Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 672-847
Іменем України
«22 »вересня 2011 року Справа №17/74
За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Солідвуд"
15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Заводська, 3
До ВІДПОВІДАЧІВ:
1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнор"
03680, м. Київ, провул. Радищева, 3, оф. 211
в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнор"
14000, м. Чернігів, вул. Любецька, 66
2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Примула Трейд"
83000, м. Донецьк, Калінінський район, вул. Овнатаняна, 22-а
3 - Відділу Державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції
15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. К. Маркса, 10
Про визнання недійсним протоколу проведення аукціону
Суддя Кушнір І.В.
Від Позивача: ОСОБА_1. -представник, довіреність № б/н від 06.07.11р.
Від Відповідача-1: ОСОБА_2. -головний спеціаліст Чернігівської філії, довіреність № 22-08 від 22.08.11р.
Від Відповідача-2: ОСОБА_3 -довіреність б/н від 05.09.11р.
Від Відповідача-3: ОСОБА_4 -старший державний виконавець, довіреність № б/н від 08.08.11р.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Солідвуд" заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Юнор" в особі Чернігівської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Юнор", товариства з обмеженою відповідальністю "Примула Трейд" та Відділу Державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції про визнання недійсним протоколу проведення аукціону №261041 від 13 червня 2011 року, оформленого ТОВ "Юнор" після реалізації арештованого рухомого майна ТОВ "Солідвуд":
1) автомобіля КАМАЗ-4310, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1988 року випуску;
2) автомобіля КАМАЗ-4310, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1983 року випуску;
3) причіпа бортового ГКБ 3850, реєстраційний номер НОМЕР_3, 1988 року випуску;
4) причіпа бортового ГКБ 3850, реєстраційний номер НОМЕР_4, 1989 року випуску.
Представник Позивача підтримав позовні вимоги.
Представники Відповідачів надали відзиви на позов, в яких проти позовних вимог заперечили, зазначивши, що норм чинного законодавства при реалізації майна порушено не було.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідачів, суд,
Постановою про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, винесеною державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Кичкою Р.В. 12.08.2009р., встановлено, що на виконанні в державній виконавчій службі у Корюківському районі відкрито декілька виконавчих проваджень щодо одного й того ж боржника ТОВ "Солідвуд", з урахуванням чого виконавчі провадження №2-152 та 2-164 об'єднано у зведене виконавче провадження.
13 червня 2011 року відбувся аукціон, на якому ТОВ "Юнор", за дорученням Відділу Державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції, було реалізовано належне ТОВ "Солідвуд" майно:
1) автомобіль КАМАЗ-4310, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1988 року випуску;
2) автомобіль КАМАЗ-4310, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1983 року випуску;
3) причіп бортовий ГКБ 3850, реєстраційний номер НОМЕР_3, 1988 року випуску;
4) причіп бортовий ГКБ 3850, реєстраційний номер НОМЕР_4, 1989 року випуску.
З протоколу №261041 проведення аукціону з реалізації майна від 13.06.11р. вбачається наступне.
Дата проведення -13 червня 2011 року, місце проведення -м.Чернігів, вул.Любецька, 66.
Номер і найменування лоту - №2 КАМАЗ-4310, реєстр. №НОМЕР_1, 1988р.в., КАМАЗ-4310, реєстр. №НОМЕР_2, 1983 р. в., причіп бортовий ГКБ 3850, реєстр. №НОМЕР_3, 1988 р. в., причіп бортовий ГКБ 3850, реєстр. №НОМЕР_4, 1989 р. в.
Місцезнаходження лоту -м. Корюківка, Заводська, 3.
Стартова ціна лоту -59813,01 грн., гарантійний внесок -8373,82 грн.
В аукціоні взяли участь:
1) товариство з обмеженою відповідальністю "Примула Трейд" (м. Донецьк, Калінінський район, вул. Овнатаняна, 22-а);
2) Чубикін Андрій Вікторович (м. Семенівка, вул. Пряма, 251).
У ході аукціону була запропонована наступна ціна:
Учасник №1,2 -59813,01 грн., учасник №1 - 60000,00 грн.
Переможець аукціону - товариство з обмеженою відповідальністю "Примула Трейд" (м. Донецьк, Калінінський район, вул. Овнатаняна, 22-а).
Ціна продажу -60000,00 грн. без ПДВ.
