Постанова від 23.08.2011 по справі 2а-6194/11/1270

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2011 року Справа № 2а-6194/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 03.07.2011 № 07-3)

від відповідача - начальник юридичного відділу

ОСОБА_2 (довіреність від 29.12.2010 № 8707/100)

заступник начальника ДПІ - начальник відділу податкового

контролю юридичних осіб

ОСОБА_3 (довіреність від 29.12.2010 № 8700/100)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія»

до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області, в якому позивач просить визнати неправомірними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки, що оформлена актом від 12 липня 2011 року № 362/23/37325309, та по складанню висновків акта від 12 липня 2011 року № 362/23/37325309.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року у адміністративній справі № 2а-6194/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій по складанню висновків акта від 12 липня 2011 року № 362/23/37325309 у відкритті провадження у справі відмовлено, оскільки зазначені позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки, що оформлена актом від 12 липня 2011 року № 362/23/37325309, провадження у справі відкрито (арк. справи 1-2).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі службового посвідчення серія УЛГ № 012527, виданого 24 грудня 2008 року державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області, ОСОБА_3 на підставі постанови слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області ОСОБА_4 від 06 липня 2011 року за кримінальною справою № 12/11/8018, підпункту 78.1.11 Податкового кодексу України та відповідно до наказу державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області від 07 липня 2011 року № 398-о проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» з питань повноти обчислення та сплати податку на додану вартість за період з 11 січня 2011 року по 30 червня 2011 року, результати якої оформлено актом від 12 липня 2011 року № 362/23/37325309.

Позивач вважає дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки неправомірними, протиправними, безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечить законодавству України, у зв'язку з неправильним застосуванням норм права з огляду на таке.

Документами, визначеними Податковим кодексом України, що є підставами для висновків документальних перевірок, є документи, визначені підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, а саме: «Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків». Однак, відповідач провів перевірку без врахування фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку. Вказані регістри та первинні документи присутні на підприємстві як на момент здійснення господарських операцій, так і під час проведення перевірки. Всупереч підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 78.7 статті 78, пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, відповідач зробив висновки акта безпідставно, тобто не враховуючи передбачену законом інформацію, яку слід використовувати і що безпосередньо є підставою для висновків під час проведення перевірок органами державної податкової служби.

Крім того, за результатами висновків акта було внесено зміни по особовому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» з податку на додану вартість, що відкрито відповідачем згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, що прямо порушує права та інтереси позивача.

Таким чином, зазначає у позовній заяві позивач, перевірка проводилось відповідачем з порушенням порядку її проведення, з підстав, що не є підставами для проведення цієї перевірки, з перевищенням компетенції та повноважень контролюючого органа. Як наслідок таких неправомірних дій відповідача, неправомірними є й його дії по складанню акта перевірки, оскільки це службовий документ, котрий має стверджувати факт проведення певного виду перевірки.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив його задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Державна податкова інспекція в м. Ровеньки Луганської області адміністративний позов не визнала, про що подала заперечення від 05 серпня 2011 року № 4710/100, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі (арк. справи 37-45).

Заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач послався на таке.

14 червня 2011 року державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області сформовано запит № 3532/230 про надання пояснень та їх документального підтвердження, який направлено товариству з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» поштою. 24 червня 2011 року запит від 14 червня 2011 року № 3523/230 було повернуто до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області у зв'язку з тим, що за юридичною адресою: м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6-а, адресат не знаходиться. Товариством з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» на виконання вказаного запиту не було направлено на адресу державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області пояснень, копій видаткових накладних, копій податкових накладних, копій договорів, виписки банку, копій товарно-транспортних накладних та інших документів. 07 липня 2011 року державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області видано наказ № 398-о «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальності «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія», код за ЄДРПОУ 37325309, з питань повноти обчислення та сплати податку на додану вартість за період з 11 січня 2011 року по 30 червня 2011 року. Наказ від 07 липня 2011 року № 398-о та повідомлення про проведення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальності «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» від 08 липня 2011 року № 134 товариством з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» не отримано. За результатами перевірки складено акт від 12 липня 2011 року № 362/23/37325309 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальності «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» (код за ЄДРПОУ 37325309), з питань повноти обчислення та сплати податку на додану вартість за період з 11 січня 2011 року по 30 червня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» пункту 3 статті 5 та пункту 1 статті 7 Господарського кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року завищено податковий кредит у сумі 57531726,00 грн. та завищено податкові зобов'язання у сумі 57560505,00 грн. Враховуючи те, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, згідно до статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України угоди з зазначеними підприємствами є нікчемними.

Також, у запереченнях проти адміністративного позову відповідач послався на те, що наказ державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про проведення перевірки є внутрішнім документом, по формі, змісту відповідає вимогам діючого законодавства, підписано посадовою особою, уповноваженою на те, ґрунтується на вимогах діючого під час винесення наказу законодавства. В Податковому кодексі України відсутні підстави для визнання наказу протиправним. Позовні вимоги в частині визнання дій протиправними щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та складання акта перевірки державна податкова інспекція в м. Ровеньки Луганської області вважає безпідставними, оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть податкові повідомлення - рішення. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної або юридичної особи прав (чи інтересів). З огляду на вищевикладене, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

У судовому засіданні представники відповідача проти адміністративного позову заперечували, просили у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях від 05 серпня 2011 року № 4710/100.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» (ідентифікаційний код 37325309) зареєстровано виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області 06 січня 2011 року за реєстраційним номером 1 389 102 0000 000697, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 243281 (арк. справи 22).

