Категорія №10.2.2
Іменем України
26 серпня 2011 року Справа № 2а-6027/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача - головний бухгалтер централізованої бухгалтерії
ОСОБА_1 (довіреність від 10.01.2011 б/н)
від І-го відповідача - заступник завідувача юридичним відділом
ОСОБА_2 (довіреність від 05.01.2011 № 07-11-17)
від ІІ-го відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
управління охорони здоров'я Свердловської міської ради
до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про скасування рішення,
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-6027/11/1270 за адміністративним позовом управління охорони здоров'я Свердловської міської ради до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому позивач просить:
- скасувати рішення Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11 травня 2011 року № 23 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» в частині стягнення неправомірно витрачених страхових коштів в сумі 1496,40 грн., донарахованих страхових внесках в сумі 1082,43 грн., штрафу в розмірі 50 % від неправомірно витрачених страхових коштів в сумі 748,20 грн., на загальну суму - 3327,03 грн.;
- скасувати рішення Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03 червня 2011 року № 260/01-12 за результатами розгляду скарги та рішення Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 30 червня 2011 року № 07-10-1969 за результатами розгляду скарги.
Ухвалою від 16 серпня 2011 року закрито провадження у справі № 2а-6027/11/1270 за адміністративним позовом управління охорони здоров'я Свердловської міської ради до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в частині позовних вимог про скасування рішення Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03 червня 2011 року № 260/01-12 за результатами розгляду скарги та рішення Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 30 червня 2011 року № 07-10-1969 за результатами розгляду скарги (арк. справи 59-60).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11 травня 2011 року № 23 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» застосовано штрафні санкції до управління охорони здоров'я Свердловської міської ради у таких розмірах: 2904,40 грн. - неправомірно витрачені страхові кошти, 1213,98 грн. - донараховано страхових внесків; 16,98 грн. - нараховано пені за несвоєчасно повернені страхові кошти, 1452,20 грн. - штраф 50 % від неправомірно витрачених страхових коштів, 196,92 грн. - штраф 10 % від несвоєчасно повернених страхових коштів. Загальна сума становить 5784,48 грн. З даним рішенням позивач незгодний та оскаржує його з таких підстав.
Спеціалістами Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно плану проведення документальних перевірок (наказ від 20 квітня 2011 року № 106, направлення від 26 квітня 2011 № 47) та пункту 2 пункту 3 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затвердженої постановою правлення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 29, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 року за № 393/19131 у період з 26 квітня 2011 року по 05 травня 2011 року проведена документальна перевірка повноти нарахування, своєчасності перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та цільове використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01 квітня 2010 року по 01 травня 2011 року, за результатами якої складено акт від 04 травня 2011 року № 141.
На підставі акта документальної перевірки від 04 травня 2011 року № 141 з питань повноти нарахування, своєчасності перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та цільове використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яким встановлено порушення вимог статей 21, 27, 37 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», пунктів 14, 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» позивачу рішенням від 11 травня 2011 року № 23 визначена сума страхових коштів у загальному розмірі 5784,48 грн., яка підлягає перерахуванню до Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Рішення від 11 травня 2011 року № 23 не може бути виконано позивачем у повному обсязі з таких підстав.
Згідно діючого законодавства страхові внески сплачуються роботодавцями за застрахованих осіб. Компенсація за невикористані дні відпуски звільненим працівникам відповідно до пункту 1.6.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, зареєстрованої наказом Держкомітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, нараховувалась у місяці, наступному за звітним. В цей час звільнені робітники вже не мали трудової угоди з позивачем, тобто не являлись застрахованими особами. Таким чином, на думку позивача, за період перевірки в управлінні охорони здоров'я Свердловської міської ради не існує факту заниження фонду оплати праці на суму 47159,26 грн. і, відповідно, не підлягають донарахуванню внески в сумі 1082,43 грн.
