ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1793/2011-14/83
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.
при секретарі судового засідання Атаманчук І.С.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства
"Управління будівництва Хмельницької АЕС"
вул. Ринкова, 5, м. Нетішин, Хмельницької області, 30100
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"
вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306
про визнання недійсним правочинну з зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 629 401,64 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - адвокат, (довіреність № 102/483 від 08.07.11)
від відповідача: ОСОБА_2. - представник, (довіреність № 62/1-78 від 27.04.11)
від позивача: ОСОБА_3. - головний інженер , (довіреність № 15/503 від 15.07.11 )
встановив: ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" подано позов до ТзОВ "Карпатнафтохім" про визнання недійсним правочину з зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 629 401,64 грн. Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у справі №22/100 за позовом ВАТ «УБ ХАЕС»до ТОВ «Карпатнафтохім»оскаржував в суді дії відповідача, направлені на припинення зобов'язань по оплаті 629401 грн. за виконані роботи, але неправильно обрав спосіб захисту.
В засіданні суду 06.10.11 оголошувалась перерва до 11.10.11.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити свої обгрунтування виклав у позовній заяві та запереченні на відзив (№8417/2011-свх від 11.10.11). Як вказує позивач, постановою Вищого господарського суду України по справі 22/100 встановлено, що позивач звернувся не про визнання недійнсим правочину з зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 629401 грн., а про визнання недійсною заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 629401, 64 грн., про яку йдеться у листі ТОВ «Карпатнафтохім»№62/1 від 07.04.2010 р. У зв'язку з викладеним позивач звертається до суду з даним позовом, про визнання недійсним правочину з зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 629401,64 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що відповідач пред'явив позивачу претензію №62-юр-14/135 від 26.07.2010 р. з вимогою відшкодувати збитки за допущений брак у виконаних роботах та оплати пеню за неусунення браку. ПАТ «УБХАЕС»надав відповідь на претензію № 102/310 від 05.08.2010 р., в якій вказує, що вимоги претензії відшкодувати збитки та пеню не визнав і зазначив, що зарахування, яке проведене шляхом надіслання листа № 62/1-56 від 07.04.2010 р. є незаконним , що буде доведене в судовому порядку, якщо вказаний лист не буде відкликано з ініціативи ТОВ «Карпатнафтохім». Посилається не те, що збитки можуть бути відшкодовані .у добровільному порядку , а у разі їх заперечення - у судовому порядку. Зазначає, що сума збитків за нібито допущений брак у виконаних позивачем і прийнятих та оплачених відповідачем роботах, позивачем не видана. Вважає, що збитки відповідачем не доведені належним чином, так як ТОВ «Карпатнафтохім»зверталось до суду з позовом про стягнення збитків за брак та пені за не усунення браку у виконаних роботах , але його позовна заява залишена без розгляду, рішення господарського суду Івано-Франківської області по справі № 1/49-17/77 від 28.10.2010 року залишеною в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2011 р., що вказує на відсутність доказів безспірного зобов'язання ВАТ «УБ ХАЕС»сплатити збитки за нібито допущений брак у виконаних роботах і пеню за не усунення браку, тобто позивач не є боржником перед відповідачем стосовно оплати збитків за допущений брак у виконаних роботах.
Вказує, що вимоги ТОВ «Карпатнафтохім»не відповідають ознакам зустрічності однорідних вимог, за наявності яких можливе припинення зобов'язання за статтею 601 ЦК України на підставі однорідності заяви сторони з причини відсутності встановлених належним чином зобов'язань ВАТ" «УБ ХАЕС».
Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву (№8250/11-свх від 06.10.11). Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідно до п.16 договору генпідряду №14-415/07 від 25.05.2007 р. позивач, як генпідрядник, гарантував відповідність якості виконаних робіт вимогам, визначеним в нормативній та проектній документації, умовам договору та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку. Аналогічні поголоження містяться в п.п.9,10, угоди №01/1 від 27.02.2009р. про розірвання даного договору. Вважає, що позивач всупереч умовам договору та положенням ст.ст.526,611,623,858,883,884,885 ЦК України, ст.ст. 193,224,225 ГК України, п.103 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному бідвництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005р. №668 (надалі "Загальні умови"), виконав роботи неналежної якості. Посилається на дотримання умов п.11,12 угоди №01/1 від 27.02.2009р., в яких передбачено необхідність підтвердження виявлених недоліків дефектним актом і повідомлення замовника про день і час оформлення дефектного акту факсом на номер, вказаний у договорі, з подальшим обов'язковим наданням оригіналу документа. Зазначає, що в зв'язку з відмовою генпідрядника усунути виявлені недоліки він змушений був укласти договір з ДП "ЛК-УкрНафтогазбуд" ВАТ "Глобал-Інжінірінг" на усунення недоліків, зафіксованих в дефектному акті від 23.11.2009р. Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010р. такі роботи були виконані на суму 1390221,60грн., яка відповідачем оплачена. Визнаючи своє зобов'язання по поверненню генпідряднику 5% зарезервованих коштів по корпусах 530-В, 532-Г, 534-А, 534-Д, 536-А та залізничній колії, вважає правомірним зарахування зустрічних зобов'язань на суму
629 401,64грн. Вказує, що оскаржуваний одностронній правочин відповідає вимогам ст.601 ЦК України, ч.З ст.203 ГК України, оскільки зустрічні вимоги є однорідними, тобто грошовими.
Крім того зазначає, що вказані обставини також були встановлені рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2010 року у справі № 22/100, що набрало законної сили, яким «УБХАЕС»відмовлено в задоволенні позову про визнання недійним зарахування зустрічної однорідної вимоги, про які йдеться в листі ТОВ «КНХ»від 07.04.2010 року № 62/1-56. Вважає, що правомірність вимог ТОВ «КНХ»до ВДТ «УБХАЕС»в частині відшкодування витрат на усунення недоліків виконаних будівельно- монтажних робіт було предметом розгляду та повністю доведене при вирішенні господарським судом Івано-Франківської області та Львівським апеляційним господарським судом при розгляді справі № 22/100, а тому не повинні доводитися знову при вирішені даного спору, відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України, згідно якої факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони. З вказаних підстав вважає, оскаржуваних правочин правомірним, а тому просить суд в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, дослідивши інші зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.
Між ТзОВ "Карпатнафтохім", як замовником, та ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", як генпідрядником, укладено договір генпідряду № 14-415/07 від 25.05.2007р. на виконання будівельно-монтажних робіт при будівництві «Установки мембранного електролізу потужністю 200 тисяч тонн в рік соди каустичної»в м. Калуш Івано-Франківської області.
Згідно п.1.1 договору, замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та умовам даного договору на свій ризик виконання будівельно-монтажних робіт. Як було передбачно п.14.1. договору, замовник резервує 5% коштів від загальної договорної ціни генпідрядних робіт без вартості матеріалів поставки генпідрядника до здачі генпідрядником по акту робочої комісії; остаточний розрахунок з генпідрядником здійснюється на протязі 15-ти днів після підписання сторонами акта здачі об'єкта по акту робочої комісії.
27.02.2009р. сторони уклали угоду № 01/1 про розірвання договору.
Пунктом 3.9. угоди визначено, що повернення генпідряднику 5% зарезервованих сум повинно бути здійснено на протязі 15 днів після підписання акту здачі-приймання виконавчої документації пооб'єктно за умови виконання положень п.п. 2,.3.1., 3.2., 3.3., 3.6. даної угоди. Представленими актами приймання-передачі підтверджується те, що генпідрядник передав замовнику виконавчу документацію та роботи по корпусах 530-В,
532-Г, 534-А, 534-Д, 536-А та по під'їздним внутрішньозаводським коліям. Сторонами не заперечується і той факт, що у замовника виник обов'язок по поверннню генпідряднику 5% . зарезервованих коштів по даних об'єктах в сумі 629 401,64грн.
Листом № 62/1-56 від 07.04.2010р. відповідач повідомив позивача про припинення свого зобов'язання по сплаті вказаних коштів шляхом часткового зарахування на суму 629401,64грн. зустрічної однорідної грошової вимоги про відшкодування витрат на усунення недоліків виконаних будівельно-монтажних робіт.
