01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.10.2011 № 14/59
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (представник за довіреністю);
від відповідача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю)
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «КМБ-Бетон»
на рішення
господарського суду
міста Києва
від
06.06.2011 року
у справі
№ 14/59 (суддя - Мельник С.М.)
за позовом
Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування «Арсенал»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «КМБ-Бетон»
про
стягнення 380 663,49 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.06.2011 року позовні вимоги Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування «Арсенал» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМБ-Бетон» на користь Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування «Арсенал» 297 275,70 грн. основного боргу, 20 741,43 грн. пені, 3 178,54 грн. державного мита та 197,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
21.06.2011 року на його виконання видано наказ.
Дане рішення мотивоване неналежним виконанням Відповідачем умов договору про відшкодування земельного податку № И/84-246-08, в частині відшкодування земельного податку за земельну ділянку, на якій розташований комплекс будівель, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Приколійна, 22-А.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «КМБ-Бетон» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2011 року по справі № 14/59.
Апеляційна скарга мотивована тим, що за постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.07.2009 року у справі № 10/278-08 Товариство з обмеженою відповідальністю «КМБ-Бетон» втратило право користування нежилим приміщенням для здійснення своєї господарської діяльності, то відповідно до п.п. 6.1. та 6.2. Договору, Договір № И/84-246-08 про відшкодування земельного податку від 03.07.2008 року, що укладений між Сторонами вважається таким, що припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку його дії.
Апелянт стверджує, що не користується нежилими приміщеннями, оскільки Договір припинив свою дію, то очевидним є те, що правові підстави для відшкодування витрат по сплаті земельного податку Позивачу для Відповідача, як і для нарахування пені та виставлення рахунків за припиненим Договором для Відповідача відсутні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу по справі № 14/59.
Казенне підприємство спеціалізованого приладобудування «Арсенал» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва без змін, посилаючись на те, що Відповідач не повідомляв та не надсилав Позивачу пропозиції у формі додаткової угоди до Договору про відшкодування земельного податку, в якій зазначалось, що строк Договору припиняється.
Позивач зазначає, що Відповідач не надав суду доказів стосовно користування вказаним в Договорі приміщенням.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази розірвання Договору про відшкодування земельного податку № И/84-246-08 від 03.07.2008 року та припинення зобов'язання по ньому.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20 вересня 2007 року між Державним підприємством Заводу «Арсенал» - Продавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоматик» - Покупець укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення за № 3145, за умовами якого Продавець передає, а Покупець приймає у власність комплекс будівель, який розташований в м. Києві по вул. Приколійній, 22-А /т.1, а.с. 10-12/.
Відчужувані приміщення мають загальну площу 2 277,10 м2 і складаються з: Будка для вахтера (Літера А) площею 7,90 м2, інвентаризаційний № 000148; Склад рідкого скла (Літера Б) площею 19,10 м2, інвентаризаційний № 80000120; Склад-пакгауз (Літера В) площею 295,20 м2; інвентаризаційний № 80000101; Склад тарного зберігання матеріалів (Літера Г) площею 913,00 м2, інвентаризаційний № 000102; Автовагова (Літера Д) площею 8,7 м2, інвентаризаційний № 001601; Естакада з навісом (Літера Е) площею 575,90 м2, інвентаризаційний № 000105; Склад сипучих матеріалів (Літера Ж) площею 330,50 м2, інвентаризаційний № 80000103; Склад цементу (Літера 3) площею 126,80 м2, інвентаризаційний № 000107.
В подальшому по Договору купівлі-продажу нежилого приміщення № 4243 від 07.12.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоматик» передало зазначені приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю «КМБ-Бетон» /т.1, а.с. 13/.
Земельна ділянка, на якій знаходиться придбані Відповідачем комплекс будівель, перебуває в постійному користуванні Державного підприємства «Завод «Арсенал», що підтверджується Актом про право користування землею /т. 1, а.с. 19-21/.
03 липня 2008 року між Державним підприємством «Арсенал» - Сторона 1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КМБ-Бетон» - Сторона 2 укладено Договір про відшкодування земельного податку за № И/84-246-08, за умовами якого Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 витрати по сплаті земельного податку на земельну ділянку, на якій розташований комплекс будівель, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Приколійна, 22-А, отриманий у власність Стороною 2 згідно Договору купівлі-продажу № 4243 від 07.12.2007 року /т. 1, а.с. 15-18/.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 525-р від 10.04.2009 року та Наказом Національного космічного агентства України від 28.05.2009 року № 141 ДП «Завод «Арсенал» реорганізовано шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал», до якого перейшло все майно, права та обов'язки ДП «Завод «Арсенал» на підставі передавального акту від 16.11.2009 року /т.1, а.с. 29-32/.
Так, за умовами Договору про відшкодування земельного податку, Відповідач зобов'язався сплачувати вчасно та у повному обсязі отримані рахунки на компенсацію земельного податку у встановлені Договору строки - п. 2.1. Договору.
Згідно п. 3.1.Договору сума компенсації земельного податку визначається на підставі Закону України «Про плату за землю» з урахуванням щорічної індексації плати за землю згідно кадастрового номера та податку на додану вартість.
Зміна суми відшкодування витрат по сплаті земельного податку за земельну ділянку проводиться у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, її індексації та в інших випадках, передбачених законодавством України - п. 3.2.
Компенсація земельного податку проводиться щомісячно та у розмірах, передбачених даним Договором чи Додатками до нього, на підстав наданих ДП завод «Арсенал» розрахунків - п. 3.3.
Згідно п. 3.5. Договору розрахунки по даному Договору проводяться на підставі виставлених Стороною 1 рахунків протягом п'яти банківських днів з дня отримання рахунку Стороною 2.
Сума місячної компенсації земельного податку з 01.01.2008 року становить - 19 818,38 грн., в т.ч. ПДВ - п. 3.6. Договору.
Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє на весь період користування Стороною 1 нежитловими приміщеннями - п. 6.1. Договору.
Згідно п. 6.2. Договору якщо інше не передбачено цим Договором або чинним законодавством України, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленість Сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього Договору.
Дія даного Договору припиняється за взаємною згодою сторін, а також в разі оформлення Стороною 2 права користування частиною земельної ділянки, на якій розміщуються приміщення, за адресою: вул. Приколійна, 22-А, у порядку встановленому чинним законодавством України - п. 6.3. Договору.
Судом першої інстанції було встановлено, що Відповідач за період з серпня 2009 року по жовтень 2010 року включно свої зобов'язання по Договору у вигляді здійснення відшкодування витрат по сплаті земельного податку на земельну ділянку, на якій розташований комплекс, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Приколійна, 22-А, не виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 297 275,70 грн.
Як вже зазначалось, п. 3.6. Договору чітко передбачений розмір суми компенсації земельного податку, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив Позивачу у задоволені заяви про уточнення позовних вимог.
Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 4.6. Договору у випадку порушення Стороною - 2 строків перерахування грошових коштів, передбачених у п. 3.6. Договору, Сторона - 2 сплачує Стороні - 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми несплаченого платежу, за весь період прострочення.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.
Щодо недійсності Договору купівлі-продажу № 4243, то колегія Київського апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів укладення Додаткової угоди, як і доказів припинення або розірвання Договору про відшкодування земельного податку матеріали справи не містять, тобто Договір чинний, тому підстави для звільнення від зобов'язання Відповідача щодо відшкодування витрат по сплаті земельного податку відсутні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши перерахунок пені, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2011 року у справі № 14/59.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2011 року у справі № 14/59 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 14/59 повернути господарському суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя
Судді
06.10.11 (відправлено)