33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"20" вересня 2011 р. Справа № 15/5007/64/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Огороднік К.М. ,суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Турович Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства "ІнтерТайл" на рішення господарського суду Житомирської області від 05.07.11 р. у справі № 15/5007/64/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега"
до Приватного акціонерного товариства "ІнтерТайл"
про стягнення 17 754 грн. 16 коп.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тега»звернулось з позовом до закритого акціонерного товариства «Інтер Тайл» про стягнення 16640,40грн. основного боргу, 931,86грн. інфляційних та 181,90грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.07.2011 року (суддя Кравець С.Г. ) замінено відповідача у справі Закрите акціонерне товариство "ІнтерТайл" на Приватне акціонерне товариство "ІнтерТайл". Позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Інтер Тайл" на користь ТОВ "Тега" 11316,00грн. основного боргу, 154,39грн. 3% річних, 741,25грн. інфляційних. В решті позову відмовлено.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що за укладеним між сторонами договором підряду загальна вартість робіт складає 58629,2 грн.. Позивач підтвердив належними доказами виконання робіт лише на суму 53305,2 грн.. Враховуючи проведену відповідачем передоплату за договором в сумі 41989,2 грн., до стягнення з відповідача підлягає сума основного боргу 11316 грн.. При цьому, суд з посиланням на положення ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.1., п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. не прийняв до уваги, як належний доказ у підтвердження факту виконання робіт за договором не підписаний відповідачем дублікат акту. Враховуючи часткове задоволення позову в частині стягнення основного боргу, судом проведено власний перерахунок 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та інфляційних й у цій частині позов також задоволено частково.
Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У обґрунтування апеляційної скарги вказує, що моментом настання строку оплати за договором від 26.08.2009 року №07-08-2009 є підписання акту виконаних робіт, що відповідає положенням п. 2.1, п. 2.5 договору. У зв'язку з тим, що до цього часу позивач не виконав обсяг робіт за договором на суму 58629,20 грн. вважає, що до цього часу у відповідача не виникло зобов'язання щодо оплати за виконані роботи. Окрім того вказує, що наданий позивачем акт виконаних робіт від 30.09.2009 року № 01/07-08-2009-1/99 не є автентичним до акту виконаних робіт, який є у наявності у відповідача.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи. У відзиві на апеляційну скаргу позивач також вказав, що судом було досліджено оригінали підписаних сторонами актів виконаних робіт. Просив провести розгляд справи за відсутності його представника.
Будучи належним чином повідомленими про місце, дату, час судового засідання, відповідач участь повноважного представника під час розгляду справи в апеляційному суді не забезпечив, про поважність причин неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а тому з урахуванням положення ст. 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 09.03.2011 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, виходячи з наступного.
Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Апеляційним судом встановлено, що 26.08.2009р. між закритим акціонерним товариством «Інтер Тайл», як замовником та товариством з обмеженою відповідальністю «Тега», як підрядником було укладено договір № 07-08-2009, за умовами якого, підрядник зобов'язався в межах загальної вартості договору, визначеної у п. 2.1 цього договору виконати підрядні роботи з виконання проекту і улаштування вузлів технологічного обліку газу в кількості 3 шт. (додаток № 1) на об'єкті ЗАТ «Інтер Тайл»у м. Коростень, Житомирської обл. по вул. Шатрищанська, 69. У свою чергу, замовник зобов'язався в межах вартості договору, визначеної у п. 2.1 прийняти та сплатити підряднику визначену цим договором грошову суму у визначеному договором порядку та строк. (а.с. 9-13, 36-40).
Загальна вартість договору, що визначена у відповідності до кошторису (додаток №1), складає - 58629,20грн., в т.ч. ПДВ 20% - 9771,53грн. (п. 2.1 договору).
Згідно статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Аналогічна норма міститься в ч. 5 ст. 321 ГК України.
За приписами частини 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Як слідує із змісту п.2.2 договору, до початку виконання робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс в розмірі необхідному для придбання обладнання, а саме: 41989,20грн., в т.ч. ПДВ 20% - 6998,20грн. не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дня підписання належним чином уповноваженими представниками сторін цього договору, що й було виконано відповідачем.
У відповідності до п. 2.5 договору сторони встановили, що після виконання обсягів робіт замовник сплачує підряднику кошти згідно актів виконаних робіт. Розрахунок проводиться протягом 7 банківських днів з моменту підписання належним чином уповноваженими представниками сторін акту приймання - передачі виконаних робіт. Підписання актів в односторонньому порядку не допускається.
Отже, наведені положення договору не містять умови оплати виконаних робіт лише після їх повного завершення.
На підставі положень ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.1., п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. суд першої інстанції дав вірну оцінку акту № 01/07-08-2009-1/99 від 30.09.2009р., який підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств, як належному доказу в підтвердження виконання зобов'язань за договором на суму 53305,20грн. та прийняття таких підрядних робіт відповідачем (а.с. 19-21, 44-46).
З цих же підстав, колегія суддів погоджується з наданою місцевим господарським судом оцінкою дублікату акту №07-08-2009-1/141 від 10.09.2010р. на суму 5324,40грн. (а.с.25-26, 47-48), та визнання його, як неналежного доказу в підтвердження факту виконання відповідачем підрядних робіт на суму 5324,40грн., оскільки такий акт не підписаний замовником, а згідно з п. 2.5. договору підписання актів в односторонньому порядку не допускається.
Вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність доказів подання (надсилання, вручення) відповідачу акту № 07-08-2009-1/141 від 10.09.2010р. на суму 5324,40грн., звернення ТОВ "Тега" з вимогою до ЗАТ "ІнтерТайл" про підписання даного акту, як і доказів ухилення останнього від його підписання.
Отже, з урахуванням здійсненої відповідачем у виконання зобов'язань за договором передоплати в сумі 41989,20грн., враховуючи прийняття замовником 30.09.2009р. виконаних підрядником робіт на загальну суму 53305,20грн., суд прийшов до вірного висновку, що у визначений договором строк (7 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт), тобто до 09.10.2009р., відповідач розрахунок з підрядником в сумі 11316,00 грн. не провів, в силу чого, на підставі ч. 1 ст. 854, ст. 525,526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України, суд правомірно стягнув з відповідача вказану суму боргу, задоволивши в цій частині позовні вимоги частково.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Враховуючи часткове задоволення позову щодо стягнення основного боргу, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з проведеним судом першої інстанції перерахунком розміру 3% річних за період з 19.09.2010р. по 03.03.2011р. на суму заборгованості 11316,00грн.. Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 154,39грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та 741,25грн., інфляційних, які нараховано за період з вересня 2010 року по лютий 2011 року на цю ж суму основної заборгованості.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 05.07.2011 року у справі № 15/5007/64/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІнтерТайл" - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Коломис В.В.
01-12/12851/11