Що стосується надлишкових виплат в сумі 1496,40 грн., то вони були виявлені позивачем самостійно до початку перевірки, про що свідчить акт самоперевірки від 20 квітня 2011 року, і платіжним дорученням від 21 квітня 2011 року за № 230 були повернути на розрахунковий рахунок Фонду. З огляду на вимоги Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18 січня 2011 року № 4, який передбачає накладання штрафу, не мав місця. Але в оскаржуваному рішенні від 11 травня 2011 року № 23 повторно заявлена вимога про перерахування 1496,40 грн.
Крім того, на момент прийняття рішення за результатами розгляду скарги від 03 червня 2011 року № 260/01-12 позивачем перераховано кошти до Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у загальному розмірі 2457,45 грн., а саме: 1408,00 грн. - не прийняті до заліку витрати (платіжним дорученням від 19 травня 2011 року № 306), 131,55 грн. - донараховані страхові внески (платіжним дорученням від 19 травня 2011 року № 307), 16,98 грн. - пеня на суму несвоєчасно повернених страхових коштів (платіжним дорученням від 19 травня 2011 року № 308), 704,00 грн. - штраф у розмірі 50 % від неправомірно витрачених коштів (платіжним дорученням від 19 травня 2011 року № 309), 196,92 грн. - штраф 10 % від несвоєчасно повернених страхових коштів (платіжним дорученням від 19 травня 2011 року № 310).
Початок перевірки, висновки та рішення, які зроблені в результаті перевірки Свердловською міською виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, мають ряд порушень в посиланнях на нормативно-правові та законодавчі акти України, які або відсутні взагалі, або не відносяться до спірних правовідносин.
На підставі викладеного та згідно з Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 29, рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій та рішення Свердловської міської виконавчої дирекції та Луганського обласного відділення Фонду за результатами розгляду скарг, на думку позивача, є незаконними та необґрунтованими і мають бути скасовані, оскільки порушень законодавства при сплаті внесків позивачем не допущено.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності адміністративний позов не визнало, про що подало суду заперечення проти позову від 26 серпня 2011 року б/н (арк. справи 68-69). В запереченнях проти адміністративного позову І-ий відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав.
Статтею 47 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України закріплено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Днем звільнення вважається останній день роботи, та у цей день працівникові має бути повністю виданий розрахунок із заробітної плати: має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи та компенсація за невикористані дні відпустки.
Таким чином, на управління охорони здоров'я Свердловської міської ради покладено обов'язок по здійсненню повного розрахунку усіх сум належних працівнику в день його звільнення з обов'язковим нарахуванням та утриманням у цей же день усіх передбачених діючим законодавством внесків, у тому числі страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності.
Згідно статті 27 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до статті 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», який був чинним до 01 січня 2011 року, базою для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.
Крім того, частиною 1 статті 21 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» визначено, що базою для обчислення внесків до Фонду є фактичні витрати на оплату праці, а частиною 1 статті 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» визначено розмір внесків до Фонду від сум фактичних витрат на оплату праці.
Згідно із статтею 4 Закону України від 01 січня 2004 року № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» базою для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування є заробітна плата платника цього податку.
Відповідно до статі 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. До складу заробітної плати (додаткової) відноситься й сума грошової компенсації за невикористані щорічну (основну та додаткову) відпустки, передбачені законодавством.
За таких підстав, сума компенсації за невикористану відпустку підлягає оподаткуванню під час її нарахування, а тому й страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повинні бути нараховані та перераховані.
Крім того, станом на дату проведення перевірки та оформлення акта самоперевірки набрав чинності Порядок формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18 січня 2011 року № 4 (надалі по тексту Порядок № 4). Так, відповідно до пункту 7.3 Порядку № 4, у разі якщо страхувальник самостійно до початку перевірки органом Фонду виявив помилки, що містяться у раніше поданому ним звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП, які стосуються правильності нарахування суми страхових внесків до Фонду за період до 01.01.2011 та витрат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, то такий страхувальник повинен вжити невідкладних заходів щодо їх виправлення шляхом письмового повідомлення про факт та зміст помилок органу Фонду за місцем обліку, у якому мають бути відображені причини виникнення помилок та надано розрахунок донарахованої (зменшеної) суми страхових внесків або витрат, здійснених за рахунок коштів Фонду.
