Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6193/11 (н.р. 29/432-10)
вх. номер 6193/11
Суддя Господарського суду Харківської області Присяжнюк О.О. < Текст >
при секретарі судового засідання Стрижак О.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 дов. від 30.06.09
першого відповідача - не з'явився
другого відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 21.06.2011 року
розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста", м. Харків 3-я особа < Текст >
до першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК", м. Харків ,
другого відповідача - ДП "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" АСТОВ "Южная-Холдінг", АРК, Сімферопольський район, с. Перово 3-я особа < Текст >
про стягнення 292826,84 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 09 лютого 2011 року прийнято відмову позивача від позову в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" . В частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" провадження у справі припинено. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" до ДП "Птахогосподарство "Южная - Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського ТОВ "Южная-Холдінг" задоволено та стягнуто з ДП "Птахогосподарство "Южная - Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського ТОВ "Южная-Холдінг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" 117991,47 грн. інфляційних, 40477,08 грн. річних та 134358,29 грн. процентів, за користування чужими коштами, витрати по сплаті державного мита в сумі 2928,27 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року вказане рішення господарського суду Харківської області від 09 лютого 2011 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2011 року рішення господарського суду Харківської області від 09 лютого 2011 року та Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року скасовано та справу передано на новий розгляд.
Справі присвоєно новий номер 5023/6193/11 (н.р. 29/432-10).
Під час нового розгляду справи судом встановлено наступне.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів 292826,84 грн., у тому числі 117991,47 грн. інфляційних, 40477,08 грн. річних та процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 134358,29 грн., посилаючись на неналежне виконання другим відповідачем - ДП "Птахогосподарство "Южная - Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського ТОВ "Южная-Холдінг" своїх договірних зобов'язань за укладеними з позивачем договорами поставки №12/06-08к від 12.06.2008 року та № 01/09-08к від 01.09.2008 року, а також у зв'язку з невиконанням першим відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором поруки, укладеним з позивачем 05.09.2008 року.
22.09.2011 року позивач надав до суду заяву про відмову від позову в частині позовних вимог до ТОВ "Капітал Агро ТПК" (вхідний № 18129), яка була прийнята судом до розгляду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
23.09.2011 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхідний № 4314), в якому другий відповідач заперечує проти позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних, оскільки вважає, що з прийняттям судового рішення від 28.07.2009 року у справі № 29/136-09 права та обов'язки позивача, як кредитора, відносно боржника за спірним договором, перестали існувати, в зв'язку з чим вважає неможливим стягнення індексу інфляції та 3% річних, оскільки, на його думку, вказані суми підлягають відшкодуванню на вимогу кредитора виключно разом із сумою боргу; також вважає вимогу позивача щодо стягнення процентів за користування чужими коштами такою, що суперечить чинному законодавству, яке не передбачає можливості застосування до договору поставки положень про позику, а також наголошує, що нарахування процентів за користування чужими коштами не випливає зі спірних правовідносин.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги про стягнення заборгованості з другого відповідача, 06.10.2011 року надав до суду заперечення на відзив, в якому спростовує пояснення другого відповідача, викладені у відзиві на позов, а також наголошує, що не наполягає на задоволенні позовної вимоги про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 134358,29 грн., та просить суд стягнути з другого відповідача 117991,47 грн. інфляційних та 40477,08 грн. 3 % річних, нарахованих за прострочку виконання грошових зобов'язань за період з 21.07.2009 року по 15.12.2010 року.
Представник першого відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних попередньою ухвалою суду документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.
Представник другого відповідача в судовому засіданні заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов та просить суд відмовити у його задоволенні.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача та другого відповідача, суд встановив наступне.
12 червня 2008 року та 01 вересня 2008 року між позивачем (постачальник за договором) та другим відповідачем (покупець за договором) було укладено договори поставки № 12/06-08к та № 01/09-08к відповідно. На виконання зазначених умов договору позивачем було поставлено другому відповідачу товар на загальну суму 2 810393,50 грн., що підтверджується матеріалами справи. Однак, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, в зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на 20.07.2009 року склала 998790,50 грн., що стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з ДП "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" 1039740,91 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 30458,61 грн. - трьох відсотків річних, процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 121650,75 грн. та 163479,09 грн. пені.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.07.2009р. по справі № 29/136-09 за позовом ТОВ “АПК “Веста” до ТОВ “Капітал Агро ТПК” та ДП “Птахогосподарство "Южная-Холдінг" АПСТОВ "Южная Холдінг", залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2009 по справі № 29/136-10, позовні вимоги до другого відповідача були задоволені повністю, стягнуто з другого відповідача заборгованість зі сплати основної суми боргу за договорами №12/06-08к та № 01/09-08к, та нараховані 3% річних, інфляційні, пеня, та проценти за користування чужими грошовими коштами.
З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2009 року у справі № 29/136-09 несплачена другим відповідачем вартість товару за договорами поставки № 12/06-08к від 12.06.2008 року та № 01/09-08к від 01.09.2008 року становить 998790,50 грн.
Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Другим відповідачем не подано суду доказів погашення суми заборгованості по оплаті отриманого товару згідно вищевказаного рішення суду по справі № 29/136-09.
Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем наданий обґрунтований розрахунок інфляційних та 3 % річних за період з 21.07.2009 року по 15.12.2010 року, який долучено до матеріалів справи.
Враховуючи, що грошове зобов'язання щодо оплати отриманого товару не припинено (рішення суду щодо присудження до виконання відповідного обов'язку відповідачем не є тим фактом, який тягне за собою припинення відповідного зобов'язання) і строк його виконання відповідачем порушено, суд вважає позовні вимоги про стягнення з другого відповідача на користь позивача 117991,47 грн. інфляційних, 40477,08 грн. річних обґрунтованими, законними та підлягаючими задоволенню.
При цьому, судом відхиляються заперечення відповідача щодо припинення цивільних прав та обов'язків позивача як кредитора відносно боржника за договором з прийняттям судового рішення, оскільки вони ґрунтуються на довільному та помилковому тлумаченні приписів чинного законодавства. Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.11.2008р. № 01-8/685 чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.
Стосовно позовної вимоги про стягнення з другого відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 134358,29 грн. суд вважає необхідним зазначити наступне.
На підставі ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 2 цієї статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, умовами договорів поставки № 12/06-08к від 12 червня 2008 року та № 01/09-08к від 01 вересня 2008 року, укладеними між позивачем та другим відповідачем, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлено, чинним законодавством не передбачено можливість застосування до договору поставки положень про позику, договори поставки і позики є різними за своєю правовою природою та регулюють різні види правовідносин, тому застосування до спірних правовідносин положення ст. 1048 ЦК України є безпідставним.
Таку ж правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду України від 27.12.2010 року у справі № 9/67-38.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги позивача про стягнення з другого відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 134358,29 грн..
У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 1584,68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 127,71 грн. покласти на другого відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 1, 4, 12, 15, 17, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" (АР Крим, Сімферопольський район, с. Перово, вул. Шкільна, 2, код ЄДРПОУ 35087661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" (юридична адреса: м. Харків, вул. Сімнадцятого партз'їзду, 12; фактична адреса: м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 5 літ. "Б-3", код ЄДРПОУ 35072676) - 117991,47 грн. інфляційних, 40477,08 грн. річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 1584,68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 127,71 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині позовних вимог про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 134358,29 грн. відмовити.
Суддя < Довідник >
Повний текст рішення підписаний ___ жовтня 2011 року.