< Список >
Іменем України
03 жовтня 2011 року
Справа № 2/22-3272-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Проценко О.І.,
Ткаченка М.І.,
представники сторін у судове засідання не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ейвазова А.Р.) від 18 липня 2011 року у справі № 2/22-3272-2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" (вул. Партизанська, 8, місто Євпаторія, 97400)
до Євпаторійської міської ради (пр-т Леніна, 2, місто Євпаторія, 97400)
про визнання незаконним та скасування рішення,
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2011 року у справі № 2/22-3272-2011 відмовлено у прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" (далі по тексту - ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест") до Євпаторійської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Євпаторійської міської ради від 26 листопада 2010 року № 6-2/10 "Про протест прокурора на рішення міської ради від 27 серпня 2010 року "Про дозвіл ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Євпаторія, пр. Леніна, 29в, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель під спортивно-торгівельно-розважальний комплекс, з подальшою передачею в оренду".
Судове рішення з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року №10-рп/2010 у справі №1-6/2010 мотивоване тим, що відповідач у даній справі, приймаючи оскаржуване рішення, діяв як суб'єкт владних повноважень, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що спір носить публічно-правовий характер, на який не поширюється юрисдикція господарських судів.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема статті 1, пункту 6 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України. статей 15, 16 Цивільного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2011 року апеляційна скарга ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" прийнята до провадження.
Розпорядженням в. о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2011 року суддю Євдокімова І.В. замінено на суддю Ткаченка М.І.
У судове засідання, призначене на 03 жовтня 2011 року, представники сторін не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.
Переглянувши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Так, спір між сторонами виник з приводу правомірності прийняття Євпаторійською міською радою рішення від 26 листопада 2010 року № 6-2/10, яким був задоволений протест прокурора від 06 вересня 2010 року № 2417 вих. № 10 на рішення Євпаторійської міської ради від 27 серпня 2010 року "Про дозвіл ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Євпаторія, пр. Леніна, 29в, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель під спортивно-торгівельно-розважальний комплекс, з подальшою передачею в оренду" та скасовано рішення Євпаторійської міської ради від 27 серпня 2010 року "Про дозвіл ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Євпаторія, пр. Леніна, 29в, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель під спортивно-торгівельно-розважальний комплекс, з подальшою передачею в оренду".
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суди повинні дотримуватися встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховувати, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають із визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом та/або договором спосіб.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
Реалізуючі відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.
Аналогічна позиція викладена у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6.
Разом з тим, стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, це, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб'єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Тому слід вважати, що до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.
Судовою колегією встановлено, що Євпаторійська міська рада у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є суб'єктом владних повноважень, разом з тим, спір між сторонами виник у зв'язку з оскарженням ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" рішення Євпаторійської міської рада, яким на думку позивача порушено його право на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки та з подальшою передачею її в оренду.
Таким чином у даному випадку існує спір саме про право на отримання в користування земельної ділянки в порядку, встановленому чинним законодавством, тобто спір про право користування земельною ділянкою, відновлення порушеного права з боку відповідача, що передбачає можливість звернення позивача лише з цивільним позовом у порядку саме господарського судочинства.
Євпаторійська міська рада виступає в даних правовідносинах не як суб'єкт владних повноважень в розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в області цивільних правовідносин не здійснює владних управлінських функцій, а виступає в якості суб'єкта права, який дає погодження про можливість використання земельної ділянки.
Правовий аналіз статті 16 Цивільного кодексу України, де наведено невичерпний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, серед яких є, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, які їх порушують, свідчить про законодавчо визначені можливі способи задоволення приватного, а не публічного інтересу. Судове рішення у цивільних справах має містити висновок про обсяг і належність прав та обов'язків сторін у спорі про право цивільне, які мають не публічний, а приватний характер, а сторони мають на меті здійснення приватного інтересу.
Стаття 162 Кодексу адміністративного судочинства України, яка наводить повноваження адміністративного суду при вирішенні справи у разі задоволення адміністративного позову, визначає способи задоволення інтересів позивача у публічних відносинах, за відсутності спору про право цивільне, тобто захист публічного інтересу у спірних правовідносинах.
Отже, у вищевказаних вимогах позивача, відсутній публічно правовий спір між позивачем та відповідачем, оскільки ці вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства Господарським судом Автономної Республіки Крим.
Крім того, судова колегія звертає увагу на необґрунтоване посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року №10-рп/2010 у справі №1-6/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки спір у даній справі не стосується повноважень органів місцевого самоврядування в сфері розпорядження землею.
З зазначених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги і наявності правових підстав для їх задоволення.
Згідно з частиною 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що ухвала місцевого господарського суду винесена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм процесуального права, яке призвело до винесення неправильного судового рішення, що дає підстави для її скасування.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1, частиною 2 статті 104, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2011 року у справі № 2/22-3272-2011 скасувати.
3. Справу передати на розгляд господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя < Підпис > Т.П. Фенько
Судді < Підпис > О.І. Проценко
< Підпис > М.І. Ткаченко
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" (вул. Партизанська, 8, місто Євпаторія, 97400);
2. Євпаторійська міська рада (пр-т Леніна, 2, місто Євпаторія, 97400).