донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.10.2011 р. справа №8/5009/2906/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Геза Т.Д.
суддів:
при секретарі:Бойко І.А., Манжур В.В.
Бабечко А.Д.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:ОСОБА_5 -по довір. №06-12/170 від 03.04.11р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від04.08.2011 року
по справі№8/5009/2906/11
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м. Запоріжжя
доДочірнього підприємства "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"
м. Запоріжжя
предмет спорувизнання недійсним договору оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_6 м. Запоріжжя (далі по тексту -підприємець ОСОБА_6) звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до Дочірнього підприємства "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" м. Запоріжжя (далі по тексту -ДП "Запорізький річковий порт") про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р., відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що спірний договір оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р. не містить всіх істотних умов, наявність яких передбачена нормами чинного законодавства, та підписаний не позивачем, а іншою особою.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.08.11р. по справі №8/5009/2906/11 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того факту, що договір оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р. укладений між сторонами є таким, що укладений з порушенням діючого законодавства.
Також судом першої інстанції вказано на те, що позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б доводили факт підписання спірного договору не позивачем, а іншої особою.
На підставі чого, суд першої інстанції дійшов до висновку, що договір оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р. укладено у передбаченій законом формі та з узгодженням всіх істотних умов.
Підприємець ОСОБА_6 звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 04.08.11р. по справі №8/5009/2906/11 скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що господарським судом не у повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому на його думку, суд дійшов невірного висновку відносно відсутності правових підстав для визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р.
Заявник зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тій обставині, що договір оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р. підписаний не позивачем, та залишив без задоволення усне клопотання щодо проведення відповідної експертизи для встановлення належності підпису тій чи іншій особі.
Позивач в апеляційній скарзі вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки на його думку, судом було проігноровано клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, та розгляд справи відбувся за відсутності підприємця ОСОБА_6
ДП "Запорізький річковий порт" у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що рішення господарського суду Запорізької області від 04.08.11р. по справі №8/5009/2906/11 прийнято без порушень норм матеріального і процесуального права, за наявністю достатніх доказів матеріалів справи, та просить зазначене рішення залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідач у відзиві посилається на те, що позивачем в апеляційній скарзі не зазначено жодної норми та не надано доказів суперечності змісту договору оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р. нормам законодавства, які були б підставами для визнання спірного договору недійсним.
26.09.11р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшло письмове клопотання підприємця ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні призначеному на 26.09.11р., яка викликана хворобою.
Судовою колегією було розглянуто клопотання позивача та задоволено, розгляд справи було відкладено на 10.10.11р.
Позивач у судове засідання 10.10.11р. не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.11р. про порушення апеляційного провадження, та ухвалою від 26.09.11р. про відкладення розгляду справи явка сторін не була визнана обов'язковою.
Враховуючи викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_6 за відсутністю скаржника.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Позивач у позові просив суд визнати недійсним договір оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р., відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України посилаючись на те, що спірний договір не містить всіх істотних умов, наявність яких передбачена нормами чинного законодавства, та підписаний не позивачем, а іншою особою.
Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Вирішуючи спір про визнання угоди або її частини недійсною, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди (її частини) недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.09 року між позивачем (Орендар) та відповідачем (Орендодавець) укладено договір № 06.1/124/09 оренди майна, за умовами якого Орендодавець передав у користування, а Орендар прийняв у строкове платне користування пасажирський понтон -ПП-550. Загальна площа об'єкту становить 164 кв.м. Об'єкт оренди знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 26а, територія річкового вокзалу «Запоріжжя». Балансова вартість об'єкта складає 6320грн. 83коп.
Відповідно до п.2.2 договору оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р., факт передачі об'єкту оренди підтверджується актом приймання-передачі від 01.05.09р.
Розділом 3 договору оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р., сторони визначили розмір щомісячної орендної плати та порядок розрахунків.
Розділом 5 договору оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р., сторони визначили умови поліпшення та наслідки погіршення об'єкта оренди.
Пунктом 10.1 договору оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р. сторони встановили строк дії договору з 01.05.09р. по 31.10.09р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків передбачених цим Договором.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, ціну, строк дії договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. ст. 180 Господарського Кодексу України та 638 Цивільного кодексу України).
У відповідності до статті 180 Господарського Кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно до ст. 283 Господарського Кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами ст. 284 Господарського Кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сторонами в спірному договорі були узгоджені всі істотні умови (предмет, ціна, порядок розрахунків, строк дії договору).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на приписи Закону України «Про оренду державного та комунального майна»є безпідставними, оскільки пунктом 11.6 договору оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р. сторонами узгоджено, що положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна»до регулювання правовідносин сторін за даним договором оренди не застосовуються.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Також, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що спірний договір підписаний з боку Орендатора не позивачем, а іншою особою. Дана обставина, на його думку, також є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з доданого до позову договору оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р., у розділі 12 "Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін", під реквізитами "Орендар", в графі "Т.В. Кривошапка" стоїть підпис, який скріплений печаткою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6.
Скаржником не надано, як суду першої так і апеляційній інстанції доказів того, що позивач повідомляв правоохоронні органи про факти викрадення у підприємця ОСОБА_6 або незаконного використання печаток у період укладання спірного договору, або що проводилось розслідування по даним фактам.
Крім цього, позивачем не надано жодного доказу, в порядку ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про те, що договір оренди № 06.1-2/124/09 від 01.05.09р. підписаний не позивачем, а іншою особою, яка не мала відповідних повноважень.
Позивач в апеляційній скарзі вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив без задоволення усне клопотання щодо проведення відповідної експертизи для встановлення належності підпису тій чи іншій особі.
Даний довід скаржника судова колегія вважає необґрунтованим, оскільки це спростовуються доказами матеріалів справи.
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача, за період розгляду справи у суді першої інстанції з 04.07.11р. по 04.08.11р., був присутній лише в одному судовому засіданні 21.07.11р.
Згідно протоколу судового засідання від 21.07.11р. представником позивача було заявлено лише клопотання про продовження строку розгляду спору, відповідно до ст. ст. 22, 69 Господарського процесуального кодексу України (арк. справи 56).
Позивачем не надано апеляційній інстанції доказів звернення до суду першої інстанції з зауваженнями з приводу допущених у протоколі неправильностей або неповноти протоколу, такі докази відсутні і в матеріалах справи.
Таким чином судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що договір оренди нерухомого майна №06.1-2/124/09 від 01.05.09р. є укладеним, з матеріалів справи вбачається, що він виконувався обома сторонами (відповідач передав об'єкт оренди позивачу, позивач у виконання умов договору об'єкт оренди прийняв та частково сплачував орендну плату), та не вбачає підстав для визнання його недійсним з огляду на вищезазначене.
Позивач в апеляційній скарзі вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки на його думку, судом було проігноровано клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, та розгляд справи відбувся за відсутності підприємця ОСОБА_6
Судова колегія вважає даний довід скаржника безпідставним, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької від 27.05.11р. порушено провадження по справі №8/5009/2906/11, справа призначена до розгляду на 04.07.11р.
За клопотанням позивача від 04.07.11р. про відкладення розгляду справи, ухвалою господарського суду Запорізької від 04.07.11р. розгляд справи №8/5009/2906/11 було відкладено на 21.07.11р.
21.07.11р. представником позивача було заявлено суду першої інстанції клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду. Вказані клопотання були задоволені, розгляд справи було відкладено на 04.98.11р.
У судове засідання суду першої інстанції представник позивача не з'явився, та до канцелярії суду 04.08.11р. подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що учасники процесу були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, проте позивач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що суд першої інстанції скориставшись своїм правом, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянув справу за наявними в ній документами, яких було достатньо для правильного вирішення спору.
Як вже зазначалось вище, судова колегія погодилась з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для визнання договору оренди майна № 06.1-2/124/09 від 01.05.2009 р. недійсним.
Підприємцем ОСОБА_6 не надано апеляційній інстанції доказів, які б це спростували, тому судова колегія вважає, що нез'явлення в судові засідання господарського суду представника позивача не перешкоджало вирішенню спору за наявними в матеріалах справи доказами.
Апеляційна інстанція звертає увагу на те, що позивач двічі не з'явився у судові засідання Донецького апеляційного господарського суду.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 04.08.11р. по справі №8/5009/2906/11 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Рішення господарського суду Запорізької області від 04.08.11р. по справі №8/5009/2906/11 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м. Запоріжжя залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області 04.08.11р. по справі №8/5009/2906/11 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дня прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили постанови суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: І.А. Бойко
В.В. Манжур
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. ГСЗО