33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"22" вересня 2011 р. Справа № 16/5025/1052/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
суддя Бригінець Л.М. ,суддя Мельник О.В.
при секретарі судового засідання Басюк Р.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився представник ВАТ "Кам'янець-Подільська "Агропромтехніка"
відповідача - ОСОБА_1 ( довіреність № 158/11 від 03.08.2011 р. ) представник ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільська "Агропромтехніка", м. Кам'янець-Подільський
на рішення господарського суду Хмельницької області від 09.08.11 р.
у справі № 16/5025/1052/11(суддя Магера В.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільська "Агропромтехніка", м. Кам'янець-Подільський
до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Хмельницький
про стягнення в сумі 102 129 грн. 38 коп. безпідставно отриманих коштів
Згідно розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.11р., у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І., колегію суддів визначено у складі: головуючий суддя Щепанська Г.А., суддя Мельник О.В., суддя Бригінець Л.М.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.08.11 р. у справі № 16/5025/1052/11 відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільська "Агропромтехніка", м. Кам'янець-Подільський до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Хмельницький про стягнення в сумі 102 129 грн. 38 коп. безпідставно отриманих коштів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 09.08.11 р. у справі № 16/5025/1052/11 та прийняти новий судовий акт про задоволення позовних вимог.
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що суд не вірно прийшов до висновку про те, що ВАТ "Кам'янець-Подільська "Агропромтехніка" був належним чином повідомлений про проведення підвищення відсоткової ставки за користування кредитом та погодився з підвищенням відсоткової ставки з 13 червня 2008 року. Зокрема, скаржник зазначає, що даний висновок суперечить нормам ст.526 ЦК України та ст. 651 ЦК України та п.3.8 кредитного договору, оскільки вказаний лист було відправлено на адресу ВАТ "Кам'янець-Подільська "Агропромтехніка" 12 червня 2008 року, а підвищена відсоткова ставка в розмірі 18 % почала діяти вже 13 червня 2008 року. Відповідно до умов кредитного договору про збільшення процентної ставки кредитор повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 20 (двадцять) календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки. Зміни до договору набувають чинності , а нова процентна ставка починає діяти з 21-го (двадцять першого) дня після направлення Кредитором повідомлення відповідно до пункту 3.8. Договору.
Крім того, у кредитному договорі відсутні пункти 1.4.1.7 та підпункти 1.4.1.7.1. та 1.4.1.7.2., якими керувався відповідач, підвищуючи щорічну відсоткову ставку за кредитним договором.
Суд першої інстанції не належно дослідив обставини, що мають значення для справи, зокрема не звернув увагу на те, що підпис на листі 12 червня 2008 року за №518 не належить директору ВАТ "Кам'янець-Подільська "Агропромтехніка" ОСОБА_2, а вчинений головним бухгалтером товариства ОСОБА_3, яка не була уповноважена на отримання такої коереспонденції, крім того вищезазначеного листа товариство не отримувало. Відповідно запис про отримання такого листа та про згоду зі змістом такого листа, а також прізвище ОСОБА_2, не написано власноруч ні директором ОСОБА_2 , ні головнии бухгалтером ОСОБА_3, а вчинене працівником Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", яке і готувало таке повідомлення.
Суд першої інстанції не вірно прийшов до висновку, що твердження відповідача про згоду позивача на прийняття пропозиції щодо підвищення відсоткової ставки є необґрунтованим, оскільки, як вбачається з розрахунку позивача сплата відсотків та відповідно перевищення виникло лише внаслідок допущення позивачем арифметичної помилки, в частині визначення розміру відсотків за користування кредитом під час проведення розрахунку щомісячного розміру відсотків, а також у зв'язку з тим, що сплата відсотків здійснювалась на підставі даних, які надавались відповідачем позивачу як по телефону, так і шляхом направлення розміру відсотків засобами електронного зв'язку, відповідно розмір відсотків визначався безпосередньо без проведення позивачем перевірки правильності його визначення.
Відповідно, кошти, які зайво сплачені позивачем в якості процентів за користування кредитними коштами на користь відповідача поза межами положень п. 3.5. договору з урахуванням ставок, встановлених п. 1.3. договору щодо їх розміру, набуті відповідачем не на підставах, передбачених кредитним договором та ст. 1048 ЦК України і ст. 1054 ЦК України, тому доводи суду про те, що кошти в сумі 102 129,38 грн. були сплачені відповідно до кредитної угоди з послідуючою зміною кредитної ставки, не відповідають умовах договору та вимогам чинного законодавства.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 19.09.2011р. Хмельницька обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", заперечує проти вимог та доводів викладених в ній. Зокрема, відповідач зазначає, що твердження позивача щодо направлення листа №518 від 12.06.2008р. структурним підрозділом Банку без належних на це повноважень є необгрунтованим.
Лист № 518 від 12.06.2008р. щодо зміни процентної ставки за кредитним договором №010/02-07/57-0102 від 05.09.2007року підписано начальником Центрального Кам'янець -Подільського відділення ХОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» Бадиком В.С.
