73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
11.10.2011 Справа № 5024/1787/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В. В. при секретарі Борхаленко О. А., за участю представників - учасників судового процесу:
від позивача - ОСОБА_1- уповн. предст., дов. від 09.04.2009р.
від відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3- уповн. предст., за договором від 22.09.2011р.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_4,
м. Сімферополь
до Приватного підприємця ОСОБА_2, смт. Антоновка, м. херсон
про стягнення 14222грн. 87коп.
Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення з відповідача 14228,85грн. у відносинах за договором від 01.01.2011р. № Хн-01/0140, за накладною від 03.05.2011р. № ПХН -1000385, з яких 13349,98грн. боргу, 731,32грн. пені та 141,55 грн. річних.
Відповідач позов не визнав, зазначивши, що розрахунки за всі партії товару ним було здійснено у повному обсязі, проте, сплачуючи вартість отриманого від позивача товару, ніколи не отримував від останнього квитанцій та корінців прибуткових касових ордерів, якими б можна було посвідчити факт сплати коштів, про що зазначив у відзиві на позов (а. с. 40).
У судовому засіданні 27.09.2011р. було оголошено перерву до 11год. 00хв. 30.09.2011р., а в засіданні 30.09.2011р. - до 14 год. 40 хв. 11.10.2011р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представники відповідача також не змінили правової позиції - позовні вимоги вважають такими, що не підлягають задоволенню. При цьому ОСОБА_2 у усних поясненнях зазначив, що за його підрахунком борг може складати біля 4тис.грн., а не заявлені 13349,98грн.
Протягом перерв сторони не дійшли примирення за неодноразового нагадування їм судом права на примирення.
01.01.2011р. між ПП ОСОБА_4 (продавцем) та ПП ОСОБА_2 (покупцем) було укладено договір № Хн-01/0140, за умовами розділів 1 та 2 якого позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність відповідачу товар, асортимент, кількість та вартість якого визначається невід'ємними додатками до договору - видатковими накладними, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар у строк, передбачений договором.
За викладенням позову позивач пов'язує вимоги про стягнення боргу в 13349,98р. з несплатою відповідачем цієї суми з числа вартості товару, отриманого за накладною № ПХН-100385 від 03.05.2011р.
За оцінкою суду позивач належними доказами не довів достеменної вартості товару за цією накладною, тому 13349,98грн. як частина вартості неоплаченого товару за нею не може бути стягнута.
Суд приймає до уваги, що і відповідач не довів сплати хоч якоїсь суми за товар, отриманий за цією накладною, але суд не має достатніх підстав зробити висновок про вартість цього товару та, відповідно, про суму, яку має сплатити відповідач на користь позивача.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки позивач, за оцінкою суду, вимог не довів, позов задоволенню не підлягає.
Як зазначено, за договором сторони домовились певні його істотні умови визначити (узгоджувати) безпосередньо в накладних - асортимент, кількість, вартість товару.
З тексту накладної № ПХН-100385 від 03.05.2011р. слідує, що ПП ОСОБА_2. отримав через експедитора ОСОБА_5 конфети, ірис, желе, печиво в асортименті 43-х назв, 155 паків. Оригінал накладної судом оглянуто, копію залучено до справи. Товар отримано ОСОБА_2, про що є підпис на накладній, отримання товару відповідачем визнається в судовому засіданні. Проте, ні ціни, ні вартості товару накладна не містить, більш того за нею не зазначено, що товар набуто саме у ПП ОСОБА_4 (а.с.13, 14).
Ціну і вартість товару за цією накладною позивач обґрунтовує посиланням на товарно-транспортну накладну з такими ж реквізитами, як і видаткова накладна, але ці істотні умови зобов'язань за накладною від 03.05.2011р. не узгоджені сторонами, оскільки ні на копії товарно-транспортної накладної (а.с.11, 12), ні на оглянутому в судовому засіданні її оригіналі нема підпису ні продавця ПП ОСОБА_4, ні покупця ОСОБА_2
Оскільки за конструкцією викладення договору його умови щодо вартості товару узгоджуються за накладною, то за неузгодження умови про ціну і вартість товару за накладною від 03.05.2011р., слід дійти висновку про неукладеність договору в частині поставки саме за цією накладною (при цьому цей же договір є укладеним щодо поставок за іншими накладними, де ціна і вартість узгоджувалась сторонами в товарно-транспортних накладних).
Цих висновків суд дійшов, виходячи зі змісту ст.638 ЦК України, ст.180 ГК України та ст.655 ЦК України. За ст.655 ЦК України узгодження ціни (вартості) товару за договором купівлі-продажу відноситься до змісту предмету договору, ціна і вартість є його істотною умовою. А за ст.638 ЦК України, ст.180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі дійшли згоди з усіх істотних його умов.
Таким чином, суд не має достатніх підстав стягувати хоч-якусь певну суму як суму боргу за набутий відповідачем у позивача товар за накладною від 03.05.2011р.
Відмовляючи у позові суд відносить судові витрати у справі на позивача на підставі ст.49 ГПК України.
Керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суддя В. В. Чернявський
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
14.10.2011р.