Категорія №10.1
Іменем України
26 серпня 2011 року Справа № 2а-6620/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Любімовій Г.Ю.,
за участю представників сторін:
представника позивача: ОСОБА_1, (довіреність № 3 від 04.01.2011),
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області до суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення суми боргу зі сплати страхових внесків у розмірі 1735,80 грн., -
02 серпня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому зазначило, що суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.
В порушення вказаних норм Закону відповідач не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим у ОСОБА_2 утворилась заборгованість по страховим внескам за 2010 рік у розмірі 1735,80 грн. Згідно ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 позивачем на адресу відповідача направлена вимога № 677 від 10.05.2011 з повідомленням про вручення. Зазначена вище вимога 16.05.2011 отримана відповідачем та в судовому порядку оскаржена не була.
Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не перерахував, у зв'язку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.
У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив стягнути заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1735,80 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суперечить Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» відповідно до якого до внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань на державне пенсійне страхування громадянами-підприємцями, що сплачують фіксований податок, 10 відсотків сум цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України. ОСОБА_2 у 2010 році сплачувала своєчасно фіксований податок, частина якого перераховувалась до Пенсійного фонду України. Також зазначила, що страхові платежі до пенсійного фонду є обов'язковими та відокремлені від податків, але встановлюватися або змінюватись мають виключно законами про оподаткування, а Законом України «Про систему оподаткування» ставки, механізм справляння податків і зборів не можуть змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування. Крім того, Бюджетним кодексом України передбачено, що дія нормативно-правового акту, регулюючого фінансові зобов'язання суб'єктів господарювання, вступає в силу після дати його прийняття не раніше ніж за 6 місяців, а згідно ч. 9 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» зміни до цього закону та інших Законів стосовно зміни податків та зборів вносяться не пізніше шести місяців до початку нового бюджетного року. У зв'язку з цим, позивач вважає, що зміни до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, внесені Законом України № 2461 від 08.07.2010 можуть застосовуватись лише з січня 2011 року. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрована виконавчим комітетом Краснодонської міської ради 23.10.2010. (а.с. 20)
З матеріалів справи вбачається, що відповідач - суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вказана обставина сторонами у справі не оскаржується та додаткового доказування не потребує.
ОСОБА_2 30.03.2011 подала до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні звіт про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - СПД, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок.
У вказаному звіті за 2010 рік відповідачем самостійно визначено розмір страхових внесків за 2010 рік у сумі 114,00 грн., а також зазначено, що сума фактично сплачених внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 114,00 грн. (а.с. 26-27)
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області 01.04.2011 проведено камеральну перевірку річного звіту приватного підприємця ОСОБА_2, за результатами якої складено акт № 2, у якому зазначено, що в порушення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_2 з липня 2010 року не врахувала розмір мінімальних страхових внесків, у зв'язку з чим підлягають донарахуванню до мінімального розміру страхові внески за липень-грудень 2010 року у сумі 1735,80 грн. (а.с. 28-29)
На підставі зазначеного акту камеральної перевірки до картки особового рахунку внесено інформацію про донарахування ОСОБА_2 страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1735,80 грн. (а.с. 10)
Крім того, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської на адресу ОСОБА_2 направлено вимогу про сплату боргу № 677 від 10.05.2011, у якій визначено заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1735,80 грн. (а.с. 8-9)
Вимога № 677 від 10.05.2011 отримана відповідачем 16.05.2011, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення та визнано відповідачем у судовому засіданні (а.с. 7)
Вимога про сплату боргу № 677 від 10.05.2011 у встановленому Законом порядку не оскаржувалась, є чинною.
Вирішуючи питання про правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1735,80 грн. суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Законом України “Про внесення змін до Законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” підпункт 4 пункту 8 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески”. Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.
До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункт 4 пункту 8 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
З дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (з 17 липня 2010 року) порядок обчислення страхових внесків змінився і їх сплата не повинна була відбуватися з фіксованого розміру.
Порядок формування вимоги визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.
Відповідно до п.п. 2.1.3 п.2.1 вказаної Інструкції платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Згідно з пп. 8.2 п. 8 вказаної Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
Згідно з п. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.
Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Що стосується посилання відповідача та не, що Закон України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 2461від 08.07.2010 не відповідає вимога Закону України «Про систему оподаткування» та Бюджетному кодексу України в частині визначення порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), то даючи оцінку спірним відносинам у цій частині, суд вважає, що у даному випадку необхідно виходити з позиції Конституційного Суду України, наведеній у пункті 2 мотивувальної частини рішення у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-7/99, викладеної стосовно дії загально - правового принципу норми права у часі. Позиція Конституційного Суду України полягає у тому, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним, чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, враховуючи, що зміни до 4 пункту 8 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” неконституційними не визнавались, вказана норма Закону повинна застосовуватись до спірних правовідносин саме в тій редакції, яка діє з 17.07.2010.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявністьу ОСОБА_2 1заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 1735,80 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1735,80 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять п'ять грн. 80 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову у повному обсязі складено 29 серпня 2011 року.
СуддяТ.В. Смішлива