< Список >
Ухвала
06 жовтня 2011 року
Справа № 5002-1/2142-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Воронцової Н.В.,
суддів Остапової К.А.,
Заплава Л.М.,
розглянувши клопотання В. о. прокурора міста Сімферополя про відновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 07 червня 2011 року у справі №5002-1/2142-2011
за позовом Приватного підприємства "Алекс Конселт" (вул. Севастопольська, 62, м. Сімферополь,95013)
до відповідачів: Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня" (вул. Севастопольська, 62, м. Сімферополь,95015)
Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11, м. Сімферополь,95000)
про визнання договору дійсним та визнання права власності
Приватне підприємство "Алекс Конселт" звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня" та Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 31/03-11, укладеного 31.03.2011р. між позивачем та ПАТ "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня". Також, позивач просив визнати за ним право власності на: об'єкт незавершеного будівництва -приміщення літ. «Е»з тамбуром літ. «е», тамбуром літ. «е2», крильце над літ. «е2», загальною площею 482,9 кв.м.; об'єкт незавершеного будівництва -приміщення літ. «Р»із загальною площею приміщень 91,4 кв.м., з навісом літ. «р1»з площею основи 7,5 кв.м.; об'єкт незавершеного будівництва літ. «О»із загальною площею приміщень 95,4 кв.м.; об'єкт незавершеного будівництва літ. «П» із загальною площею приміщень 9,6 кв.м., що розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62; а також об'єкт незавершеного будівництва літ. «Г» загальною площею 128,3 кв.м.; об'єкт незавершеного будівництва літ. «П» площею 214,8 кв.м.; об'єкт незавершеного будівництва літ. «К» площею 715,1 кв.м., що розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Об'їзна, 4, згідно звіту про оцінку нерухомого майна від 01.06.2010р. та зобов'язати Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" провести державну реєстрацію права власності позивача на вищевказане майно.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2011 року у справі №5002-1/2142-2011 (суддя Л. О. Ковтун) позов задоволено повністю.
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, В. о. прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.
В апеляційній скарзі прокурором також заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на подачу апеляційної скарги.
Як на причину пропуску строку на подання апеляційної скарги, прокурор посилається на той факт, що про існування оспорюваного рішення прокурору стало відомо після безпосереднього ознайомлення з матеріалами справи 21.09.2011р.
Розглянувши вищевказане клопотання В. о. прокурора м. Сімферополя, колегія суддів не вбачає правових підстав для його задоволення, виходячи із наступного.
Частиною 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.
Відповідно до частини 1 статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 07 червня 2011 року господарським судом АР Крим було прийнято оспорюване рішення, відомостей щодо оголошення його вступної та резолютивної частин, а також про складання його повного тексту відповідно до ст. 84 ГПК України і підписання, в ньому відсутні, а відтак обчислення десятиденного строку на його оскарження слід обчислювати з 08.06.2011р.
Отже, встановлений строк на подання апеляційної скарги з урахуванням правил статей 50, 51 Господарського процесуального кодексу України закінчується 17 червня 2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга В. о. прокурора м. Сімферополя була подана ним до господарського суду АР Крим 23.09.2011р., згідно штампу канцелярії суду на скарзі про її отримання нарочним, тобто з пропуском строку понад 3 місяці.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Колегія суддів зазначає, що, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Вищий господарський суд України у пункті 1 інформаційного листа від 15 березня 2007 року за №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання, чи достатньо для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання про це або наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена, відповів так. Згідно з частиною першою статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, відновлення процесуального строку можливе, якщо господарський суд визнає причину його пропуску поважною. Тому, заява про це повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає цю причину поважною. В заяві доцільно навести докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
В обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, прокурор посилається на те, що про оспорюване рішення він дізнався тільки після ознайомлення із матеріалами справи 21.09.2011р.
При цьому скаржником не вказано поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги та не надано апеляційному суду жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували поважність таких причин.
Скаржником в клопотанні про поновлення строку, яке викладено в апеляційній скарзі, навіть не зазначено, коли та з яких джерел він дізнався про оскаржуване ним рішення, оскільки скаржник зазначає, що він був ознайомлений з копією оскаржуваного рішення при ознайомленні з матеріалами справи, однак, як зазначає сам скаржник, це вказує лише на його обізнаність про існування рішення.
Адже, можливість своєчасного подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, суд не вбачає підстав в даному випадку для відновлення пропущеного прокурором процесуального строку.
Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 11 серпня 2011 року у справі №2-30/2968-2008.
Крім того, як зазначено в апеляційній скарзі, В. о. прокурора м. Сімферополя звернувся зі скаргою на рішення місцевого господарського суду в інтересах держави в особі Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", яке була учасником судового процесу по даній справі та представник останнього отримав копію оспорюваного рішення нарочним, про що свідчить відповідна відмітка на зворотному боці останнього аркушу рішення (а. с. 57).
Тобто, Кримське Республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" було обізнане з рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим по даній справі з червня 2011 року, а тому у прокурора відсутні правові підстави посилатися на поважні причини пропуску строку для звернення з апеляційною скаргою.
З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє доводи прокурора про наявність підстав для поновлення строку на звернення зі скаргою, оскільки останнім не доведено поважності причин пропуску встановленого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду.
В силу положень частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду.
Таким чином, апеляційну скаргу В. о. прокурора м. Сімферополя на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2011 року у справі № 5002-1/2142-2011 належить залишити без розгляду.
Керуючись статтями 53, 86, 91, 93 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити В. о. прокурора міста Сімферополя у відновленні пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2011 року у справі № 5002-1/2142-2011.
2. Апеляційну скаргу В. о. прокурора міста Сімферополя на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2011 року у справі № 5002-1/2142-2011 залишити без розгляду.
Головуючий суддя < Підпис > Н.В. Воронцова
Судді < Підпис > К.А. Остапова
< Підпис > Л.М. Заплава
< Список >
< Список > < Довідник >
06.10.11