В порушення вищезазначеного, на час початку проведення документальної перевірки, а саме, станом на 26 квітня 2011 року, Свердловською міською виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не отримано від позивача повідомлення про самостійне виявлення будь-яких порушень.
Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Відповідно до статті 30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у відношенні позивача було прийнято рішення від 11 травня 2011 року № 23.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, І-ий відповідач вважає рішення від 11 травня 2011 року № 23 законним та обґрунтованим.
У судовому засіданні представник І-го відповідача підтримав заперечення проти позову, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях.
Представник ІІ-го відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (арк. справи 42, 66). Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представників позивача та І-го відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено таке.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, з 26 квітня 2011 року по 05 травня 2011 року спеціалістами Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена документальна перевірка повноти нарахування, своєчасності перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та цільове використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в управлінні охорони здоров'я Свердловської міської ради за період з 01 квітня 2010 року по 01 травня 2011 року, за результатами якої складено акт від 04 травня 2011 року № 141 (арк. справи 9-16).
На підставі акта документальної перевірки від 04 травня 2011 року № 141 з питань повноти нарахування, своєчасності перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та цільове використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яким встановлено порушення вимог статей 21, 27, 37 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», пунктів 14, 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» управлінню охорони здоров'я Свердловської міської ради рішенням від 11 травня 2011 року № 23 визначена сума страхових коштів у загальному розмірі 5784,48 грн., яка підлягає перерахуванню до Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (арк. справи 21-22).
Позивач оскаржує рішення Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11 травня 2011 року № 23 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» в частині донарахованих страхових внесків на компенсацію за невикористані дні відпустки звільненим працівникам в сумі 1082,43 грн., неправомірно витрачених страхових коштів по лікарняним листкам в сумі 1496,40 грн. та штрафу в розмірі 50 % від неправомірно витрачених страхових коштів в сумі 748,20 грн.
За результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку про правомірність оскаржуваного рішення в частині донарахованих страхових внесків на компенсацію за невикористані дні відпустки звільненим працівникам в сумі 1082,43 грн. з огляду на таке.
Відповідно до статті 23 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
Згідно із статтею 21 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням встановлюється Верховною Радою України у відсотках для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Статтею 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники - роботодавці нараховують страхові внески на суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.
Згідно із статтею 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. З аналізу положень норм статті 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» випливає, що до складу заробітної плати відноситься сума грошової компенсації за невикористані щорічні (основну та додаткову) відпустки, передбачені законодавством.
Згідно із пунктом 3.5 статті 3 Закону України від 22 травня 2003 року № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Таким чином, якщо сума компенсації за невикористану відпустку підлягає оподаткуванню під час її нарахування за попереднім місцем роботи працівника, то страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності слід нарахувати та утримати також за його попереднім місцем роботи.
Як вбачається з розрахункових листів на заробітну плату, у тому числі розрахунку суми компенсації за невикористану відпустку звільнених працівників (арк. справи 74-122), з суми компенсації за невикористану відпустку утримувався податок з доходів фізичних осіб (код утримання - 503).
Суд вважає, що за таких обставин рішенням Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11 травня 2011 року № 23 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» вірно донараховано страхові внески у сумі 1082,43 грн. з суми компенсації за невикористану відпустку звільнених працівників.
Що стосується рішення Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11 травня 2011 року № 23 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» в частині неправомірно витрачених страхових коштів по лікарняним листкам в сумі 1496,40 грн. та штрафу в розмірі 50 % від неправомірно витрачених страхових коштів в сумі 748,20 грн., за результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку про його безпідставність та необхідність скасування в цій частині з огляду на нижчевикладене.
