Категорія №10.1
Іменем України
29 вересня 2011 року Справа № 2а-7633/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Матвєєвої В.В.,
при секретарі: Захаровій Ю.О.,
за участю сторін:
прокурора: Грека М.В. (посвідчення № 1068 від 08.10.2010, дійсне до 08.10.2015)
представника позивача -
Свердловського МРЦЗ: не з'явився,
представника відповідача - ВДВС Свердловського
міського управління юстиції Луганської області: не з'явився,
представника третьої особи -
Державного підприємства «Свердловантрацит»: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Свердловського міськрайцентру зайнятості до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області, третя особа - Державне підприємство «Свердловантрацит», про визнання дій неправомірними та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження № 26952482, -
29 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Свердловського міськрайцентру зайнятості до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області, третя особа - Державне підприємство «Свердловантрацит», про визнання дій неправомірними та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження.
У обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що постановою від 08.06.2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Свердловського МУЮ Матвєєвою І.С. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 2а-725/11/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 12.04.2011 року.
Постановою старшого державного виконавця ВДВС Свердловського МУЮ від 15.06.2011 року було зупинено виконавче провадження з виконання вищезазначеного виконавчого листа на підставі п. 15 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Прокурор м. Свердловська Луганської області в інтересах Свердловського міськрайцентру зайнятості не погоджується з вказаною постановою ВДВС Свердловського МУЮ про зупинення виконавчого провадження, з огляду на те, що дія Закону України від 23.06.2005 року № 2711 «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в п. 1.3. ст. 1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Свердловський міськрайцентр зайнятості не відноситься до учасників зазначених розрахунків, борг ДП «Свердловантрацит» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу. Спірний борг виник внаслідок несплати обов'язкових страхових внесків, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Таким чином, прокурор вважає дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Матвєєвої І.С. неправомірними, а постанову відповідача про зупинення виконавчого провадження такою, що підлягає скасуванню.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник Свердловського міськрайцентру зайнятості у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив суд розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи - Державного підприємства «Свердловантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління житлово - комунального господарства та таплопостачання» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача Свердловського МРЦЗ, представника відповідача та представника третьої особи.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно із ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Судом встановлено, що 08.06.2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Свердловського МУЮ Матвєєвою І.С. винесено постанову ВП №26952482 про відкриття виконавчого провадження (а. с. 9) по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-725/11/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 12.04.2011 року (а. с. 7-8).
Також 15.06.2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Свердловського МУЮ Матвєєвою І.С. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 26952482 по примусовому виконанню виконавчого листа від 12.04.2011 року у справі № 2а-725/11/1270 на підставі ст.ст. 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (а. с. 10).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що цей закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).
Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Свердловський міськрайцентр зайнятості не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а борг ДП «Свердловантрацит» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату ДП «Свердловантрацит» обов'язкових страхових внесків, на які не поширюються норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а тому віднесення ДП «Свердловантрацит» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначають дві обов'язкові умови, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб'єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», об'єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.
Недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» унеможливлює застосування приписів п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» до спірних правовідносин.
Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо скасування постанови від 15.06.2011 року ВП № 26952482 про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 12.04.2011 року № 2а-725/11/1270 про стягнення заборгованості по страховим внескам з ДП «Свердловантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління житлово - комунального господарства та теплопостачання» на користь Свердловського міськрайцентру зайнятості в сумі 58540,61 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позовна вимога щодо визнання неправомірними дій старшого державного виконавця ВДВС Свердловського МУЮ Матвєєвої І.С по зупиненню виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 12.04.2011 року №2а-725/11/1270 про стягнення заборгованості по страховим внескам з ДП «Свердловантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління житлово - комунального господарства та теплопостачання» на користь Свердловського міськрайцентру зайнятості в сумі 58540,61 грн., залишається судом без задоволення з огляду на таке.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії -постанови про зупинення виконавчого провадження. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи положення статті 124 Конституції України щодо обов'язковості до виконання на всій території України судових рішень, ухвалених судами іменем України, суд вважає за необхідне скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від 15.06.2011 року ВП №26952482 про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 12.04.2011 року № 2а-725/11/1270 про стягнення заборгованості по страховим внескам з ДП «Свердловантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління житлово - комунального господарства та теплопостачання» на користь Свердловського міськрайцентру зайнятості в сумі 58540,61 грн., оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об'єкту порушеного права і, на думку суду, у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обов'язок відповідача за Законом України «Про виконавче провадження» відновити виконавче провадження по виконанню в примусовому порядку виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно з п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 “Про державне мито”від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Свердловського міськрайоцентру зайнятості до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області, третя особа - Державне підприємство "Свердловантрацит", про визнання дій неправомірними та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження № 26952482 задовольнити частково.
Скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження № 26952482 від 15.06.2011 з примусового виконання виконавчого листа №2а-725/11/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 12.04.2011 про стягнення з Державного підприємства "Свердловантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Управління житлово - комунального господарства та теплопостачання" на користь Свердловського міськрайцентру зайнятості заборгованості в сумі 58540,61 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 03 жовтня 2011 року.
СуддяВ.В. Матвєєва