Оскільки, на думку Позивача, при організації та проведенні аукціону, Відповідачем-1 було допущено ряд порушень, які виключають можливість проведення аукціону та унеможливлюють настання будь-яких наслідків за результатами його проведення, ТОВ «Солідвуд» звернулося з позовом про визнання недійсним вищевказаного протоколу аукціону, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.
Згідно приписів п.п.3.3.,3.4. Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999р. №42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.1999р. за №480/3773 (далі-Порядок) перед проведенням аукціону повинно відбутися приймання аукціонного майна, яке здійснюється матеріально відповідальною особою організатора аукціону відповідно до акта передачі арештованого майна та інших необхідних документів, що містять інформацію про аукціонне майно. На майно, що прийняте для продажу, уповноважені особи організатора складають інформаційні картки на кожний лот із зазначенням стартової ціни.
В порушення наведених нормативних приписів, передача майна не відбулася і не могла відбутися, оскільки, частина вказаного вище майна перебувала у володінні голови дирекції ТОВ "Солідвуд", а інша частина -у володінні ФОП Чубикін А.В., станом на дату проведення аукціону, що підтверджується, зокрема, листом Відповідача-3 №3616/198 від 05.07.2011р.
Відповідно до п.3.6. Порядку оголошення про проведення аукціону має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторного аукціону -не пізніше семи днів з моменту складання акта переоцінки майна. Як вбачається з акта переоцінки майна, він був складений 24.05.2011 року.
Оголошення про проведення аукціону було розміщене з порушенням визначеного строку, що є порушенням встановленої законодавством процедури організації торгів.
Згідно п.6.1. Порядку на переможці аукціону зобов'язані здійснити розрахунки за придбані на аукціоні товари протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, перерахувавши на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі аукціону суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора аукціону.
Як вбачається з протоколу №261041 проведення аукціону з реалізації рухомого майна, затвердженого в день проведення аукціону - 13.06.2011р., розрахунок мав бути проведений до 22.06.2011р.
За даними, отриманими Позивачем від Відповідача-3 (лист від 21.06.2011р. №03-28/3426/178) переможець в установлений строк гроші за придбане на аукціоні майно не сплатив.
За таких обставин, відповідно до п.8.2. Порядку, аукціон вважається таким, що не відбувся, а його результати є недійсними.
Враховуючи, що протоколом №261041 оформлено і засвідчено вчинення правочину купівлі-продажу належного Позивачу майна на користь Відповідача-2, Позивач звернувся з позовом про визнання даного протоколу недійсним.
З листа Відповідача-3 №2617/198 від 05.07.2011 року вбачається намір вилучити майно у власника -Позивача та здійснити передачу майна переможцю аукціону -Відповідачу-2.
Досліджуючи позовні вимоги та заперечення Відповідачів суд відмічає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.55 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року N606-XIV (далі Закон №606), в редакції, чинній на 12.05.10р. -дата складання акту опису та арешту майна:
«Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.»
Згідно ч.ч.1-3 ст.58 Закону №606 у відповідній редакції:
«Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві.
Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності.
Зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім'ї, одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої встановлюється за угодою зберігача з державним виконавцем.»
Відповідно до ч.5 ст.57 Закону Закон №606, в редакції, чинній на 05.04.11р. -дата складання акту вилучення та договору зберігання:
«Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.»
Згідно ч.ч.1-3 ст.59 Закону №606 у відповідній редакції:
«1. Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.
2. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування.
3. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, він одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та державним виконавцем.»
Зазначені норми Закону №606 спростовують доводи Позивача, що арештоване майно не може перебувати в інших осіб, а тільки у організатора аукціону.
Враховуючи, що на відміну від Закону України «Про виконавче провадження»вищевказаний Порядок реалізації арештованого майна є підзаконним нормативним актом, суд не приймає твердження Позивача, що порушення ТОВ "Юнор" п.п.3.3., 3.4. Порядку реалізації арештованого майна є належною правовою підставою для задоволення позовних вимог.
Крім того, сам Порядок не передбачає в якості підстави визнання аукціону таким, що не відбувся, а протоколу аукціону недійсним, перебування арештованого майна не у організатора аукціону, а в інших осіб.
