12.10.11 Справа № 5021/1934/2011.
Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи №5021/1934/2011
за позовом: приватного підприємства «Інтерзнак», м. Херсон
до відповідача: дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Суми
про стягнення 97276,52 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. № б/н від 20.06.2011р.)
від відповідача: ОСОБА_2 (дов № 07-04/0407 від 04.07.2011р.)
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 97276,52 грн. ( в т.ч. 68836,24 грн. вартість поставленого товару, 4140 грн. вартість транспортних послуг, 8732,70 грн. пені, 5108,34 грн. штрафу, 2147,30 грн. - 3% річних, 8311,94 грн. індекс інфляції) за договором купівлі-продажу № 07-04/30-2 від квітня 2010 року, укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
06.09.2011 року позивачем були подані до суду уточнення позовних вимог, згідно яких просив стягнути з відповідача 95936,41 грн. ( в т.ч. 68836,24 грн. вартість поставленого товару, 4140 грн. вартість транспортних послуг, 8732,70 грн. пені, 5108,34 грн. штрафу, 1961,36 грн. - 3% річних, 7157,77 грн. індекс інфляції).
22.09.2011 року відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач несвоєчасно надав відповідачу рахунки на оплату поставленого товару. Щодо вимог про стягнення пені представник просить застосувати спеціальну позовну давність в один рік.
Представник позивача 12.10.2011 року в судовому засіданні подав письмові пояснення до відзиву відповідача разом з уточненим розрахунком суми боргу, згідно якого просить стягнути з відповідача 87563,99 грн. заборгованості ( в т.ч. 72976,24 грн. вартість товару і транспортних послуг, 5648,56 грн. пені, 1781,42 грн. - 3% річних, 7157,77 грн. індекс інфляції) за договором купівлі-продажу № 07-04/30-2 від квітня 2010 року. Крім того, в судовому засіданні заявив усне клопотання про зменшення розміру пені до 3000 грн.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.
В квітні місяці 2010 р. між позивачем - приватним підприємством «Інтерзнак» та філією «Великописарівський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» був укладений договір купівлі-продажу № 07-04/30-2, згідно якого продавець в особі приватного підприємства «Інтерзнак» зобов'язується на умовах, які визначені цим договором, виготовити та передати у власність покупцеві в особі філії «Великописарівський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор» товар, у відповідності до специфікації до договору, а покупець зобов'язується сплатити за товар.
Згідно п. 2.1 Договору вартість товару складає 72976,24 грн., в тому числі ПДВ.
На підставі видаткової накладної № 19 від 07.07.2010р. позивач передав відповідачу: дорожні знаки: 5.59 в кількості 10,733 м.кв., рамну опору РМГ-4 - 2шт., на загальну суму 68836,24 грн.
Відповідач отримав вказаний товар на підставі довіреності № 27 від 07.07.2010 року, що була видана філією «Великописарівський райавтодор» Іншиній Н.М.
Згідно акту прийняття-передачі робіт (надання послуг) № 18 від 07.07.2010р. відповідачем прийняті надані йому транспортні послуги на суму 4140,00 грн., в тому числі ПДВ - 690,00 грн. Видана податкова накладна № 57 від 07.07.2010р. на суму 4140,00 грн.
Згідно до п. 6.1 Договору продавець виставляє покупцеві рахунок на кожну партію товару, а на підставі підписаного між сторонами акту наданих транспортних послуг - рахунок на виконані роботи.
Згідно до п. 6.2 Договору покупець сплачує рахунки шляхом перерахунку на банківський рахунок продавця 50% від суми фактичної заявки за кожну партію в якості передплати, а кінцевий розрахунок за отриманий товар та сплату наданих транспортних послуг покупець робить на протязі 30 днів з дня отримання товару.
Позивачем відповідачу були надані рахунок для сплати за товар, отриманий покупцем по видатковій накладній № 19 від 07.07.2010р. на суму 68836,24 грн. та рахунок на суму 4140,00 грн. для сплати за транспортні послуги згідно акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) № 18 від 07.07.2010р., які відповідачем на момент звернення до суду так і не оплачені.
Позивачем неоднарозово направлялися відповідачу листи з проханням оплатити вартість товару та вартість транспортних послуг, на які не отримано жодної відповіді.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України по договору купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього визначену грошову суму.
Статтею ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачене зобов'язання покупця сплатити за товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами господарського законодавства не встановлений інший строк сплати за товар.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Тому вимоги позивача в частині стягнення вартості товару в сумі 68836,24 грн. та вартості наданих транспортних послуг на суму 4140 грн. визнаються судом обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом, або договором не встановлений інший розмір процентів. Згідно поданого позивачем розрахунку в останніх уточненнях позовних вимог їх розмір становить: 1781,42 грн. - 3% річних, 7157,77 грн. інфляційних збитків.
Отже, і вимоги в частині стягнення 7157,77 грн. - інфляційних збитків та 1781,42 грн. - 3% річних є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Пунктом 8.5 договору передбачено, що у разі затримки сплати покупцем, покупець за вимогою продавця сплачує пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочки від вартості не сплачених отриманих товарів або послуг, а при про строчці більш ніж 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від вказаної вартості. Згідно поданого позивачем розрахунку в останніх уточненнях позовних вимог розмір пені становить 5648,56 грн.
Згідно ч.1 ст.233 Господарського суду України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Тому суд, враховуючи те, що нараховані штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, а також стратегічне значення відповідача у міському автодорожньому господарстві, вважає за необхідне застосувати п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і зменшити розмір пені, стягнувши з відповідача 3000 грн. цього виду неустойки.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 875,63 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (40000, м. Суми вул. Роменська, 79/2 і.к. 31931024) на користь приватного підприємства «Інтерзнак» (73034, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км і.к. 36505526) 84915,43 грн. заборгованості ( в т.ч. 72976,24 грн. вартість товару і транспортних послуг, 3000 грн. пені, 1781,42 грн. - 3% річних, 7157,77 грн. індекс інфляції) за договором купівлі-продажу № 07-04/30-2 від квітня 2010 року, а також 875,63 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ І.В.ЗАЙЦЕВА
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2011 р.