ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/10109.09.11
За позовом Всеукраїнська громадська організація “Асоціація платників податків України”
До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
Про витребування майна з незаконного володіння
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивачаОСОБА_2 -предст. (дов. № 376/1/18 від 08.10.2010 р.)
Від відповідачане з'явився
Суть спору:
Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України»(далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про витребування майна з незаконного володіння.
Ухвалою суду від 17.03.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/101 та призначено розгляд справи на 19.04.2011 р.
19.04.2011 р. представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Ухвалою суду від 19.04.2011 р. відкладено розгляд справи на 18.05.2011 р., зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 17.03.2011 р. про порушення провадження у справі № 12/101.
В судовому засіданні 18.05.2011 р. представник позивача надав суду клопотання про витребування доказів у відповідача, а саме: оригінал договору № 02/07/08 від 08.07.2008 р.
Клопотання судом задоволено.
Ухвалою суду від 18.05.2011 р. відкладено розгляд справи на 08.07.2011 р., зобов'язано відповідача надати в суду оригінал договору № 02/07/08 від 08.07.2008 р.
08.07.2011 р. до початку судового засідання відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні представники сторін подали спільну заяву про продовження строків розгляду справи.
Відповідно до ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Клопотання судом задоволено.
В судовому засіданні 08.07.2011 р. представник позивача надав клопотання про перерахунок вартості незаконно привласненого майна з урахуванням амортизації.
З метою повного і всебічного з'ясування обставин справи, суд витребував додаткові докази, а саме: зобов'язав позивача надати суду накази про інвентаризацію за період 2008-2009 р. р.
За таких обставин ухвалою суду від 08.07.2011 р. розгляд справи відкладено на 09.09.2011 р.
В судове засідання 09.09.2011 р. представник відповідача не з"явився, причини неявки не повідомив.
В судовому засіданні 09.09.2011 р. представник позивача надав витребувані судом додаткові матеріали.
В судовому засіданні 09.09.2011 р. оголошено повний текст рішення.
Проаналізувавши матеріали справи, вживши всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в серпні 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір оренди приміщення № 02/07/08. Після закінчення дії даного Договору оренди приміщення Відповідач самовільно, без участі Позивача, опечатав та закрив орендоване приміщення за адресою: АДРЕСА_1, тим самим позбавивши Позивача доступу до документації, меблів, обладнання та оргтехніки. З огляду на зазначене, Позивач просить суд на підставі ч. 1 ст. 321, ст. 387 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), витребувати із чужого незаконного володіння Відповідача майно, загальною вартістю 922 820,97 гривень.
18.05.2011 року, в судовому засіданні, представник Позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить витребувати із чужого незаконного володіння Відповідача майно, загальною вартістю 521 410,09 гривень.
Відповідно до п. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
08 липня 2008 року між Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація платників податків України»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір оренди приміщення №02/07/08, у відповідності до якого Відповідач передає, а Позивач приймає в оренду приміщення площею 90 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
20 квітня 2010 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Додаткову угоду до вказаного вище Договору оренди, за якою сторони дійшли згоди, що у разі якщо Позивач не здійснить погашення боргу по орендній платі до 01 травня 2010 року, Договір оренди приміщення № 02/07/08 від 08.07.2008 року вважається достроково розірваним з 15 травня 2010 року.
В судовому засіданні було встановлено, та не заперечується сторонами процесу, що Позивач не здійснив погашення боргу до 01.05.2010 року, але фактично перебував в орендованому приміщенні до 21 червня 2010 року.
21 червня 2010 року, через неврегульованість питання відносно сплати заборгованості по орендній платі, Відповідачем самовільно, без участі Позивача, було закрито та опечатано, а також змінено замки в орендованому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, тим самим позбавивши Позивача доступу до робочих місць, документації, меблів, обладнання та оргтехніки.
Судом встановлено, що з липня 2010 року Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогою добровільно повернути майно. Підтвердженням цього слугують листи № 378/1/18 від 23.09.2010 р. та № 4 03/1/18 від 05.11.2010 р.
