01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.10.2011 № 35/160
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рудченка С.Г.
суддів:
при секретарі:
за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 03.10.2011,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2011 (підписане 04.07.2011),
у справі № 35/160 (суддя - Літвінова М.Є.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Житлово - будівельного кооперативу «Аерофлот - 2»
про стягнення 47 451, 50 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення,
Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово - будівельного кооперативу «Аерофлот - 2» про стягнення 47 451, 50 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.06.2011 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося з апеляційною скаргою № 922 від 30.08.2011, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, заявник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Так, зокрема, позивач посилається на те, що судом першої інстанції не було надано належної правової положенню п. 12.3 (б) «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України» № 65 від 01.07.1994, а тому безпідставно відмовлено у стягненні заборгованості за питну воду для гарячого водопостачання за період з 01.02.2008 по 01.02.2011.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 відновлено Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2011, вказану скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 03.10.2011 за участю уповноважених представників сторін.
Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представники відповідача заперечили проти доводів апеляційної скарги позивача та просили рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.
У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Державним комунальним об'єднанням «Київводоканал», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке в подальшому змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник/позивач), та Житлово-будівельним кооперативом «Аерофлот-2» (абонент/відповідач) було укладено договір № 06122/4-12 від 15.01.1999 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент - сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України № 65 від 1 липня 1994 року (а.с. 15-16).
Згідно із п.п. 5.1, 5.2 договору він укладений на строк з 31.12.1999 по 31.12.1999 і вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.
14.02.2007 між сторонами була підписана додаткова угода до договору № 06122/4-12 від 15.01.1999 «Про визначення обсягів поставленої холодної питної води, яка використовується абонентом для приготування гарячої», якою сторони доповнили розділ «Особливі умови» договору пунктом 6.5., яким погодили порядок визначення обсягів поставленої питної води, використаної для приготування гарячої (а.с. 21).
27.06.2007 між ВАТ «АК «Київводоканал» та ЖБК «Аерофлот-2» було укладено договір № 07502/4-05 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого Абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва, а відповідач в свою чергу зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 01.07.94 № 65, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (а.с. 17-20).
Як зазначає позивач, на виконання умов договору в період з 01.02.2008 по 01.02.2011 ним були надані відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 47 400, 00 грн.
Проте, на думку позивача, відповідач взяті на себе зобов'язання за даним договором виконав частково, сплативши 4 435, 74 грн., внаслідок чого у останнього за вказаний період виникла заборгованість (з урахуванням переплати за питну воду по коду 5-236 у сумі 5 813, 32 грн.) у сумі 37 150, 94 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення вимог чинного законодавства України, зокрема ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст. 22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 37 150, 94 грн. за послуги з водопостачання та водовідведення, зокрема за питну воду, використану для потреб гарячого водопостачання.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.
Згідно ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.
Відповідно до п. 1.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 року № 65 (далі - Правила № 65), останні запроваджують порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначають взаємовідносини між об'єднаннями, виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарства або іншими експлуатаційними організаціями, комбінатами комунальних підприємств (надалі - Водоканал) та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України.
Пунктом 1.2 Правил № 65 встановлено, що дотримання цих Правил є обов'язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу.
Згідно п. 12.17 Правил № 65 розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом.
Відповідно до п. 12.1 Правил № 65 встановлюється такий порядок відпускання води та приймання стічних вод для підприємств - шляхом укладання договору з Водоканалом.
Згідно п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 року за N 936/15627, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п. 3.1, 3.7).
Відповідно до п. 5.3 договору № 07502/4-05, умови цього договору застосовуються до відносин між постачальником та абонентом, які виникли до його укладання.
При цьому, пунктом 5.10 договору № 07502/4-05 передбачено, що всі попередні домовленості та угоди, що стосуються предмету договору, втрачають чинність з моменту його підписання.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно було встановлено, що відповідно до укладеного 27.06.2007 сторонами договору № 07502/4-05 втратив чинність договір № 06122/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 15.01.1999 та додаткова угода до нього від 14.02.2007.
Договір № 07502/4-05 від 27.06.2007, укладений між сторонами, не передбачає обов'язку відповідача сплачувати послуги з постачання холодної води, що використовувалась для виготовлення гарячої, оскільки договір укладений у 2007 році, а вимоги про плату послуги за гаряче водопостачання позивач став пред'являти відповідачу вже у процесі дії договору, не вимагаючи при цьому його зміни, уточнення або доповнення.
Доказів на підтвердження укладення нового договору на постачання питної води для виготовлення гарячої між сторонами, позивачем не надано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у позивача відсутні підстави для виставлення рахунків відповідачу за постачання питної води, що використовується для виготовлення гарячої води, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини з приводу надання таких послуг.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом та вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 37 150, 94 грн. вартості холодної води, яка була поставлена позивачем на теплові пункти для підігріву не підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості холодної води, яка була поставлена позивачем на теплові пункти для підігріву, 6 795, 73 грн. інфляційних втрат, 1 793, 79 грн. пені та 1 711, 03 грн. 3% річних.
Проте, оскільки судом відмовлено у задоволенні основної вимоги про стягнення заборгованості по оплаті вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, вимоги про стягнення інфляційних втрат, пені та 3% річних, є похідними, а відтак також не підлягають задоволенню.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що додаткова угода від 14.02.2007 до договору 06122/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 15.01.1999 була чинною протягом п'яти місяців позовного періоду є безпідставними та спростовується матеріалами справи, з якої вбачається, що позивач просив стягнути заборгованість за період з 01.02.2008 по 01.02.2011, а вказана додаткова угода втратила чинність ще 27.06.2007.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судове рішення, що оскаржується, за своїм змістом відповідає цим вимогам. За таких обставин, оскаржуване судове рішення можна визнати законним й обґрунтованим.
Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2011 не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2011 у справі № 35/160 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2011 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2011 у справі № 35/160 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 35/160 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді