донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.10.2011 р. справа №7/130
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівЛомовцевої Н.В.
Приходько І.В., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Пруцькіх Н.Р.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 -довір.
від відповідача:ОСОБА_2 -довір.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «КВТ»м.Донецьк
на рішення господарського судуДонецької області
від11.07.2011р.
по справі№7/130 (суддя Сгара Е.В.)
за позовомПриватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод»м.Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВТ»м.Донецьк
простягнення 165 830 грн. 24 коп.
Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»- металургійний завод»м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВТ»м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 165 830 грн. 24 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. у справі №7/130 (суддя Сгара Е.В.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВТ»на користь Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод»- 165 830 грн. 24 коп. боргу, державне мито у сумі 1 659 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 грн.
Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. по справі №7/130 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вважає порушення судом норм матеріального. Посилається на те, що між ним та позивачем дійсно було укладено договір №17965дс від 29.12.2008р. з додатковими угодами, відповідно до яких постачання товару у червні, серпні та жовтні не передбачалось. У жовтні 2009р. позивач без попередження поставив ТОВ «КВТ»536 000 тон (суха вага 521 273 тон) товару. При цьому, відповідач зауважує, що суд не встановив той факт, що спірна поставка товару відбувалась без погодження сторонами у додаткових угодах, тобто поставка відбулась без договору та погодженням всіх його суттєвих умов. Крім того, відповідач посилається на те, що дії по перерахуванню коштів позивачу за договором за кокс, а також підписання актів прийомки-передачі товару не свідчить про те, що він прийняв на себе господарські зобов'язання по сплаті неузгодженої партії товару.
Водночас із апеляційною скаргою заявник подав клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою суду від 19.08.2011р. строк для подачі апеляційної скарги в порядку ст.ст. 53, 93 Господарського процесуального кодексу України відновлено.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.
Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без змін, а рішення господарського суду Донецької області у справі №7/130 -без змін.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши повноважних представників сторін, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КВТ»(далі -покупець) та Закритим акціонерним товариством «Донецьксталь»- металургійний завод»(далі -продавець) укладено договір №17965дс (далі -договір). Договір укладено з додатковими угодами №1 від 29.12.2008р., №2 від 09.02.2009р., №3 від 11.03.2009р., №4 від 27.04.2009р., №5 від 18.05.2009р., №6 від 06.07.2009р., №7 від 18.09.2009р.
В подальшому найменування продавця змінено з Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод» на Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»- металургійний завод» (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №715829).
Відповідно до розділу 1 договору, продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору коксохімічну продукцію (далі -товар), номенклатура, кількість, ціни , строки і умови поставки якого узгоджуються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами договору.
Розділом 4 договору сторони визначили умови поставки товару.
Згідно розділу 3 договору, оплата за кожну партію товару здійснюється в гривнях у формі 100% передплати шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця.
Оцінивши зміст спірного договору, суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України товар повинен бути оплаченим після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач зобов'язання за договором виконав належним чином та поставив товар у жовтні 2009р. на загальну суму 1 603 330 грн. 20 коп., проти чого відповідач не заперечував.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що спірна поставка відбулась без погодження сторонами у додаткових угодах номенклатури, кількості, ціни, строку та умов постачання, тобто відбулась без договору та погодження всіх його суттєвих умов.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2009р. відповідач було здійснено передплату товару на користь позивача у жовтні 2009р., що підтверджується платіжним дорученням №463_AD01G/ від 13.10.2009р., в якому в графі призначення платежу вказано: «Передплата за кокс согласно договора №17965ДС від 29.12.2008г. ПДВ 16666,67».
Тобто відповідач, здійснив конклюдентні дії направлені на узгодження поставки товару саме на виконання умов договору шляхом здійснення передплати товару на користь позивача у жовтні 2009р.
Також в матеріалах справи містяться акти прийому-передачі продукції №31212 від 20.10.2009р., №30807 від 16.10.2009р., №30619 від 14.10.2009р., підписані обома сторонами без будь-яких зауважень. Зазначені акти містять посилання на номер та дату спірного договору. Крім того, у вказаних актах прийому-передачі сторонами узгоджені істотні умови поставки товару у жовтні 2009р., в тому числі, кількість поставленого товару та його ціна.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що акти прийомки-передачі товару та податкові накладні підтверджують операцію бухгалтерського та податкового обліку щодо прийняття товару, який постачався на відповідальне зберігання, до погодження сторонами умов постачання і підписання відповідної додаткової угоди до договору.
Згідно приписам пункту 7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Таким чином, податкова накладна є документом, який відображає факт скоєння господарської операції, а враховуючи те, що в податкових накладних, які містяться в матеріалах справи є посилання на спірний договір, вони підтверджують факт скоєння господарської операції саме за договором №17965ДС від 29.12.2008р.
Дійсно, при укладенні договору №17965ДС від 29.12.2008р. та додаткових угод до нього, поставка товару у жовтні 2009р. не планувалась, разом з тим, підписання актів прийому-передачі продукції №31212 від 20.10.2009р., №30807 від 16.10.2009р., №30619 від 14.10.2009р. свідчить про виникнення господарських відносин у жовтні 2009р. і саме за договором №17965ДС від 29.12.2008р.
В результаті оцінки доказів, поданих сторонами, господарський суд дійшов вірного висновку, що позивач в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України довів належними та допустимими доказами факт поставки товару у жовтні 2009р. на виконання умов договору №17965ДС від 29.12.2008р.
Враховуючи те, що відповідач зобов'язання за договором оплати товару у повному обсязі не виконав, передплату товару у повному обсязі не здійснив та не оплатив повну вартість товару після його отримання, позивач направив відповідачу вимогу на оплату №17/17/1729юз від 14.04.2011р. на суму 165 830 грн. 24 коп., що підтверджується копіями повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.04.2011р. та поштової квитанції №1396 від 15.04.2011р., які містяться в матеріалах справи.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості в розмірі 165 830 грн. 24 коп. позивач звернувся з позовом до суду.
Враховуючи те, що заборгованість в розмірі 165 830 грн. 24 коп. доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду про обґрунтованість вимог щодо стягнення зазначеної заборгованості.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. у справі №7/130 підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КВТ»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. у справі №7/130 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. у справі №7/130- залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: І.В. Приходько
О.А. Скакун
Надруковано 7 прим.:
1-2. Позивачу;
3-4. Відповідачу;
5. У справу;
6. ДАГС;
7. ГСДО