Крім того, по факту незаконного заволодіння майном ФОП-ОСОБА_1 Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України»звернулася до правоохоронних органів із заявою про скоєння злочину. За результатами такого звернення Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу № 10-24538, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За приписами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З огляду на наведені норми, власник вправі вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння, а також належного йому майна, придбаного володільцем від особи, яка не мала права його відчужувати. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.
Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову, об'єктом якого може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подачі позову.
Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених законом чи договором. Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном (незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його у особи, яка не мала права його відчужувати), тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави.
За змістом ч. 3 ст. 397 ЦК України незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду.
Крім того, підстави, зазначені позивачем у позовній заяві, повинні підтверджувати право власності (інше суб'єктивне право титульного володіння) позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (безтитульний статус його володіння). На підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребуване майно останній повинен надати суду відповідні докази.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В матеріалах справи наявні докази на підтвердження права власності Позивача на спірне майно та пояснення представника Відповідача відносно того, що таке майно знаходиться у незаконному володінні Відповідача у зв'язку із наявною заборгованістю по орендній платі за Договором оренди приміщення №02/07/08 від 08.07.2008 року.
В даному випадку, підтвердженням суб'єктивного права власності Позивача на незаконно вилучені матеріальні цінності та документацію, які без належної правової підстави утримується Відповідачем в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, слугують наступні документи, а саме: Договір купівлі-продажу товарів № 1-21/05-2008 від 21.05.2008 р., квитанція до прибуткового касового № 53 від 21.05.2008 р., Додаткова угода до Договору № 1-21/05-2008 від 21.05.2008 р., Договір оренди обладнання № 02-08/07-2008 від 08.07.2008 р., Акт прийому-передачі від 08.07.2008 р., інвентарний опис № 1 станом на 07.06.2010 р. та інвентарний опис № 1 станом на 01.01.2010 р.
Суд також сприймає аргументи Позивача відносно того, що інші документи, які б підтверджували право власності Позивача на матеріальні цінності та документи, залишилися в орендованому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, тому можливість надати їх суду відсутня.
Стосовно викладеної в позовній заяві другої вимоги -стягнення додаткових витрат (реальних збитків) для відновлення порушеного права Позивача суд зазначає наступне:
Статтею 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Із матеріалів справи вбачається, що з метою одержання свого майна, яке перебувало у володінні Відповідача без належної правової підстави, Позивач неодноразово зверталася до Відповідача, правоохоронних органів та до суду з відповідними вимогами, що є в свою чергу підтвердженням протиправної поведінки Відповідача.
При цьому, збитки, які поніс Позивач у результаті неправомірних дій Відповідача, полягають в тому, що Позивач змушений був нести додаткові затрати, а саме: знімати новий офіс, здійснювати там ремонтні роботи, купувати нову оргтехніку, меблі, інвентар, відновлювати правовстановлюючі документи та фінансово-господарську документацію. Загальний розмір понесених збитків становить 218 000 грн. та підтверджується банківською випискою від 21.10.2010 р. та Договором про ремонтно-будівельні роботи № 21/10/10 від 21.10.2010 року.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою пояснюється тим, що саме в результаті неправомірних, винних дій Відповідача Позивачу було нанесено шкоду. Причому, Відповідач свою протиправну поведінку виправдовують наявністю боргу по орендній платі.
Таким чином, враховуючи, те, що Позивачем було надано достатньо доказів на підтвердження свого права на майно, вказане в Інвентарних описах № 1 та № 2, а Відповідач нічим інших, крім наявності заборгованості по орендній платі за Договором оренди приміщення № 02/07/08 від 08.07.2008 року не може пояснити причини свого утримання майна Позивача, тому вимога Позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування додаткових витрат (реальних збитків) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Всеукраїнській громадській організації «Асоціація платників податків України»матеріальні цінності, зазначені в Інвентарних описах № 1 та № 2 до позовної заяви, загальною вартістю 521 410,09 (п»ятдесят двадцять одна тис. чотириста десят) грн. 09 коп., а також документацію.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України»завдані додаткові витрати (збитки) у розмірі 218 000 (двісті вісімнадцять тис.) грн. 00 коп.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України»судові витрати, а саме 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 7 394 (сім тис. триста дев»яносто чотири) грн. 00 коп. державного мита.
Суддя Л.В.Прокопенко