ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/28828.09.11
За позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»
До 1) товариства з обмеженою відповідальністю «АИЗ»
2) приватного підприємства торговий дім «АІЗ»
Про стягнення 894196,18 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники учасників процесу:
від позивача ОСОБА_1 (за дов.)
від відповідача-1 ОСОБА_2 (за дов.)
від відповідача-2 не з'явився
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»з позовом про стягнення з відповідачів солідарно коштів в сумі 835135,80 грн., які складаються з заборгованості за кредитом в сумі 570292 грн. та заборгованості за процентами в сумі 264834,80 грн. за укладеним з відповідачем-2 кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 207 від 17.07.2008 р..
Звернення з позовними вимогами до відповідача-1 ґрунтується на укладеному між ним та позивачем договорі поруки № 445-в від 17.07.2008 р..
Під час розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, з урахуванням якої позов заявлено про стягнення з відповідачів солідарно коштів в сумі 894196,18 грн., які складаються з заборгованості за кредитом в сумі 570292 грн. та заборгованості за процентами в сумі 323904,18 грн.
Відповідач-1 та відповідач-2 позовні вимоги відхилили, посилаючись на те, що спірні кошти відповідачем-2 отримані не були.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. порушено провадження у справі № 17/288.
Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні 28.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
17.07.2008 р. позивач та відповідач-2 уклали кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 207 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу-2 кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 590000 грн., на умовах, встановлених Кредитним договором, а відповідач-2 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені Кредитним договором.
Пунктом 3.1 Кредитного договору встановлено, що кредит надається позивачем відповідачу-2 шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених п. 2.1 Кредитного договору, розрахункових документів (платіжних доручень) відповідача-2 безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого позивачем у філії відділення Промінвестбанку в м. Слов'янськ Донецької області, код банку 334561, на рахунки контрагентів відповідача-2 або шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку, відкритого позивачем в згаданій вище філії, на поточний рахунок відповідача-2 для здійснення виплат заробітної плати.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач-2 згідно з п. 3.1 Кредитного договору виставив платіжне доручення № 54 від 17.07.2008 р., згідно з яким кошти в сумі 590000 грн. мали бути перераховані позивачем відповідачу-1.
Вказане платіжне доручення позивачем було виконано, кошти в сумі 590000 грн. відповідачу-1 перераховані, що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками з банківського рахунку,бухгалтерською довідкою № 01/192 від 16.09.2011 р..
Пунктом 2.2 Кредитного договору зі змінами, внесеними договором про внесення змін до Кредитного договору від 31.07.2009 р., встановлено, що датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 31.08.2009 р. (або відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії).
Сторонами підписано Графік погашення заборгованості за кредитом (сторінка 7 Кредитного договору), яким встановлено, що погашення кредиту передбачається в наступний термін:
- травень 2009 року - 196600 грн.;
- червень 2009 року - 1966000 грн.;
- липень 2009 року -196800 грн.
Пунктом 3.2 Кредитного договору зі змінами, внесеними договором про внесення змін до Кредитного договору від 31.07.2009 р., встановлено:
- проценти за користування кредитом нараховуються позивачем на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами і сплачуються відповідачем-2, виходячи з встановленої позивачем процентної ставки у розмірі 25 % річних;
- нарахування позивачем процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів відповідача-2 з позичкового рахунку по дату повного та остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році;
- проценти за користування кредитом нараховуються позивачем в наступі строки: з 28 (29) минулого місяця по 27 (28) число поточного місця. Сплачуються відповідачем-2 протягом поточного місяця, але не пізніше останнього робочого дня з поточного рахунку;
- відповідач-2 може здійснювати сплату відсотків протягом звітного місяця за фактичну кількість днів користування кредитом, а також за весь місяць;
- погашення кредиту та процентів за цим договором здійснюється відповідачем-2 як за своїм платіжним дорученням, так і позивачем згідно з довіреністю на здійснення договірного списання процентів та кредиту з поточного рахунку відповідача-2.
