Категорія №8
Іменем України
30 серпня 2011 року Справа № 2а-6462/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 17.05.2011 № 1юр)
від відповідача - державний податковий інспектор юридичного відділу
ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2011 № 1/10)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010»
до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-6462/11/1270 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо неприйняття у товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» та невизнання як податкової звітності уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2011 року;
- зобов'язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську прийняти та вважати поданою податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010», а саме: уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07 липня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» у відповідності до вимог пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України засобами поштового зв'язку (цінним листом) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську був надісланий супровідний лист від 07 липня 2011 року № 7 разом з уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2011 року та реєстри отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди, про що свідчить опис вкладення до цінного листа. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення даний лист отриманий відповідачем 12 липня 2011 року.
Всі направлені документи були заповнені відповідно до положень пункту 46.5 статті 46 та пунктів 48.1, 48.2, 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме підписані директором та скріплені мокрою печаткою підприємства.
Керівництву товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» стало відомо, що до теперішнього часу, з незрозумілих причин, надіслані листом від 07 липня 2011 року № 7 документи не визнані відповідачем як податкова звітність і не були внесені до електронних баз податкової звітності.
Такі дії, на думку позивача є грубим порушенням вимог підпункту 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.
Позивачем жодного разу не було отримано від відповідача повідомлення про відмову у прийнятті його податкової звітності із зазначенням причин такої відмови.
Відповідно до статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
Тому, згідно підпунктів 49.9.1 та 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України податкова звітність товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010», надіслана листом від 07 липня 2011 року за № 7, має бути визнаною та занесеною до електронних баз податкової звітності.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 30 серпня 2011 року № 47239/10 (арк. справи 33-34). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав.
Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному пунктом 46.5 статті 46 Податкового кодексу України. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податків та зборів.
Обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, визначені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, до яких, серед іншого відноситься наявність підписів платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Поданий товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2010 року складений з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: встановлена відсутність підписів та печатки підприємства на 5 додатку, що підтверджується оригіналом уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2010 року.
Відповідно до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Листом від 13 липня 2011 року № 29536/28-528 Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську повідомила платника податків про неприйняття уточнюючого розрахунку, як того вимагають норми статті 49 Податкового кодексу України, тому, на думку відповідача, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську діяла правомірно та у межах наданих Законом повноважень.
У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов від 30 серпня 2011 року № 47239/10.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» (ідентифікаційний код 37287358) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 16 вересня 2010 року, номер запису про державну реєстрацію 1 382 102 0000 017748, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 612226 (арк. справи 6).
На податковому обліку товариство з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» перебуває у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 17 вересня 2010 року за № 1082 (арк. справи 9).
У відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) товариство з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 372873512360, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08 жовтня 2010 року № 100304402 (арк. справи 10).
На виконання вимог пункту 49.18 статті 49, пункту 54.1 статті 54, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, товариство з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» надіслало поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року (арк. справи 11, 12, 13, 14-15, 16).
Поданий товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року був прийнятий відповідачем, але не визнаний як податкова звітність, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправними дій Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо неприйняття у товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року є безпідставними та необґрунтованими.
Згідно листа Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 13 липня 2011 року № 29536/28-517 у поданому товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року не зазначено обов'язкового реквізиту - відсутні підписи та печатка підприємства на додатку 5 (арк. справи 41).
З 01 січня 2011 року набрав законної сили Податковий кодекс України, який в статті 48 визначив, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити (обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків): тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період. Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.
У відповідності із пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.
Згідно з пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (підпункт 49.11.1 пункту 49.11); у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (підпункт 49.11.2 пункту 49.11).
У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання (підпункт 49.12.1 пункту 49.12); оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу (підпункт 49.12.2 пункту 49.12).
Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, у відповідності із пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України вважається неподаною.
Згідно із пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
З 04 березня 2011 року набрав законної сили Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935 (надалі - Порядок № 41).
Згідно пункту 9 розділу І «Загальні положення» Порядку № 41 до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належить у тому числі уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Відповідно до розділу IV «Внесення змін до податкової звітності» Порядку № 41 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Розділом III «Порядок оформлення та подання податкової звітності» Порядку № 41 передбачено, що декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання. Декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного пунктом 5 розділу II цього Порядку. Податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах формату А 4, в електронній формі - у порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, встановленому центральним органом державної податкової служби. Податкова звітність у паперовій формі заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. У рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк (для паперової форми звітності). Податкова звітність повинна бути підписана керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку. Декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних. Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість / (скороченої) / ( переробного підприємства) / ( спеціальної) ) подаються платником у визначених Кодексом випадках. Податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, вважається не поданою, про що повідомляється платник у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу. Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
У судовому засіданні судом був оглянутий поданий товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року, у тому числі додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», що знаходиться як у позивача, так і у відповідача, та встановлено, що позивачем при поданні зазначеного уточнюючого розрахунку були додержані всі вимоги як до форми податкової декларації, так і до порядку її заповнення, а тому підстави для його невизнання відповідачем як податкова звітність відсутні.
Під час судового розгляду справи судом не встановлено жодних обставин, за яких поданий товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року міг би бути визнаний як неподаткова звітність.
Твердження відповідача, що у додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року відсутні підписи та печатка підприємства, судом оцінюється критично, оскільки представником відповідача суду була надана для огляду ксерокопія титульного аркушу додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до уточнюючого розрахунку, на якій дійсно відсутні підписи та печатка підприємства, а не оригінал додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до уточнюючого розрахунку, який надсилався позивачем.
Позовні вимоги про визнання протиправними дій Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо невизнання як податкова звітність уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2011 року залишаються судом без задоволення з таких підстав.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - рішення про невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року як податкова звітність. Саме воно має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної (юридичної) особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.
Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правову позицію щодо можливості обрання самим судом іншого способу захисту порушеного права позивача, у разі, якщо позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав, підтримано Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України і у постанові від 20 квітня 2010 року за результатами перегляду за винятковими обставинами справи за позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», приватної фірми «Орнатус» про зобов'язання вчинити певні дії. Зокрема, в зазначеній постанові Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України вказала, що суд, пославшись на обрання позивачем неправильного способу захисту публічних інтересів держави, не врахував, що правила частини 3 статті 105 КАС України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом. Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року безпідставно не визнаний рішенням відповідача як податкова звітність, суд вважає за необхідне для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року як податкова звітність, зміст якого викладений в листі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 13 липня 2011 року № 29536/28-517.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти та вважати поданою податкову звітність - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року, суд зазначає, що скасування рішення відповідача про невизнання зазначеного уточнюючого розрахунку як податкова звітність автоматично робить зазначений уточнюючий розрахунок поданим та прийнятим, а тому додаткового підтвердження та встановлення судовим рішенням не потребує.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 30 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 02 вересня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» (ідентифікаційний код 37287358) у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року як податкова звітність, зміст якого викладений в листі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 13 липня 2011 року № 29536/28-517.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна-2010» (ідентифікаційний код 37287358, місцезнаходження: 91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 99-В) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 02 вересня 2011 року.
СуддяТ.І. Чернявська