01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.10.2011 № 58/162
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів: Агрикової О.В.
Сухового В.Г.
при секретарі:
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 2652/15/14-11 від 15.06.2011 року,
від відповідача:ОСОБА_3, довіреність № 042/18/1-8300 від 08.11.2011 року,
від третьої особи-1: ОСОБА_2, довіреність № 8-НЮ від 04.01.2011 року,
від третьої особи-2: не з'явився,
від третьої особи-3: не з'явився,
від третьої особи-4: ОСОБА_4, довіреність № 225-КР-1276 від 07.09.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»,
на рішення господарського суду м. Києва від 21 січня 2011 року,
у справі № 58/162 (суддя Блажівська О.Є.),
за позовом Міністерство інфраструктури України, м. Київ,
до Головного управління комунальної власності в м. Києві, м. Київ,
треті особи без самостійних вимог на предмет спору: 1) Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»,
2) Фонд державного майна України, м. Київ,
3) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві, м. Київ,
4) Київська міська рада,
про визнання права власності на нерухоме майно.
Міністерство транспорту та зв'язку України звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Головного управління комунальної власності в м. Києві про визнання права власності (т. І а.с. 3-9).
Рішенням господарського суду м. Києва від 21 січня 2011 року по справі № 58/162 в задоволенні позову відмовлено (т. ІІІ а.с. 11-16).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ДТГО «Південно-Західна залізниця» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 21 січня 2011 року за № НЮ-16-267/10ас, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 21 січня 2011 року по справі № 58/162 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Міністерство транспорту та зв'язку України.
Апеляційна скарга третьої особи мотивована невідповідністю рішення місцевого господарського суду п.2, підпунктам 3.1, 3.2, 3.3, п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 № 02-5/422 «Про судове рішення», ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, судом допущене неправильне застосування ст.ст. 328, 329 ЦК України, Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10 липня 2003 року №584/744, Порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської адміністрації від 27 жовтня 2009 року №1227, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5. А також, третя особа посилається на порушення господарським судом міста Києва норм процесуального права, зокрема, ст. 1, ч. 1 ст. 33, п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2011 року прийнято апеляційну скаргу третьої особи до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15 березня 2011 року. (т. ІІІ а.с. 20).
15 березня 2011 року до апеляційного господарського суду від третьої особи-4 надійшов відзив, в якому Київська міська рада просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 21 лютого 2011 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 15 березня 2011 року апеляційне провадження у справі № 58/162 зупинено до закінчення реорганізації Міністерства транспорту та зв'язку України (т. ІІІ а.с. 72).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2011 року апеляційне провадження у справі № 58/162 поновлено та призначено розгляд справи на 04 жовтня 2011 року.
У судове засідання 04 жовтня 2011 року представники Фонду державного майна України та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві не з'явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.
Враховуючи, що ухвалами про призначення справи до розгляду та про поновлення апеляційного провадження учасників процесу було попереджено, що в разі неявки в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними матеріалами.
Колегія суддів виходить з того, що представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка третіх осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.
Представник позивача та скаржника підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення господарського суду м. Києва від 21 січня 2011 року по справі № 58/162 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Міністерство транспорту та зв'язку України. При цьому представник посилається на те, що право власності держави на спірне нерухоме майно порушується відповідачем шляхом невизнання цього права за позивачем.
Представники відповідача та Київської міської ради проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили залишити спірне рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу третьої особи-1 - без задоволення.
Також, представником позивача подано довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо реєстрації Міністерства інфраструктури України.
12 травня 2011 року Президентом України видано Указ № 581/2011 «Про Положення про Міністерство інфраструктури України», яким установлено, що Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України.
Згідно з ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про необхідність зміни Міністерства транспорту та зв'язку України (позивача по справі) на його правонаступника Міністерство інфраструктури України.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 04 жовтня 2011 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Листом № 042/13/1-2730 від 26 березня 2009 року Головне управління комунальної власності міста Києва повідомило ДТГО «Південно-Західна залізниця» про те, що наданий пакет документів не містить усіх необхідних для оформлення права державної власності документів та не оформлений відповідно до вимог Положення (т. І а.с. 47).
