Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 77-44-62
Іменем України
«22 »вересня 2011 року Справа №17/89
За ПОЗОВОМ: Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"
03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3
До ВІДПОВІДАЧА: Головного управління Держкомзему у Чернігівській області
14000, Чернігівська область, м. Чернігів, пр-т Миру, 14
Про стягнення 72426,86 грн.
Суддя Кушнір І.В.
Від Позивача: ОСОБА_1. - представник, довіреність №1140 від 31.08.11р.
Від Відповідача: ОСОБА_2 -головний спеціаліст юрид. відділу, доручення №07-06/1567 від 28.03.11р.
Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" заявлено позов до Головного управління Держкомзему у Чернігівській області про стягнення 72426,86 грн., в тому числі 32340,00 грн. боргу, 4905,64 грн. -3% річних, 32410,44 грн. інфляційних, 2770,78 грн. пені.
До початку судового засідання 22.09.11р. від Відповідача надійшла письмова заява про застосування позовної давності, в якій Відповідач просить суд застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову, оскільки строк для звернення до суду Позивачем сплинув.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд,
31.03.2006р. між Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" (Позивач) та Головним управлінням Держкомзему у Чернігівській області (Відповідач) укладений договір № 250000473 про надання платних послуг з ведення державного реєстру земель при видачі громадянам державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) (далі Договір-1).
Згідно п. 1.1. Договору-1 Виконавець (Позивач) надає Замовнику платні послуги з ведення державного реєстру земель при видачі громадянам державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) громадянам згідно із списком (додаток №1) по районам (додаток №2): реєстрація державного акту та унесення записів до Поземельної книги.
Відповідно до п.1.2. Договору-1 Замовник (Відповідач) здійснює оплату послуг, зазначених у п.1.1. цього Договору, протягом 10 днів згідно з Актом виконаних робіт, складеним на підставі Актів наданих послуг з ведення державного реєстру земель.
За умовами п. п. 2.1.-2.2. Договору-1 Акти наданих послуг з ведення державного реєстру земель складаються в двох примірниках і підписуються Виконавцем та особою, що отримала Державний акт. Акт виконаних робіт складається в двох примірниках на підставі Актів наданих послуг з ведення державного реєстру земель і підписується Виконавцем та Замовником.
Відповідно до п.5.1. Договору-1, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань.
23.08.2006р. між Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" (Позивач) та Головним управлінням Держкомзему у Чернігівській області (Відповідач) укладений договір № 250001079 про надання платних послуг з ведення державного реєстру земель при видачі громадянам державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) (далі Договір-2).
Згідно п. 1.1. Договору-2 Виконавець (Позивач) надає Замовнику платні послуги з ведення державного реєстру земель при видачі громадянам державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) громадянам згідно із додатком: реєстрація державного акту та унесення записів до Поземельної книги, загальна вартість яких 23370,00 грн.
Відповідно до п.1.2. Договору-2, Замовник (Відповідач) здійснює оплату послуг, зазначених у п.1.1. цього Договору, протягом 10 днів згідно з Актом виконаних робіт, складеним на підставі Актів наданих послуг з ведення державного реєстру земель.
За умовами п. п. 2.1.-2.2. Договору-2 Акти наданих послуг з ведення державного реєстру земель складаються в двох примірниках і підписуються Виконавцем та особою, що отримала Державний акт. Акт виконаних робіт складається в двох примірниках на підставі Актів наданих послуг з ведення державного реєстру земель і підписується Виконавцем та Замовником.
Відповідно до п.5.1. Договору-2, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань.
На виконання умов вищевказаних Договорів Позивачем були надані Відповідачу відповідні послуги на загальну суму 32340,00 грн., що підтверджується копіями наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт, а саме:
- №250000473 від 26 квітня 2006р. на суму 2835,00 грн.;
- №250000473/1 від 03 травня 2006р. на суму 6135,00 грн.;
- №250000663 від 30 червня 2006р. на суму 6930,00 грн.;
- №250000889 від 31 липня 2006р. на суму 3375,00 грн.;
- №250001108 від 31 серпня 2006р. (до договору №250000473 від 31.03.2006р.) на суму 675,00 грн.;
- №250001109 від 31 серпня 2006р. (до договору №250001079 від 23.08.2006р.) на суму 12390,00 грн.
Відповідач оплати за надані послуги не здійснив.
Відповідно до акту звірки розрахунків по наданню послуг з ведення державного реєстру земель при видачі громадянам державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) за договорами №250000473 від 31.03.2006р. та 250001079 від 23.08.2006р. станом на 18 серпня 2008 року заборгованість Відповідача становила 32340,00 грн.
Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становить 32340,00грн.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України
«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»
Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):
«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:
«Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.»
Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:
«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»
Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:
“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:
«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»
Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:
«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»
Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:
«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»
Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 3.2. Договору-1 та Договору-2 за несвоєчасну сплату коштів згідно з п.1.2. Договору Замовник сплачує пеню у розмірі 0,5% від вартості неоплачених робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
На підставі зазначеного Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 2770,78грн. за період з 07.05.06р. по 08.08.11р. згідно наданого розрахунку.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, враховуючи вищевикладене, просить стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 4905,64 грн. та 32410,44 грн. інфляційних за період з 07.05.06р. по 08.08.11р. відповідно до наданого розрахунку.
До початку судового засідання 22.09.11р. від Відповідача надійшла письмова заява про застосування позовної давності, в якій Відповідач просить суд застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову, оскільки строк для звернення до суду Позивачем сплинув.
Згідно ст.256 Цивільного кодексу України:
«Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.»
Відповідно до ст.257 даного Кодексу:
«Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.»
Відповідно до ч.1 ст.261 даного Кодексу:
«1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.»
Відповідно до п.1.2. Договору-1 та Договору-2, Замовник (Відповідач) здійснює оплату послуг, зазначених у п.1.1. цього Договору, протягом 10 днів згідно з Актом виконаних робіт, складеним на підставі Актів наданих послуг з ведення державного реєстру земель.
Акти виконаних робіт по спірним Договорам складені в період з 26 квітня 2006 року по 31 серпня 2006 року.
Таким чином, строк позовної давності по останньому акту виконаних робіт сплив 11.09.09р., тобто більше ніж два роки тому.
Посилання Позивача на акт звірки станом 18.08.08р., як на факт визнання Відповідачем боргу, передбачений ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України, суд не може прийняти до уваги, оскільки в графах «По даним Головного управління земельних ресурсів в Чернігівській області»даного акту стоять прочерки, тобто фактично Відповідач саме в даному акті звірки не визнав свій борг перед Позивачем.
Згідно ч.ч.3,4 ст.267 зазначеного Кодексу:
«3.Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
4.Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.»
Відповідно до ст.266 зазначеного Кодексу:
«Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).»
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.256,257,261,264,267,530,610,612 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,33,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Суддя І.В. Кушнір
22.09.11