24 травня 2011 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції ОСОБА_4 проведено переоцінку майна (ЗАЗ-DAEWOO LANOS T-13110, 2004 р.в., КАМАЗ-4310, реєстр. №НОМЕР_1, 1988 р.в., КАМАЗ-4310, реєстр. №НОМЕР_2, 1983 р. в., причіп бортовий ГКБ 3850, реєстр. №НОМЕР_3, 1988 р. в., причіп бортовий ГКБ 3850, реєстр. №НОМЕР_4, 1989 р. в.), що знаходиться за адресою: м. Корюківка, Заводська, 3, - згідно оцінки експерта-оцінювача вартістю 118192,78 грн. В результаті переоцінки вищевказаного майна на 30% від вартості, визначеної експертом відповідно до звіту з оцінки майна, що належить ТОВ "Солідвуд" від 14 травня 2011 року, вартість майна склала 82734,95 грн.
За результатами переоцінки складено відповідний Акт переоцінки майна від 24.05.11р.
Оголошення про проведення аукціону вищезазначеного майна було розміщено об 11:56 год. 26.05.11р. на веб-сайті hptt:trade.informjust.ua., що підтверджується копією інформації про повідомлення, тобто на другий день після затвердження акту переоцінки, що спростовує доводи Позивача про порушення Відповідачем-1 п.3.6. Порядку реалізації арештованого майна.
З приводу доводів Позивача про порушення Відповідачем-2, як переможцем конкурсу, установленого строку сплати коштів за придбане на аукціоні майно, суд відмічає наступне.
Згідно п.6.1. вищевказаного Порядку реалізації арештованого майна:
«На підставі копії затвердженого протоколу переможці аукціону протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення аукціону, здійснюють розрахунки за придбані на аукціоні товари в такому порядку:
· покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі аукціону суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора аукціону.»
Відповідно до п.8.2. даного Порядку:
«Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:
· відсутності покупців або наявності тільки одного покупця;
· несплати в установлений термін переможцем аукціону належної суми за придбане майно.»
Дата проведення аукціону -13 червня 2011 року.
Ціна продажу -60000,00 грн. без ПДВ.
Таким чином, оплата мала здійснитися по 22 червня 201 року включно.
З пояснень Відповідачів вбачається наступне.
При укладанні договору №261041 від 27.04.11р. “Про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого рухомого майна” були вказані невірні банківські реквізити відділу ДВС Корюківського РУЮ.
Після проведення аукціону дані реквізити ДВС були внесені в протокол аукціону, на які переможець торгів сплатив дану суму коштів за придбане майно.
17 червня в телефонному режимі ВДВС Корюківського районного управління юстиції було повідомлено про те, що гроші з продажу майна ТОВ "Солідвуд" помилково перерахували на державний бюджет. Начальник ВДВС Корюківського районного управління юстиції повідомив переможця ТОВ “Примула Трейд”, що останнє перерахувало кошти не на той рахунок.
Після чого переможець аукціону повторно перерахував кошти на рахунок відділу ДВС.
З матеріалів справи вбачається, що в заявці від 29.04.11р. за №03-28/2561 на реалізацію арештованого рухомого майна, направленої ВДВС Корюківського РУЮ на адресу ТОВ ТД «Юнор», було зазначено, що кошти після реалізації слад перерахувати на депозитний рахунок відділу ДВС Корюківського РУЮ: р/р37310001003640 в ГУДКУ в Чернігівській області.
Разом з тим, в договорі №261041 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого рухомого майна від 27 квітня 2011 року, укладеному між Відділом державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції та Чернігівською філією ТОВ "Юнор", зазначений рахунок ВДВС №31112106700235 в ГУДКУ в Чернігівській області.
В спірному протоколі аукціону №261041 від 13.06.11р. зазначено, що розмір коштів (за вирахуванням гарантійного внеску) -51600грн. без ПДВ, які повинен внести переможець торгів, перераховуються на поточний рахунок №31112106700235 в ГУДКУ в Чернігівській області, отримувач: Відділ державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції.
Таким чином, в спірному протоколі аукціону був зазначений рахунок, який містився в договорі №261041 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого рухомого майна від 27 квітня 2011 року, а не в заявці від 29.04.11р. за №03-28/2561 на реалізацію арештованого рухомого майна.
15 червня 2011 року платіжним дорученням №85 ТОВ “Примула Трейд” було перераховано 51600,00 грн. на рахунок державного бюджету саме №31112106700235, тобто зазначений в протоколі аукціону.
