01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2011 № 38/425-427
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Шапрана В.В.
при секретарі: Браславській А.В.
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 (суддя - Пукшин Л.Г.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія» (відповідач), третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виконавчих написів № 237, № 240, № 241 такими, що не підлягають виконанню.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Підставами для скасування рішення апелянт вважає порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 29.09.2011.
В судове засідання 29.09.2011 представники сторін та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа.
Крім того, про належне повідомлення вказаних представників у справі про розгляд апеляційної скарги свідчить, також, повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками ухвали суду.
Колегія судів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та без участі представників сторін та третьої особи, оскільки неявка вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті та не тягне перенесення розгляду справи на інші строки.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2008 між відповідачем (лізингодавець) та позивачем (лізиногоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 01-102/08-обл., предмет лізингу - універсальний екскаватор 3СХ, 2008 року випуску, вартістю 387166,67 грн, гідромолот НМ 385Q, 2008 року випуску, вартістю 63125,00 грн.
23.06.2008 між відповідачем (лізингодавець) та позивачем (лізиногоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 01-151/08-обл., предмет лізингу - колісний екскаватор JS160W, 2008 року випуску, вартістю 735 004,02 грн, гідромолот НМ 1260Q, 2008 року випуску, вартістю 167 772,66 грн.
06.08.2008 між відповідачем (лізингодавець) та позивачем (лізиногоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 01-243/08-обл., предмет лізингу - колісний екскаватор JS160W, 2008 року випуску, вартістю 689216,08 грн.
Зазначені договори фінансового лізингу № 01-102/08-обл від 27.05.08, № 01-151/08-обл від 23.06.08 та № 01-243/08-обл від 06.08.08 (далі - договори) є однотипними.
Відповідно до п.1.1.-1.2 вказаних договорів лізиногодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язується набути у власність і передати на умовах фінансовго лізингу у тимчасове володіння та користування майно, найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені в Специфікації і умовах передачі предмету лізингу, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.
Згідно з розділом 3 договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку та умов ст. 3 Загальних умов (додаток № 4 до Договору). Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів, кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу (3.1 Договору).
Позивач у позовній заяві підтвердив, що через погіршення фінансового стану з середини 2009 року ним частково виконувались зобов'язання за договорами фінансового лізингу.
Матеріали справи свідчать, що 23.02.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” було вчинено та зареєстровано в реєстрі:
- виконавчий напис № 237, яким запропоновано повернути від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ТОВ „Українська лізингова компанія” майно: універсальний екскаватор 3СХ, 2008 року випуску, гідромолот НМ 385Q, 2008 року випуску, загальною вартістю 540350,00 грн., що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором фінансового лізингу № 01-102/08обл від 27.05.08 за невиплачену заборгованість у розмірі 343700,87 грн.;
- виконавчий напис № 240, яким запропоновано повернути від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ТОВ „Українська лізингова компанія” майно: колісний екскаватор JS160W, 2008 року випуску, гідромолот НМ 1260Q, 2008 року випуску, загальною вартістю 1083332,02 грн., що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором фінансового лізингу № 01-151/08-обл. від 23.06.08 за невиплачену заборгованість у розмірі 717855,53 грн.;
- виконавчий напис № 241, яким запропоновано повернути від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ТОВ „Українська лізингова компанія” майно: колісний екскаватор JS160W, 2008 року випуску, загальною вартістю 827059,30 грн., що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором фінансового лізингу № 01-243/08-обл від 06.08.08 за невиплачену заборгованість у розмірі 643670,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказані виконавчі написи вчинені і винесені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на вимогу відповідача з порушенням діючого законодавства України.
Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися з вищенаведеними доводами позивача, беручи до уваги наступне.
Відповідно до п. 8.2.2 ст. 8 Загальних умов договору, лізингодавець має право вилучити предмет лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в загальних умовах.
Наслідком несплати лізингових платежів (частково або в повному обсязі), в силу п. 8.2 ст. 8 загальних умов договору, є право лізингодавця направити лізингоодержувачу повідомлення про вилучення предмету лізингу. Лізингодавець зобов'язаний за свій рахунок протягом 10 робочих днів з моменту отримання лізингоодержувачем відповідної вимоги повернути предмет лізингу лізингодавця. Примусове вилучення предмету лізингу здійснюється у відповідності з чинним законодавством України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані положення загальних умов договору встановлюють порядок безспірного повернення об'єкту лізингу, надаючи право лізингодавцю на власний вибір застосувати один з визначених шляхів: повернення за спільною згодою або примусово вилучити відповідного до законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України “Про нотаріат” передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України “Про нотаріат”).
Пунктом 284 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, передбачено, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, документами, які підтверджують безспірність заборгованості та на підставі яких вчиняється виконавчий напис щодо повернення об'єкта лізингу, є оригінал договору лізингу та засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення. Вказаний перелік є вичерпним.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції, для вчинення виконавчих написів відповідачем було надано нотаріусу наступні документи: заяву про вчинення виконавчого напису, оригінал договору, копії рахунків, направлених відповідачем позивачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення, докази на підтвердження отримання лізингоодержувачем рахунків-фактур та повідомлення-вимоги, а саме: описи вкладення у цінний лист, фіскальний чек поштової установи, повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Статтею 89 Закону України “Про нотаріат” встановлено, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, апеляційна інстанція дійшла висновку про недоведеність матеріалами справи наявності умов, за яких є підстави для визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи № 237, № 240 та № 241 від 23.02.2010, які містять всі необхідні дані, передбачені статтею 89 Закону України “Про нотаріат”.
Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.
За наведених обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2011.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2011 - без змін.
Матеріали справи № 38/425-427 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Шапран В.В.