Згідно з п. 3.4 Кредитного договору зі змінами, внесеними договором про внесення змін до Кредитного договору від 31.07.2009 р., у випадку порушення відповідачем-2 встановленого п. 2.2 Кредитного договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, відповідач-2 сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі на 10 відсотків річних більше діючої відсоткової ставки по Кредитному договору, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п. 3.3 Кредитного договору.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач-2 отриманий кредит повернув частково в сумі 19708 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками за банківського рахунку відповідача-2. Заборгованість по кредиту становить 570292 грн.
У той же час, обов'язки по сплаті процентів відповідач-2 також виконував неналежним чином, внаслідок чого в період з листопада 2009 року по 17.07.2011 р. включно утворилась заборгованість по їх сплаті в сумі 323904,18 грн.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача-2 як позичальника за Кредитним договором станом на 17.07.2011 р. дорівнює 894196,18 грн.
При цьому посилання відповідачів на те, що відповідач-2 не отримував в рамках дії Кредитного договору 590000 грн. до уваги судом не беруться як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи, з огляду на те, що частину зазначених коштів в сумі 19708,00 відповідач-2 позивачу повернув, що підтверджено наявними в матеріалах справи належними документальними доказами.
Крім того, як слідує з виписки з банківського рахунку, відповідач-2 за період з липня 2007 року по жовтень 2009 року без будь-яких заперечень та в повному обсязі оплачував відсотки за користування кредитом, в тому числі підвищені (за листопад 2009 року оплачено частково, і, жодних доказів звернення відповідача-2 до позивача з будь-якими вимогами про повернення зазначених коштів як помилково сплачених матеріали справи не містять.
У той же час, в липні 2009 року сторонами був підписаний договір про внесення змін до Кредитного договору, яким змінено розмір відсотків за користування кредитними коштами.
Перелічені обставини поряд з наявними в матеріалах справи відповідними виписками з банківського рахунку відповідач-2 визнаються судом належними доказами на підтвердження факту виконання позивачем виставленого відповідачем-2 платіжного доручення на суму 590000 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача-1.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Як свідчать матеріали справи, в забезпечення виконання відповідачем-2 своїх обов'язків за Кредитним договором, 17.07.2008 р. між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір поруки № 445-в (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого відповідач-1 зобов'язався перед позивачем відповідати за зобов'язаннями за відповідача-2, що витікають з Кредитного договору та всіх додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем-2; кінцевий термін погашення кредиту 16.07.2009 р..
Згідно з п. 1.2 Договору поруки відповідальність відповідача-1 настає у випадку, коли відповідач-2 не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання за Кредитним договором.
Пунктом 1.3 Договору поруки встановлено, що найбільший розмір поруки становить 708000 грн., який складається з суми виданого кредиту та відсотків по кредитній лінії і може бути збільшений на суму підвищених відсотків за прострочку кредиту, штрафів та пені.
Згідно з п. 2.1 Договору поруки відповідач-1 та відповідач-2 несуть солідарну відповідальність перед позивачем, відповідач-1 відповідає по зобов'язаннях відповідача-2 в повному обсязі, а саме: за повернення кредиту, виплату відсотків за користування ним, сплату неустойки, а також за відшкодування збитків, завданих позивачу невиконанням або неналежним виконанням відповідачем-2 умов кредитної лінії по Кредитному договору.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що у, випадку невиконання відповідачем-2 зобов'язань за Кредитним договором, позивач повідомляє про це відповідача-1 шляхом направлення письмової претензії з зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які відповідач-1 зобов'язаний перерахувати вказані кошти.
Відповідно до п. 2.3 Договору поруки відповідач-1 зобов'язаний перерахувати позивачу суму боргу згідно з умовами розділу 1 не пізніше трьох діб після отримання претензії позивача.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).