Крім того, у судовому засіданні Відповідачем було підтверджено повноваження начальника Центрального Кам'янець - Подільського відділення ХОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» Бадика В.С. та надано копію довіреності від 29.12.2006р. за реєстраційним № 5712 для доручення.
Твердження позивача щодо неправомірності підвищення відсоткової ставки, неправомірності порядку надіслання повідомлення та підписання листа не уповноваженою особою позивача не підтверджується матеріалами справи .
Оскільки, у зв'язку із збільшенням рівня інфляції та значне подорожчання кредитного ресурсу на фінансовому ринку, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» був змушений виступити іціатором та 12.06.2008р. за вих. № 518 Позивачу було надано лист про підвищення відсоткової ставки до 18% річних за Кредитним договором №010/02-07/57-0102 від 5.09.2007р. (копія знаходиться в матеріалах справи). Цей лист був отриманий позивачем та мав належним погодженням на підставі якого в подальшому було здійснено зміну відсоткової ставки за договором.
Додатковим доказом прийняття пропозиції Відповідача Позивачем та погодження таких змін зобов'язання, є додаткова угода № 010/02-07/57-0102/01 від 03 березня 2011р. за якою сторони погодились із тим, що всі розрахунки проведено правильно, підстав їх переглядати не має, а також сторони взяли на себе зобов'язання не вимагати повернення того, що було виконано ними.
Таким чином, позивач був належним чином повідомлений та надав згоду на зміну відсоткової ставки, крім того майже три роки, щомісячно, сплачував плату за користування кредитом за зміненою відсотковою ставкою, щоразу схвалюючи дії банку і нарешті підписавши додаткову угоду апелянт остаточно погодився із тим, що всі розрахунки проведені правильно і підстави для їх перегляду відсутні.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.
Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 5 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Хмельницької обласної дирекції (правонаступником якого являється ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” - кредитор) та ВАТ „Кам'янець-Подільська „Агропромтехніка” (позичальник) було укладено кредитний договір №010/02-07/57-0102, відповідно до п.п.1.1 якого кредитор, на положеннях та умовах цього Договору та Генеральної кредитної угоди №014/02-07/57-0101 від 05.09.2007 року, відкриває позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію в сумі 5 000 000,00 гривень в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником в строк по „04” вересня 2017 р. включно.
Згідно п.п.1.2 договору передбачено, що кредит призначений для поповнення оборотних коштів, придбання будматеріалів, будівництва, реконструкції та модернізації приміщень.
За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти: 12% (дванадцять) процентів річних з 1-го по 6-ий місяць (включно); 17% (сімнадцять) процентів річних починаючи з 7-го місяця (далі - проценти); із щорічним переглядом відсоткової ставки. (п.п.1.3. договору).
Вказаним кредитним договором передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, на залишок фактичної заборгованості за кредитом з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту Кредитору (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). При розрахунку процентів день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем. Сторони встановлюють, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється щомісяця за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році.
Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) починаючи з першого місяця видачі першого траншу за кредитом у сумі, визначеній позичальником, з дотриманням вимог п. 1.1 договору до зменшення ліміту кредитування. Позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів №206882274 в Хмельницькій ОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 315966, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту - не пізніше дня такого погашення. (п.п.3.5, 3.6 договору).
Згідно п.п.3.7 договору сторони встановлюють наступний порядок погашення заборгованості позичальника за цим договором: в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, після чого сплачуються передбачені договором комісії; в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість); в третю чергу погашається заборгованість за штрафами, пенею, у т.ч. відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов цього договору. При цьому, з підписанням цього договору, у відповідності з чинним законодавством України, позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості позичальника за цим договором. За запитом позичальника, кредитор інформує позичальника у письмовій формі про застосовану черговість погашення кредитної заборгованості.
Вказаним договором сторони передбачили, що у випадку зміни економічних умов та вартості ресурсів на ринку позичкового капіталу сторони договору дійшли згоди вважати настання таких обставин істотною зміною обставин, якими сторони керувались при визначенні розміру процентної ставки при укладанні цього договору. У цьому випадку сторони досягли взаємної згоди без укладання будь-якої додаткової угоди до цього договору встановити наступний порядок змін умов цього договору, з відповідною зміною зобов'язань позичальника та прав кредитора за цим договором щодо розміру процентної ставки або строку виконання позичальником зобов'язань за цим договором. (п. 3.8 Договору).
Пунктом 3.8.1 договору встановлено, що про збільшення процентної ставки кредитор повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 20 (двадцять) календарних днів до вступу в діє зміненої процентної ставки. Зміни до договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 21-го (двадцять першого) дня після відправлення кредитором повідомлення відповідно до цього пункту 3.8. Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище двадцятиденного строку, вважається дата зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення.
Протягом зазначеного вище двадцятиденного строку позичальник має право подати кредитору письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки. При наявності таких заперечень, строк виконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування ним за взаємною згодою сторін вважається таким, що настав, на день звернення позичальника до кредитора із зазначеними вище запереченнями. Факт звернення позичальника до кредитора підтверджується поставленням вхідного штампа кредитора із зазначенням номера та дати реєстрації звернення позичальника. У випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування ним, в строки, змінені за згодою сторін, кредитор має право вимагати виконання таких зобов'язань в порядку, передбаченому п. 7.3 цього договору. (п.п. 3.8.1 договору).
