Категорія №12.3
Іменем України
06 жовтня 2011 року Справа № 2а-5716/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ушакова Т.С.,
при секретарі Фенічевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Луганській області про визнання недійсними наказів від 27 травня 2011 року № 1039, № 173 від 03 червня 2011 року, зобов'язання поновити на займаній посаді, зобов'язання оплатити час вимушеного прогулу,-
05 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до УМВС України в Луганській області про визнання недійсними наказів від 27 травня 2011 року № 1039, № 173 від 03 червня 2011 року, зобов'язання поновити на займаній посаді, зобов'язання оплатити час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що з 01 вересня 2001 року позивач працював в органах внутрішніх справ України та був звільнений з посади оперуповнаженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Жовтневого районного відділу Луганського міського управління на підставі дисциплінарного наказу від 27 травня 2011 року № 1039, що був реалізований наказом по особовому складу № 173 від 03 червня 2011 року. Підставою для звільнення позивача із займаної посади став висновок службового розслідування за фактом конфлікту, який мав місце 19.05.2011 року приблизно о 22 годині на кв. Солнєчному у м. Луганську біля магазину «Абсолют». Позивач вважає висновки службового розслідування і накази УМВС України в Луганській області № 1030 від 27 травня 2011 року та № 173 від 03 червня 2011 року такими, що суперечать діючому законодавству.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, підтримав доводи, викладені у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, в яких зазначено, що 18 травня 2011 року приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 з оперуповноваженим СБНОН Жовтневого РВ ЛМУ УМВС ОСОБА_2, курсантом 4-го курсу першого факультету ЛДУВС ім. Дідоренка ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_4 грубо ігноруючи вимоги чинного законодавства України на кв. Солнєчному м. Луганська відкрито вживали пиво у громадському місці біля супермаркету «Абсолют».
Згідно з протоколом медичного огляду від 19.05.2011 року № 2921 позивач на час огляду знаходився у стані алкогольного сп'яніння.
Представник відповідача зазначає, що з наведеного вбачається, що позивач скоїв дисциплінарний проступок і дії посадових осіб УМВС щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідають вимогам закону.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Будь-яка публічна служба є державною службою.
Суспільні відносини, пов'язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року. Згідно зі статтями 9 і 30 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.
Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням).
До таких законодавчих актів належать, зокрема:
- Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року, який передбачає, що на службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання, відповідно до вимог ст. 10 цього Закону України «Про міліцію» працівник міліції діє на території України незалежно від посади, місцезнаходження і часу;
- Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року, яким визначено умови прийняття на службу, призначення на посади, переміщення та просування по службі, звільнення зі служби;
- Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, прийнятий Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460, який врегульовано порядок застосування до працівників міліції заохочень та накладення стягнень.
Статтею 18 Закону України «Про міліцію» передбачено, що при звільненні зі служби в міліції за ініціативою адміністрації звільнений працівник міліції має право оскаржити звільнення в суд.
Пунктами 23, 25 вказаного Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ встановлено, що особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді), у разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
У відповідності з п. 63. вказаного Положення особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):
а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 5 цього Положення;
б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії;
в) через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час - обмежено придатними I-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад;
г) за вислугою строку служби, передбаченого договором, якщо особи рядового і молодшого начальницького складу не виявляють бажання продовжувати службу;
д) через службову невідповідність;
є) за порушення дисципліни;
ж) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;
з) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі;
и) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
і) у зв'язку з непроходженням випробування в період іспитового строку;
ї) у разі неподання або подання недостовірних відомостей про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, що подаються у порядку та обсягах, визначених законами та іншими виданими на їх основі нормативно-правовими
актами;
й) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину у сфері службової діяльності або адміністративної відповідальності за корупційне адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ОВС працівники міліції повинні додержувати норм професійної етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до втрати незалежності й об'єктивності при виконанні службових обов'язків, з гідністю і честю поводити себе поза службою, бути прикладом у додержанні громадського порядку, утримувати інших від порушень правопорядку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_5 з 01.03.2006 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ на підставі наказу УМВС № 10 від 01.03.2006 року.