В акті документальної перевірки від 04 травня 2011 року № 141 з питань повноти нарахування, своєчасності перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та цільове використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зазначено, що перевіркою встановлено, що страхувальник робить перерахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності за минулі періоди без письмового повідомлення дирекції Фонду. Так, працівниками бухгалтерії зроблено перерахунок по 27 лікарняним листкам, в яких виявлено переплату допомоги, та по 29 лікарняним листкам, в яких необхідно донарахувати застрахованим особам - 5911,33 грн., але в порушення Інструкції від 25 грудня 2003 року № 123 «Про затвердження Порядку виправлення помилок минулих звітних періодів у звітності страхувальників» та пунктів 7.3, 7.4, 7.5 Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18 січня 2011 року № 4, страхувальник не надав письмове повідомлення (додаток № 2) (арк. справи 13).
Актом самоперевірки від 20 квітня 2011 року № 3 управління охорони здоров'я Свердловської міської ради встановило надмірну сплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за минулі періоди в сумі 1496,40 грн., в якому також зазначено про перерахування суми переплаченої допомоги у квітні 2011 року платіжним дорученням від 21 квітня 2011 року № 230 (арк. справи 123-124). Зазначений акт самоперевірки був доведений до відома спеціалістам Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, які проводили документальну перевірку повноти нарахування, своєчасності перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та цільове використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01 квітня 2010 року по 01 травня 2011 року. Обставини щодо перерахування позивачем суми переплаченої допомоги у квітні 2011 року платіжним дорученням від 21 квітня 2011 року № 230 відповідачем не заперечувались.
Оскільки на час перевірки (21 квітня 2011 року) надмірно сплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за минулі періоди в сумі 1496,40 грн. позивачем вже була сплачена, суд вважає безпідставним рішення Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11 травня 2011 року № 23 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» в частині стягнення з управління охорони здоров'я Свердловської міської ради неправомірно витрачених страхових коштів по лікарняним листкам в сумі 1496,40 грн., так як це призводить до подвійної сплати неправомірно витрачених страхових коштів.
Безпідставність рішення Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11 травня 2011 року № 23 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» в частині стягнення з управління охорони здоров'я Свердловської міської ради неправомірно витрачених страхових коштів по лікарняним листкам в сумі 1496,40 грн. обумовлює безпідставність рішення в частині застосування штрафу в розмірі 50 % від неправомірно витрачених страхових коштів в сумі 748,20 грн.
У судовому засіданні судом було встановлено, що Свердловська міська виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є неналежним відповідачем, оскільки згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 20 лютого 2006 року № 47659, виданої Головним управлінням статистики у Луганській області, має правовий статус суб'єкта без права юридичної особи і тому не може бути стороною при вирішенні цього спору (арк. справи 71). Заявлення вимог до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки таким відповідачем не порушено прав, свобод та інтересів позивача.
З огляду на викладене, у задоволенні адміністративного позову управління охорони здоров'я Свердловської міської ради до Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності слід відмовити повністю, а адміністративний позов управління охорони здоров'я Свердловської міської ради до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити частково.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 26 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 31 серпня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 48, 50, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову управління охорони здоров'я Свердловської міської ради до Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відмовити повністю.
Адміністративний позов управління охорони здоров'я Свердловської міської ради до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити частково.
Скасувати рішення Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11 травня 2011 року № 23 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» в частині стягнення неправомірно витрачених страхових коштів в сумі 1496,40 грн. та штрафу в розмірі 50 % від неправомірно витрачених страхових коштів в сумі 748,20 грн.
В решті позовних вимог управління охорони здоров'я Свердловської міської ради до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь управління охорони здоров'я Свердловської міської ради (ідентифікаційний код 24852860, місцезнаходження: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Пирогова, буд. 2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 31 серпня 2011 року.
СуддяТ.І. Чернявська