12.06.2008р. відповідач на адресу позивача направив лист за вих.№518 „Щодо зміни процентної ставки за кредитним договором №010/02-07/57-0102 від 05.09.2007р.”, відповідно до якого повідомлено про те, що починаючи з 13.06.2008р. позивач повинен сплачувати процентну ставку за вказаним кредитним договором в розмірі 18% річних із відміткою про отримання листа 12.06.2008р. ОСОБА_2
На підтвердження отримання від банку кредитних коштів, а також сплачених позивачем банку відсотків за користування кредитом в матеріали справи подано копії банківських виписок за період з 19.09.2007р. по 02.03.2011р., в тому числі на підтвердження сплати відсотків сумі 1 911 216,89 грн.
03.03.2011р. між сторонами було підписано додаткову угоду №010/02-07/57-0102/01 до кредитного договору №010/02-07/57-0102 від 05.09.2007р., відповідно до якої сторони погодили наступне:
1) кредитор та позичальник дійшли згоди розірвати кредитний договір №10/02-07/57-0102 від „05” вересня 2007 року, укладеного між кредитором та позичальником з „03” березня 2011 року;
2) з моменту набрання чинності цією угодою зобов'язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли із договору;
3) сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за договором, до моменту його розірвання;
4) дана угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення її печатками сторін;
5) дана угода складена при повному розумінні сторонами її умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із сторін.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що кошти, які є предметом позовних вимог в сумі 102 129,38 грн.сплачені у зв'язку із збільшенням відсоткової ставки на виконання кредитного договору від 5 вересня 2007 року, тому,не можуть вважатися такими, що отримані без правових підстав.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Приписами ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як передбачено ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч.1ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл.83 ЦК України.
Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави.
Згідно до ст.1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За своєю правовою природою, кредитний договір є консенсуальним, тобто вважається укладеним після досягнення сторонами усіх істотних умов договору.
Пунктами 3.8. та 3.8.1. сторони погодили порядок підняття процентної ставки за користування кредитом.
Належним повідомленням боржника щодо підвищення процентної ставки за користування кредитом є спосіб, визначений сторонами в договорі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наданого відповідачем в якості доказу направлення позивачу повідомлення про зміну відсоткової ставки лист від 12.06.2008 року позивач повинен сплачувати процентну ставку за вказаним кредитним договором в розмірі 18% річних.
Далий лист було отримано 12.06.2008р. ОСОБА_2, про що свідчить підпис даної особи та печатка товариства, а відтак посилання позивача про неналежне виконання ним умов договору щодо повідомлення позичальника є безпідставним (а.с. 98).
Одночасно, колегія суддів вказує на наявність доказів щодо виконання позивачем пункту п.3.8 кредитного договору №010/02-07/57-0102 від 05.09.2007р., що свідчить про прийняття пропозиції щодо підвищення процентної ставки позичальником.
Позивач хоч і не надав письмової відповіді, все ж погодився з цією пропозицією банку, вчинивши певні конклюдентні дії.
Так, відповідно до відомостей нарахування відсотків з 01.04.2008р. по 30.09.2008р. за кредитним договором№010/02-07/57-0102 від 05.09.2007р. ВАТ „Кам'янець-Подільська „Агропромтехніка” (після надсилання пропозиції про підняття відсоткової ставки до 18% річних) здійснював оплату нарахованих відсотків починаючи з 19.09.07. за вересень 2007 року по лютий 2011 року, що фактично підтверджує визнання позичальником підвищення відсоткової ставки за кредитом. (а.с. 82- 85 .)
Крім того, сторони уклали додаткову угоду № 010/02-07/57-0102/01 від 03 березня 2011р. за якою сторони погодились із тим, що всі розрахунки проведено правильно, підстав їх переглядати не має, а також сторони взяли на себе зобов'язання не вимагати повернення того, що було виконано ними. (а.с. 98).
На підставі ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Позивач добровільно повернув кредит. Відповідно, дії договору припинено за згодою сторін.
Угода є чинною на даний час.
Колегія суддів оцінивши доводи сторін та надані ними докази прийшла до висновку про те, що після отримання позивачем листа банку про підвищення процентної ставки, позивач погодвся з цією пропозицією, оскільки почав сплачувати відсотки по кредиту за процентними ставками у новому розмірі, відтак є достатні правові підстави щодо сплати ВАТ „Кам'янець-Подільська „Агропромтехніка” коштів у сумі 102 129,38 грн. в якості процентів за користування кредитними коштами в межах укладеного кредитного договору №010/02-07/57-0102 від 05.09.2007р. Судом не встановлено обставин безпідставно отриманих коштів.
З огляду на вищенаведене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, відповідно його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись ст. ст.101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 09.08.11 р. у справі № 16/5025/1052/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільська "Агропромтехніка", м. Кам'янець-Подільський - без задоволення.
2. Справу № 16/5025/1052/11 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
Суддя Бригінець Л.М.
Суддя Мельник О.В.
01-12/12903/11