26.06.2008 Справа № 4/47
За позовом ТОВ «Кріс», м. Мукачево
До відповідача ТОВ «Енергоресурси», м. Ужгород
Про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 7400 грн.
Суддя господарського суду Журавчак Л. С.
за участю представників сторін:
від позивача -Коприва О.Ф., представник по дов. від 04.01.08р. № 4
від відповідача -Вагера О.М., представник по дов. від 23.11.2007р.
СУТЬ СПОРУ: про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 7400 грн.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Вказує на те, що відповідачем безпідставно демонтована металоконструкція для розміщення рекламного щита на автодорозі «Ужгород-КПП-Ужгород», яка встановлена позивачем відповідно до дозволу від 05.09.2007р.
Протиправними діями відповідача позивачу нанесена майнова шкода в розмірі 7400 грн., яка документально підтверджена і підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Відповідач просить суд в позові відмовити.
Вважає, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.02.2008р. не встановлює факту пошкодження працівниками ТОВ «Енергоресурси» металоконструкції ТОВ «Кріс» на суму 7400 грн., а тільки факт демонтажу металоконструкції та перенесення її на інше місце.
Викладені в постанові від 25.02.08р. висновки правоохоронних органів не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Підкреслює, що акт приймання виконаних робіт від 20.02.08р. взагалі не може братися до уваги, оскільки згідно з Правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000) акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) складається та підписується сторонами після виконання робіт, зазначених у акті. В даному випадку на момент підписання акту виконаних підрядних робіт вказані в ньому роботи не були виконані підрядчиком.
Підкреслює, що позивач не доказав причинного зв'язку між шкодою та діями працівників ТОВ «Енергоресурсів».
В судовому розгляді було оголошено перерву з 17.06.08р. до 26.06.08р. (14 год. 15 хв.) відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі розпорядження голови Ужгородської райдержадміністрації від 05.09.2007р. № 536 державним комунальним підприємством « Архітектура» було видано ТОВ «Кріс», м. Мукачево дозвіл № 536/17 від 05.09.2007р. на розміщення зовнішньої реклами (біл-борд, розміром 6х3м) на автодорозі «Ужгород-КПП-Ужгород» за АЗС ТОВ «Енергоресурси».
21.02.2008р. в Ужгородський РВ УМВС звернувся технічний директор ТОВ «Кріс» з заявою про те, що ТОВ «Енергоресурси» без його відома демонтували рекламний засіб та пошкодили бетонну конструкцію.
В ході розслідування встановлено, що демонтаж рекламної конструкції та перенесення її за межі заправки здійснювали працівники ТОВ «Енергоресурси» за вказівкою свого керівництва.
Згідно з постановою від 25.02.2008р. в порушенні кримінальної справи по заяві гр. Палечко О.М. (технічного директора ТОВ «Кріс») відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 Кримінального процесуального кодексу України за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 194 Кримінального кодексу України.
Позивач визначив, що протиправними діями відповідача йому нанесена шкода в розмірі 7400 грн., що складає вартість матеріалів та робіт на виготовлення однієї металоконструкції для розміщення реклами.
На підтвердження розрахунку шкоди подав суду укладений з приватним підприємцем Мартинюком А.А. договір підряду від 22.11.07р. № 5/2007 на виготовлення металоконструкції для розміщення реклами, додаток № 10 до договору підряду № 5/2007 від 17.01.2008р., акт приймання виконаних робіт від 20.02.2008р.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений в його здійсненні. Власник же, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди відповідно до ч. 3 ст. 386 вказаного Кодексу.
Згідно із ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.
Серед способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених вказаною статтею, можуть бути зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що збитками є:
1.) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2.) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Оскільки згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт від 20.02.2008р. вартість установки однієї рекламної конструкції складає 7400 грн., позивач просить стягнути цю суму на відшкодування заподіяної йому шкоди.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані у справі письмові докази, суд прийшов до висновку про відмову у позові з таких міркувань.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Матеріалами справи доказано, що демонтаж рекламної конструкції здійснено працівниками ТОВ «Енергоресурси».
Позивач просить суд провести відшкодування шкоди у вигляді відшкодування збитків, розмір яких (7400 грн.) підтверджує, зокрема, актом приймання виконаних підрядних робіт від 20.02.2008р. по виготовленню та встановленню металоконструкції для розміщення реклами (біля автозаправки «Енерго»).
Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.02.2008р. встановлено, що працівники ТОВ «Кріс» почали встановлювати рекламну конструкцію згідно з дозволом № 536/17 від 05.09.07р. біля дороги Ужгород-КПП-Ужгород неподалік АЗС ТОВ «Енергоресурси» тільки 21.02.2008р., тобто після підписання акту приймання виконаних підрядних робіт.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядчиком і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
В даному випадку акт приймання виконаних підрядних робіт складено і підписано ТОВ «Кріс» та приватним підприємцем Мартинюком А.А. 20.02.2008р., тобто до фактичного їх передання замовнику.
З огляду на викладене вказаний акт не може служити належним доказом розміру заподіяної шкоди.
Оскільки позивач відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, в задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись викладеним і ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України; ст.ст. 33, 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. В позові відмовити повністю.
2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті господарським судом Закарпатської області згідно з ухвалою від 14 травня 2008 року у справі № 4/47.
Рішення виготовлене в повному обсязі і підписане 29.07.2008р. та набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л. С. Журавчак