Зі змісту Договору поруки слідує, що строк виконання відповідачем-1, як поручителем, свого обв'язку по оплаті коштів за Кредитним договором визначений моментом пред'явлення відповідно письмового претензії (з зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які відповідач-1 зобов'язаний перерахувати вказані кошти).
Позивачем до матеріалів справи долучені:
- вимога № 01/841 від 14.09.2009 р., в якій позивач вимагає від відповідача-1 перерахувати йому заборгованість по поверненню кредитних коштів в сумі 590000 грн.; на доведення направлення вказаної вимоги до матеріалів справи долучено копії фіскального чеку та повідомлення про вручення поштового відправлення № 1808877 з відміткою про отримання відповідачем кореспонденції 18.09.2009 р.;
- вимога № 01/98 від 01.02.2010 р., в якій позивач вимагає відповідача-1 перерахувати йому заборгованість по поверненню кредитних коштів в сумі 575292 грн., заборгованість по відсоткам в сумі 34202,30 грн. та за управління кредитною лінією в сумі 23260 грн.; на доведення направлення вказаної вимоги до матеріалів справи долучено фіскальний чек від 01.02.2010 р. та повідомлення про вручення поштового відправлення № 555410 з відміткою про отримання відповідачем кореспонденції 08.02.2010 р..
На вказані листи відповідач-2 не відповів, заборгованість не погасив, з огляду на що суд вважає позовні вимоги про стягнення з нього як з солідарного боржника заборгованості за кредитом в сумі 570292 грн. та процентів в сумі 34202,30 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо решти з заявленої до стягнення суми відсотків - 289701,88 грн. (323904,18 грн. -34202,30 грн.) слід зазначити наступне.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання), згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, не будучи повідомленим про наявність в нього зобов'язання (розмір, рахунки тощо), відповідач-1 не може вважатися таким, що порушив зобов'язання перед позивачем.
Враховуючи, що до подачі позову до суду позивач не звертався до відповідача-1 з вимогою щодо сплати відсотків в сумі 289701,88 грн. та не отримав його відмову це зробити, не відбулося порушення прав позивача, в той час, як відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що необхідність звернення до боржника, що випливає з правил ст. 530 ЦК України, не є заходом досудового врегулювання спору в розумінні правил ст. 5 Господарського процесуального кодексу України.
Направлення копії заяви про збільшення позовних вимог не може вважатися вимогою сплатити борг та повідомленням про розмір та строк його сплати, оскільки позовну заяву адресовано не відповідачу-1 а суду, і вона не вимагає будь-яких дій безпосередньо від відповідача-1.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню:
- солідарному стягненню з відповідача-1 та відповідача-2 підлягає заборгованість за кредитом в сумі 570292 грн. та проценти в сумі 34202,30 грн.;
- стягненню з відповідача-2 підлягає заборгованість по сплати відсотків в сумі 289701,88 грн.:
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «АИЗ»(01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, 10, код 32828901) та приватного підприємства торговий дім «АІЗ»(01004, м. Київ, вул. Горького, 3-Б, 4-й поверх, код 33629902) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, код 00029002) заборгованість за кредитом в сумі 570292 (п'ятсот сімдесят тисяч двісті дев'яносто дві) грн., заборгованість по процентах в сумі 34202 (тридцять чотири тисячі двісті дві) грн. 30 коп., витрати по сплаті державного мита сумі 6044 (шість тисяч сорок чотири) грн. 94 коп. та 159 (сто п'ятдесят дев'ять) грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути приватного підприємства торговий дім «АІЗ»(01004, м. Київ, вул. Горького, 3-Б, 4-й поверх, код 33629902) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, код 00029002) заборгованість по процентах в сумі 289701 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч сімсот одна) грн. 88 коп., 2897 (дві тисячі вісімсот дев'яносто сім) грн. 02 коп. витрат по сплаті державного мита та 76 (сімдесят шість) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 07.10.2011 р.