27 травня 2011 року начальником УМВС України в Луганській області винесено наказ № 1039 «Про покарання окремих працівників Жовтневого РВ ЛМУ», яким за грубе порушення службової дисципліни, ігнорування вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника ОВС України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівників міліції, вимог наказів МВС України від 16.03.2007 року № 81, від 26.03.2010 року № 90, що виразилось у перебуванні поза службою 19.05.2011 року в громадському місці у стані алкогольного сп'яніння, відкритому вживанні алкогольних напоїв у громадському місці, та ігнорування вимог безпосереднього керівника про припинення цих дій, висловлювання нецензурною лайкою, участь у конфліктній ситуації, що супроводжувалось застосуванням фізичної сили, оперуповноваженого СБНОН Жовтневого РВ ЛМУ капітана міліції ОСОБА_1 наказано звільнити з ОВС України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України.
03.06.2011 року на підставі наказу начальника УМВС України в Луганській області № 1039 від 27 травня 2011 року наказом по особовому складу № 173 о/с капітана міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Жовтневого районного відділу Луганського міського управління звільнено з органів МВС у запас збройних сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про міліцію» працівник міліції самостійно несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність. Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.
Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарного статуту ОВС) визначено сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту ОВС за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Тобто, звільнення з органів внутрішніх справ є видом дисциплінарного стягнення, яке може бути накладено на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень передбачений ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, відповідно до якої, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Як вбачається з висновку службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками міліції Жовтневого РВ ЛМУ від 27 травня 2011 року, 19 травня 2011 року о 02 год. 10 хв. до чергової частини Жовтневого РВ ЛМУ надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_4 про те, що на кв. Солнєчном м. Луганська біля супермаркету «Абсолют» відбувається бійка між окремими працівниками міліції Жовтневого РВ ЛМУ та невідомими особами. Службовим розслідуванням було встановлено, що 18 травня 2011 року приблизно о 22 год. 00 хв. у вільний від служби час оперуповноважені СБНОН Жовтневого РВ ЛМУ старший лейтенант міліції ОСОБА_2 та капітан міліції ОСОБА_5, а також курсант 4-го курсу першого факультету Луганського державного університету внутрішніх справ імені Дідоренка рядовий міліції ОСОБА_3 та громадянин ОСОБА_4, грубо ігноруючи вимоги чинного адміністративного законодавства України, на кв. Солнєчному м. Луганська відкрито вживали пиво у громадському місці біля супермаркету «Абсолют».
Свідок ОСОБА_6, заступник начальника з кадрового забезпечення Жовтневого РВ ЛМУ, суду пояснив, що 19.05.2011 року виїжджав до супермаркету «Абсолют», де знаходився ОСОБА_1 При ньому ОСОБА_1 пиво чи інші алкогольні напої не вживав.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 18 травня 2011 року він, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 знаходились на літній площадці, розташованій біля магазину «Лелека», де вживали пиво. Після чого вони пішли до супермаркету «Абсолют», де побачили, як три-чотири незнайомих особи били курсанта ОСОБА_3, який проходить стажування в Жовтневому РВ ЛМУ. Вони підійшли до них, щоб врегулювати конфлікт, та викликали міліцію.
Свідок ОСОБА_7, міліціонер-водій БМО при УДСО ГУ УМВС України в Луганській області, суду пояснив, що 19 травня 2011 року приблизно о 02 год. 00 хв. він прибув до супермаркету «Абсолют» на кв. Солнєчний м. Луганська. Там він побачив ОСОБА_1, ОСОБА_2 та курсанта ОСОБА_3 Свідок зазначив, що ОСОБА_1 при ньому пиво чи інші алкогольні напої не вживав.