Як передбачено ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні положення містяться в ч.З ст.203 ГК України. За своєю правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є одностороннім правочином, який повинен відповідати положенням ст.203 ЦК України. Зокрема, згідно ч. 1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
В силу ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду , під час розгляд однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як вбачається з рішення господарського суду Івано-Франківської області від
25 жовтня 2011 року по справі № 22/100 за позовом ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»до ТОВ «Карпатнафтохім»про визнання недійсною заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 629401,64 грн. про яку йде мова в листі відповідача № 62/1-56 від 07.04.2010 р., залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 року, господарським судом, встановлено факти, що мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, та к як їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Так, при розгляді вказаного спору в рішенні господарського суду Івано-Франківської області суд дійшов висновку, що дефектний акт від 23.11.2009р., складений замовником із залученням незалежних експертів - КВНП «Львівбудакадемія», належним чином підтверджує виявлені недоліки. В даному акті встановлено, що генпідрядник порушив технологію ведення загально-будівельних робіт, неякісно провів роботи по монтажу металоконструкцій, з відхиленням від проекту виконав монтажні роботи обладнання, без усунення яких експлуатація об'єктів будівництва не представляється можливою.
Даним актом також підтверджено обсяг необхідних додаткових робіт, які визначені незалежними експертами на підставі дефектних актів, складених відповідачем. Зазначений дефектний акт замовник направив генпідряднику 25.11.2009р. рекомендованим листом з описом вкладень №62/1-277, який згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отриманий 30.11.2009р. Факт отримання дефектного акту позивач не заперечує.
Оскільки генпідрядник не усунув виявлені недоліки, відображені в дефектному акті від 23.11.2009р., замовник 21.12.2009р. уклав з ДП «ЛК-УкрНафтогазбуд»ВАТ «Глобал-Інжінірінг»додаткову угоду №7 до договору генерального підряду від 27.03.2009р.
№49/0-0065/09 (ГП-09.04) на виконання будівельно-монтажних робіт по усуненню браків, допущених генпідрядником, які зафіксовано в дефектному акті від 23.11.2009р. з додатками. В період з грудня 2009 року по лютий 2010 року ДП «ЛК-УкрНафтогазбуд»ВАТ «Глобал-Інжініріні»виконало будівельно-монтажні роботи по усуненню браку, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року на загальну суму 1390 221,60грн.
За таикх обставин, оскаржуваний договір в частині однорідності зустрічних вимог відповідає ст.601 ЦК України, ч.3 ст.203 ГК України, оскільки однорідність вимог пов'язана з тим, що в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду. В даному випадку зустрічні зобов'язання є грошовими. Обставини, вказані позивачем, не пов'язані з визначенням однорідності зобов'язань.
Вказані обставини, в силу ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З вказаних підстав суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що оскаржуваний правочин не відповідає умовам зустрічності та однорідності вимог, встановлених вимогами закону, зокрема ст. 601 Цивільного кодексу України, за наявності яких можливе припинення зобов'язань, оскільки відповідність закону оскаржуваного позивачем правочину вже встановлено судовим рішенням, що набрало законної сили, стосовно спору між тими самими сторонами.
Крім того, Постановою Вищого господарського суду України від 11 травня 2011 року по справі № 22/100 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2011 року по справі № 22/100 залишено без змін. При цьому, суд касаційної інстанції здійснюючи розгляд касаційної скарги ВАТ «УБ ХАЕС»прийшов до висновку, що господарські суди першої та апеляційної інстанції, хоча й з інших мотивів, проте по суті правильно відмовили Управлінню, в задоволені позовних вимог. Таким чином, вказаним судовим рішенням Вищий господарський суд України залишив в силі судові рішення якими встановлено преюдиційні по відношенню до даної справи факти.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З огляду на фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст.203 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,35,49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в задоволенні позову ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" до відповідача ТзОВ "Карпатнафтохім" про визнання недійсним правочину з зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 629 401,64 грн. відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем, ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Булка В.І.
Повне рішення складено 13.10.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
Андріїв Л.Я. 13.10.11