував 51 293 грн. На підставі видаткової накладної (повернення) №-000000005 від 30.06.2006 року обладнання на суму 47 968, 20 грн. було повернуто позивачу. На день винесення рішення доказів погашення заборгованості у сумі 54 618, 39 грн. відповідач не надав та від проведення звірки взаємних розрахунків ухилився.
Відповідач посилався на відсутність акту приймання-передачі обладнання, але не спростував факт отримання обладнання за видатковою накладною №РН-0000234 від 27.04.2006р. (а.с. 15).
Посилання відповідача на відсутність акту приймання -передачі, не може бути підставою для звільнення його від зобов'язань по оплаті, так як зобов'язання відповідача по оплаті вартості встановленого обладнання згідно договору виникають одразу після відвантаження обладнання відповідачу, про що чітко вказано в п. 8.1., 9.3. договору, належним підтвердженням факту відвантаження обладнання відповідачу є видаткова накладна №РН-0000234 від 27.04.06р., яка підписана уповноваженою особою відповідача.
Що стосується доводів відповідача про те, що обладнання не відповідає вимогам по якості, то відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо -технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7», яка затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. факт неналежної якості товару фіксується за допомогою відповідних письмових доказів, які відповідачем не надавались, тому вказані заперечення ним не доведені і вказані доводи не можуть прийматись судом.
Таким чином, суд обґрунтовано стягнув суму основного боргу.
Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому судом обґрунтовано задоволено вимоги щодо стягнення інфляційних втрат 11 579, 10 грн. та річних у сумі 2 280, 50 грн.
З вказаних підстав, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, як обґрунтоване та законне.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Апетит", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 року у справі № 11/79-08 -залишити без змін.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді В.В. Прудніков
Л.О. Ясир