Згідно протоколу № 2921 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 19 травня 2011 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час огляду знаходився у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування тягне за собою адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягався, протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався.
Крім того, свідок ОСОБА_8, начальник СБНОН Жовтневого РВ ЛМУ, суду пояснив, що був присутній в кабінеті заступника начальника з кадрового забезпечення Жовтневого РВ ЛМУ ОСОБА_6 під час його бесіди з дільничним інспектором щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1. Дільничний інспектор пояснив, що не буде складати протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, оскільки це незаконно.
Суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_8 стосовно того, що ОСОБА_1 знаходився поряд з супермаркетом «Абсолют» із пляшкою пива, оскільки ці пояснення спростовуються поясненнями ОСОБА_1, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Суд вважає, що знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння не є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки чинним законодавством не заборонено вживання алкогольних напоїв взагалі. Факт вживання ОСОБА_1 пива або інших алкогольних напоїв біля супермаркету «Абсолют» на кв. Солднєчному у м. Луганську 19 травня 2011 року відповідачем під час судового засідання не доведено.
Як вбачається з матеріалів справи, саме ОСОБА_1 разом з товаришами викликали працівників міліції, коли побачили, що незнайомі б'ють ОСОБА_3 Доказів того, що ОСОБА_1 брав участь у конфліктній ситуації, відповідачем суду не надано.
Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів грубого порушення громадського порядку ОСОБА_1, як це вказано в наказі про його покарання.
Таким чином, суд вважає, що у відповідача не було законних підстав для винесення наказу № 1039 від 27 травня 2011 року в частині притягнення до відповідальності оперуповноваженого СБНОН Жовтневого РВ ЛМУ ОСОБА_1 за грубе порушення службової дисципліни, ігнорування вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника ОВС України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівників міліції, вимог наказів МВС України від 16.03.2007 року № 81, від 26.03.2010 року № 90, що виразилось у перебуванні поза службою 19.05.2011 року в громадському місці у стані алкогольного сп'яніння, відкритому вживанні алкогольних напоїв у громадському місці, та ігнорування вимог безпосереднього керівника про припинення цих дій, висловлювання нецензурною лайкою, участь у конфліктній ситуації, що супроводжувалось застосуванням фізичної сили.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про незаконність звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу УМВС України в Луганській області від 27 травня 2011 року № 1039.
Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).
З огляду на викладене та з урахуванням аналізу встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у даній справі відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати недійсними та скасувати наказ УМВС України в Луганській області № 1039 від 27 травня 2011 року «Про покарання окремих працівників Жовтневого РВ ЛМУ» в частині притягнення до відповідальності оперуповноваженого СБНОН Жовтневого РВ ЛМУ ОСОБА_1 та наказ УМВС України в Луганській області від 03 червня 2011 року № 173 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів МВС у запас збройних сил; поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Жовтневого РВ ЛМУ з дати звільнення та стягнути з УМВС України в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Згідно зі ст 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 21, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УМВС України в Луганській області про визнання недійсними наказів від 27 травня 2011 року № 1039, № 173 від 03 червня 2011 року, зобов'язання поновити на займаній посаді, зобов'язання оплатити час вимушеного прогулу задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсним та скасувати наказ УМВС України в Луганській області № 1039 від 27 травня 2011 року «Про покарання окремих працівників Жовтневого РВ ЛМУ» в частині притягнення до відповідальності оперуповноваженого СБНОН Жовтневого РВ ЛМУ ОСОБА_1.
Визнати недійсним та скасувати наказ УМВС України в Луганській області від 03 червня 2011 року № 173 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів МВС у запас збройних сил.
Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Жовтневого РВ ЛМУ з дати звільнення.
Стягнути з УМВС України в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Жовтневого РВ ЛМУ з дати звільнення допустити до негайного виконання.
Постанову в частині стягнення з УМВС України в Луганській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 жовтня 2011 року.
СуддяТ.С. Ушаков