Як платник податків товариство з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» перебуває на обліку у державній податковій інспекції в м. Ровеньки Луганської області з 11 січня 2011 року за № 3, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 11 січня 2011 року за № 3 (арк. справи 23).

Постановою старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Луганській області ОСОБА_5 від 06 липня 2011 року по кримінальній справі № 12/11/8018 призначено документальну позапланову перевірку з питань повноти нарахування та сплати податку на додану вартість до бюджету зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» (ЄДРПОУ 37325309) за період з 01 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року, проведення якої доручено спеціалістам державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області (арк. справи 74).

На підставі постанови старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Луганській області ОСОБА_5 від 06 липня 2011 року по кримінальній справі № 12/11/8018 відповідно до пункту 79.2 статті 79 та підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказом державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області від 07 липня 2011 року № 398-о призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія», код за ЄДРПОУ 37325309, з питань повноти обчислення та сплати податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року (арк. справи 109).

З 08 липня 2011 року по 11 липня 2011 року державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» (код за ЄДРПОУ 37325309) з питань повноти обчислення та сплати податку на додану вартість за період з 11 січня 2011 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої складено акт від 12 липня 2011 року № 362/23/37325309 (арк. справи 110-121).

Згідно висновків акта від 12 липня 2011 року № 362/23/37325309 перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» пункту 3 статті 5 та пункту 1 статті 7 Господарського кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року завищено податковий кредит у сумі 57531726,00 грн. та завищено податкові зобов'язання у сумі 57560505,00 грн. Враховуючи те, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, згідно до статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України угоди з вищезазначеними підприємствами є нікчемними (арк. справи 119 на звороті, 120, 121).

Податкові повідомлення-рішення про збільшення або зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області на підставі акта від 12 липня 2011 року № 362/23/37325309 не приймались.

У відповідності із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою у відповідності із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка, серед іншого, здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (підпункт 78.1.7); отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (підпункт 78.1.11).

З урахуванням положень підпунктів 78.1.7 та 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також обставин щодо знаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» у стадії банкрутства з 05 липня 2011 року, про що було відомо відповідачу, суд вважає, що у даному випадку відповідач повинен був призначити та провести документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія», а не документальну позапланову невиїзну перевірку.

Для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків) відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (надалі - Порядок № 984).

Згідно з пунктом 10 розділу I «Основні терміни та вимоги щодо оформлення документальних перевірок» Порядку № 984 у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки або неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує такий факт.

Суд вважає, що обставини щодо невручення товариству з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» запиту про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки до початку проведення такої перевірки, а також відсутність у податкового органу регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, свідчать про неможливості проведення призначеної наказом державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області від 07 липня 2011 року № 398-о документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія», код за ЄДРПОУ 37325309, з питань повноти обчислення та сплати податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року, про що відповідач повинен був скласти відповідний акт, який засвідчує такий факт, а не акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що 02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону до статті 228 Цивільного кодексу України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. В даному випадку, виходячи з акта перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентами. Тобто, має місце оспорюваність самих договорів, та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання таких видів договорів та їх невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом статті 228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання таких правочинів недійсними (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про їх недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такі правочини нікчемними, що також суперечить вимогам законодавства.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсними, що приводить до безпідставного прийняття рішення. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними. Висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що платник податків має право оскаржити в судовому порядку дії податкового органу з проведення перевірки, якщо вважає, що останній при проведенні такої перевірки порушив правила та процедуру, встановлені законом.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними, а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Оскільки належним способом захисту порушеного права позивача у даній адміністративній справі є висновок суду про протиправність дій, а не про їх неправомірність, за результатами судового розгляду справи дії державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» (ідентифікаційний код 37325309) з питань повноти обчислення та сплати податку на додану вартість за період з 11 січня 2011 року по 30 червня 2011 року, результати якої оформлено актом від 12 липня 2011 року № 362/23/37325309, визнаються судом протиправними.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 23 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 29 серпня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про визнання дій неправомірними задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» (ідентифікаційний код 37325309) з питань повноти обчислення та сплати податку на додану вартість за період з 11 січня 2011 року по 30 червня 2011 року, результати якої оформлено актом від 12 липня 2011 року № 362/23/37325309.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» (ідентифікаційний код 37325309, місцезнаходження: 94701, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, буд. 6-А) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 29 серпня 2011 року.

СуддяТ.І. Чернявська

Попередній документ
18654235
Наступний документ
18654237
Інформація про рішення:
№ рішення: 18654236
№ справи: 2а-6194/11/1270
Дата рішення: 23.08.2011
Дата публікації: 19.10.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: