ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 58/36830.09.11
За позовомВідкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “НОВА”
ДоВідкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”
Провідшкодування боргу, 1445,29 грн.
Суддя Блажівська О.Є.
Представники сторін:
Від позивача -ОСОБА_1, пред. за дов. №293 від 18.07.2011 р.
Від відповідача -ОСОБА_2, пред. за дов. №08-03-28/482-10 від 08.12.2010 р.
Відкрите акціонерне товариство “Страхова компанія “НОВА” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” про відшкодування боргу, 1445,29 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2011 р. порушено провадження у справі № 58/368, розгляд справи призначено на 30.09.2011 р.
У судове засідання 30.09.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.
Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.
Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, посилаючись на те, що між особою, що визнана винною у спричиненні шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди та відповідачем відсутні договірні відносини, які б давали підставу для звернення до підприємства відповідача із регресною вимогою.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 30.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
16.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»(надалі - страхувальник) та Відкрите акціонерне товариство “Страхова компанія “НОВА” (надалі -позивач, страховик) було укладено договір страхування наземного транспорту № 3160 від 16.04.2008 року (надалі - Договір), предметом якого є страхування транспортного засобу “Scoda”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
29.06.2008 року на вул. Западинській в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Scoda”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ «ІЛТА»та яким керував ОСОБА_3 та автомобіля “Mercedes”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_4.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 12.08.2008 у справі № 3-27174/08 року було визнано ОСОБА_4 винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль “Scoda”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
07.08.2008 року позивачем було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування № 4245 з урахуванням отриманого наряду-замовлення №К19669 від 01.07.2008 року, складеного страхувальником та висновку спеціаліста №23/07 від 15.07.2008 року.
Платіжними дорученнями № 10562 від 08.08.2008 року позивачем перераховано страхувальнику суму збитків в розмірі 1342,13 грн.
В позовній заяві позивач зазначає, що цивільна відповідальність ОСОБА_4 застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОЦПВВНТЗ № ВА/5849768.
29.12.2010 року за вих. № 3453/0/3-10 позивачем на адресу відповідача направлено заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 1342,13 грн. Проте, відповідач на вказану претензію відповіді не надіслав, грошові кошти не перерахував.
Відповідач в запереченні на позовну заяву від 28.09.2011 року проти задоволення позовних вимог заперечує, мотивуючи відмову у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу тим, що Постановою Подільського районного суду міста Києва особою винною в дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_4. Згідно полісу ВА/5849768 страхувальником є -ОСОБА_5. Вказаний поліс є полісом 3-го типу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
За таких обставин до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від ОСОБА_4 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної застрахованому автомобілю “Scoda”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в розмірі 1342,13 грн.
В позовній заяві позивач зазначає, що цивільна відповідальність ОСОБА_4 застрахована відповідачем згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОЦПВВНТЗ № ВА/5849768.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про страхування», факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах:
- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу);
- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування (договір II типу);
- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).
Дослідивши наданий відповідачем поліс ОЦПВВНТЗ № ВА/5849768, судом встановлено, що зазначений поліс є Договором III типу, тобто відповідачем було застраховано відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу визначеного в договорі страхування - автомобіля “Mercedes”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі, а саме -ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Згідно Постанови Подільського районного суду м. Києва від 12.08.2008 у справі № 3-27174/08 року було визнано ОСОБА_4 винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а не ОСОБА_4 повинні компенсувати матеріальну шкоду, заподіяну застрахованому автомобілю “Scoda”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до п. 15.3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, в тому числі, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в порядку регресу є необґрунтованою, не була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.Є. Блажівська
Повний текст рішення складено: 05.10.2011 р.