Міністерство транспорту та зв'язку України у своєму позові зазначає, що деякі документи, що передбачені Положенням не збереглися. При цьому позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо оформлення та видачі правовстановлюючих документів на спірне майно, свідчить про невизнання останнім прав держави на спірний об'єкт і порушує права і охоронювані законом інтереси Міністерства.
Отже, предметом спору у даній справі є визнання права державної власності на об'єкт нерухомості з підстав відмови відповідачем в оформленні такого права суб'єкту господарювання, що входить до сфери управління центрального органу державної виконавчої влади, через ненадання ним необхідних документів для оформлення такого права.
Статтею 326 ЦК України встановлено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГК України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
За приписами ч. 4 ст. 182 ЦК України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.
Згідно з п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 7 лютого 2002 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування.
Головне управління комунальної власності м. Києва діє у відповідності до Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради № 584/744 від 10 липня 2003 року.
Підпунктом 28 пункту 7 Положення № 584/744 від 10 липня 2003 року регламентовано, що Головне управління комунальної власності м. Києва здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.
Відповідно до пп. 4.1 п. 4 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1820 від 31 серпня 2001 року та зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31 серпня 2001 року за № 62/364, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).
Отже, Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює оформлення та видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно, і у даній справі, не перебуваючи з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право.
Листом 042/13/1-2730 від 26 березня 2009 року відповідач повідомив, що для оформлення права державної власності на спірні об'єкти необхідно надати:
- передбачені законодавством документи, що підтверджують право власності або право користування земельними ділянками, на яких розташовані об'єкти, оформлені (видані, укладені) в установленому порядку;
- дозволи на будівництво та акти про приймання об'єктів - експлуатацію в установленому порядку;
- документи, що підтверджують фінансування будівництва (платіжні доручення або інші документи);
- розпорядження відповідної районної в місті Києві державної адміністрації про присвоєння об'єктам поштової адреси;
- документи щодо закріплення об'єктів на праві господарського відання або інші документи, що підтверджують належність Київській дистанції електропостачання ДТГО «Південно-Західної залізниці» вказаних об'єктів;
- дозвіл органу, уповноваженого управляти майном, на оформлення права власності на об'єкти, які перебувають на балансі Київській дистанції електропостачання ДТГО «Південно-Західної залізниці», із зазначенням назв об'єктів, адрес та площ;
- довідку за підписом керівника та головного бухгалтера про те, що об'єкти (із зазначенням назв об'єктів, адрес та площ) перебуває на балансі Київській дистанції електропостачання ДТГО «Південно-Західної залізниці», не продані, не передані, не подаровані, не обтяжені;
- документ, що підтверджує повноваження керівника Київської дистанції електропостачання ДТГО «Південно-Західної залізниці»
З наведеного вбачається, що відповідач не оспорює право державної власності на об'єкт нерухомості, а відмовляє в його оформленні та видачі свідоцтва з підстав ненадання всіх необхідних документів для оформлення такого права.
Відсутність у позивача всіх необхідних документів не може бути підставою для подання позову до Головного управління комунальної власності м. Києва, оскільки останнє ніяким чином не порушує права та охоронювані законом інтереси Міністерства транспорту та зв'язку України.
Відтак, підстави для задоволення позову та визнання права власності на спірне майно відсутні.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду врахувала позицію Верховного суду України щодо розгляду аналогічних спорів між Міністерством транспорту та зв'язку України та Головним управлінням комунальної власності м. Києва, яка викладена у постановах від 20 червня 2011 року по справах № 36/237, № 40/427 та № 16/252.
Беручи до уваги те, що до фактичних обставин справи судом першої інстанції обґрунтовано і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні скарги апелянта необхідно відмовити.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Рішення господарського суду міста Києва від 21 січня 2011 року по справі № 58/162 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 21 січня 2011 року задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 25, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Змінити Міністерство транспорту та зв'язку України (позивач по справі) на його правонаступника - Міністерство інфраструктури України.
2. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 21 січня 2011 року у справі № 58/162 залишити без задоволення.
3. Рішення господарського суду міста Києва від 21 січня 2011 року по справі № 58/162 залишити без змін.
4. Справу № 58/162 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя Чорногуз М.Г
Судді Агрикова О.В.
Суховий В.Г.