З наданого на вимогу суду від Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області листа №14-23/390/8431 від 30.08.11р., вбачається, що рахунок №31112106700235 відкрито на балансі Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області за кодом бюджетної класифікації 21081100 ”Адміністративні штрафи та інші санкції” для зарахування надходжень до державного бюджету по Корюківському району.
Кошти в сумі 51600,00 грн., сплачені ООО “Примула Трейд” платіжним дорученням від 15 червня 2011 року №85, були зараховані 15 червня 2011 року на рахунок державного бюджету №31112106700235.
На виконання висновку ДПІ у Корюківському районі від 21 червня 2011 року №142, кошти в сумі 51600,00 грн. повернуті на рахунок платника - ТОВ “Примула Трейд” згідно платіжного доручення УДК у Корюківському районі від 21.06.2011р. №490.
Згідно наданої Відповідачем-2 виписки по власному рахунку, наданої ВАТ “Райффайзенбанк Аваль” м. Київ, кошти в розмірі 51600грн. від ГУДК в Чернігівській області повернулися йому 21.06.11р.
До відзиву Відповідачем-2 були додані наказ ТОВ “Примула Трейд” №17 (про відрядження) від 17.06.11р., з якого вбачається, що директор Шулаєв Є.І. був відряджений до м. Харкова ТОВ «Мікротехсервіс»з 20.06.2011р. по 22.06.2011р. з метою укладання договору на поставку обладнання для обробки деревини, та посвідчення про відрядження директора Шулаєва Є.І. до м. Харкова на 3 дні з 20.06.2011р. по 22.06.2011р. з відбитками печатки ТОВ «Мікротехсервіс»та відповідними відмітками про вибуття 20.06.11р. та прибуття 22.06.11р.
Також надані завірені підписом та печаткою базового відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»у місті Донецьку документи, на підставі яких Відповідач-2 відкрив, а банк обслуговує розрахунковий рахунок ТОВ «Примула Трейд»№26001113303, з якого було здійснено перерахування коштів спочатку на помилковий рахунок, а потім на вірний, та на який їх було повернуто Головним управлінням Державного казначейства України у Чернігівській області.
З даних документів вбачається, що право першого підпису має лише директор Шулаєв Є.І., а особа з правом другого підпису відсутня.
Платіжним дорученням №90 від 23.06.11р. ТОВ “Примула Трейд” було перераховано 51600,00 грн. на рахунок ВДВС Корюківського районного управління юстиції, зазначений в заявці від 29.04.11р. за №03-28/2561 на реалізацію арештованого рухомого майна, а саме №37310001003640 в ГУДКУ в Чернігівській області.
Згідно листа Управління державного казначейства у Корюківському районі ГУДКУ у Чернігівській області №19-9-13/1526 від 22.08.2011р. на депозитний рахунок ВДВС Корюківського районного управління юстиції №37310001003640 надійшли 23 червня 2011 року кошти в сумі 51600 грн. від ВАТ “Примула Трейд”.
Тобто, гроші були сплачені Відповідачем повторно та надійшли на вірний рахунок ВДВС на наступний день після граничного строку сплати (22 червня 2011 року), а саме 23 червня 2011 року.
Таким чином, зазначеними документами підтверджуються пояснення Відповідачів, що перша своєчасна сплата Відповідачем-2 всіх необхідних коштів, проте на невірний рахунок, відбулася на з його вини, а з помилки Відповідача-1 та Відповідача-3, які при укладенні договору №261041 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого рухомого майна від 27 квітня 2011 року невірно вказали банківський рахунок Відповідача-3, який, в свою чергу, був помилково перенесений в спірний протокол аукціону.
Одночасно друга сплата на вірний рахунок була зроблена Відповідача-2 з простроченням в один день внаслідок відрядження директора як в день повернення коштів органами держказначейства, так і на другий день, який виявився граничним днем сплати, при тому, що директор єдиний має право на здійснення розрахункових операцій по банківському рахунку Товариства.
Згідно ч.ч.1,2 ст.614 Цивільного кодексу України:
«1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.»
Крім того, відповідно до ст.8 Конституції України:
«В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI:
„Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.”
Відповідно до ч.1 ст.6 даного Закону:
«Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.»
Конституційний Суд України у п.п.4.1. п.4 Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України(справа про призначення судом більш м'якого покарання) по справі N 1-33/2004 від 2 листопада 2004 року, відмітив наступне:
“Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.”
Принцип верховенства права та справедливості є універсальним, як для кримінального, так і для господарського, адміністративного та цивільного судочинства.
На дане власне рішення Конституційний Суд України посилається і в рішеннях по справах N1-10/2004 від 1 грудня 2004 року та N1-9/2005 від 24 березня 2005 року.
З урахуванням викладених висновків суду про відсутність вини Відповідача-2 у першій своєчасній сплаті на невірний рахунок та об'єктивну неможливість здійснити своєчасну повторну сплату, суд доходить висновку, що визнання спірного протоколу аукціону недійсним з формальних підстав одного дня прострочення платежу не відповідатиме вищезазначеному принципу верховенства права, як верховенства справедливості, та прямо суперечитиме ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України.
Також, суд відмічає, що згідно ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України:
«Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.»
На думку Позивача спірний протокол аукціону порушує його право власника проданих транспортних засобів.
Разом з тим, по-перше, даний аукціон відбувся в рамках примусового виконання судових рішень про стягнення боргів з Позивача, які останній не виконав добровільно.
При цьому, сам аукціон по продажу майна є фактично наслідком попереднього накладення арешту на дане майно, і саме на цій стадії у Боржника і можуть виникнути порушені права, як власника, в разі порушення державним виконавцем норм чинного законодавства щодо процедури арешту майна.
Проте, в позові незаконність арешту майна в якості підстав позову не зазначена, відповідними письмовими доказами чи судовими рішеннями не підтверджена.
По-друге, з урахуванням вищевикладеного, після арешту майна, сам по собі аукціон може вплинути на права та обов'язки Боржника лише продажем його майна по заниженій ціні, що впливає на можливість погасити борги по виконавчим документам.
Проте, Позивач фактично оскаржує протокол аукціону не з цих підстав, а з підстав порушення порядку проведення самого аукціону.
Але Позивач не є ні учасником аукціону, що не став переможцем, ні стороною оспорюваного правовідношення, яке виникло за результатами даного аукціону, ні особою, яка замовила проведення аукціону, ні особою, яка аукціон проводила.
Таким чином, суд доходить висновку, що саме порушення порядку проведення аукціону (крім ціни продажу), в разі його наявності, не стосується і не порушує прав власника проданого майна, а отже в даному випадку ніяких прав Позивача спірний аукціон зазначеними в позові порушеннями (підставами позову) не порушує, що, відповідно ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України, не надає Позивачу права звертатися до суду з оскарженням спірного протоколу аукціону з підстав, зазначених у позові.
Також, судом не приймаються посилання Позивача на той факт, що Відповідачами перед проведенням аукціону спірні транспортні засоби не були зняті з реєстрації, як це вимагається Інструкцією про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 10.04.2002р. N335, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 2002 р. за N 472/6760, з наступних підстав.
Відповідно до п.1.1.,1.2. ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N1306 "Про Правила дорожнього руху", Правил та інших нормативно-правових актів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху та визначає процедуру приймання, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків, заповнення форм відповідної звітності реєстраційно-екзаменаційними підрозділами Державтоінспекції МВС України щодо державної реєстрації транспортних засобів.
Таким чином, по-перше, ця інструкція представляє собою адміністративні норми, які регулюють взаємовідносини між контролюючими органами -реєстраційно-екзаменаційними підрозділами Державтоінспекції МВС України та власниками транспортних засобів щодо державної реєстрації транспортних засобів.
В свою чергу, предметом даного спору є протокол аукціону, який фактично є цивільним правочином і який породив цивільне правовідношення купівлі-продажу майна. Цивільні правовідношення в свою чергу регулюються цивільними нормами, і в першу чергу Цивільним кодексом України.
По-друге, з урахуванням вищевказаного, зняття транспортного засобу реєструючим органом перед купівлею-продажем не є елементом самого цивільного правовідношення по купівлі-продажу даного засобу, не дотримання якого мало б своїм наслідком недійсність правочину по купівлі-продажу транспортного засобу.
По-третє, Позивач не є реєстраційно-екзаменаційним підрозділом Державтоінспекції МВС України, на який покладено повноваження здійснювати контроль за дотриманням даної Інструкції, а отже зазначене Позивачем порушення Відповідачами даної Інструкції не стосується і не порушує права Позивача, що давало б йому право на звернення до суду з позовом з зазначеної підстави.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У позові відмовити повністю.
Суддя І.В. Кушнір
Повний текст рішення складено 23 вересня 2011 року.
Суддя І.В. Кушнір
23.09.11