Категорія №8.1.5
Іменем України
22 серпня 2011 року Справа № 2а-5664/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Любімовій Г.Ю.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1, дов. № 13877/240 від 29.04.2011
ОСОБА_2, дов. № 842/10 від 12.01.2011
представника відповідача: ОСОБА_3, дов. № 18/01-02-11 від 10.01.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» про стягнення податкового боргу у сумі 166061,59 грн.,-
05 липня 2011 року позивач звернувся з позовом до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» в якому просив стягнути податковий борг з земельного податку у розмірі 166061,59 грн. з яких 130704,74 грн. - основний борг, 35356,85 грн. - пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив. Відповідач - Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Луганськтеплокомуненерго» зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 22 грудня 2004, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, є платником податків та зборів.
На даний час, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 10480165 від 11.07.2011 державну реєстрацію Відповідача не скасовано.
На час подання позовної заяви відповідач має заборгованість перед бюджетом з земельного податку у розмірі 166061,59 грн. з яких 130704,74 грн. - основний борг, 35356,85 грн. - пеня. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань зі вказаного податку, що підтверджується податковими розрахунками земельного податку та податковими повідомленнями-рішеннями. Алчевською ОДПІ в Луганській області з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме - згідно п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу від 09.03.2010 № 1/14; у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги платнику податків направлено другу податкову вимогу від 12.05.2010 № 2/27.
На підставі викладено позивач просить стягнути з розрахункових рахунків Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» суму податкового боргу у розмірі 166061,59 грн. з яких, 130704,74 грн. - основний борг, 35356,85 грн. - пеня.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові. Крім того, пояснив, що надати докази неможливості вручення другої податкової вимоги відповідачу та підстав для складання акту про неможливість її вручення він не можу у зв'язку з їх втратою.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав наявність заборгованості ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» з земельного податку у розмірі 166061,59 грн., однак, заперечував проти наявності у позивача права на стягнення податкового боргу у зв'язку з тим, що позивачем не надано суду доказів направлення та вручення ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» другої податкової вимоги.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про не обґрунтованість заявлених вимог з таких підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Луганськтеплокомуненерго» (далі - ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго») зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 22 грудня 2004, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, є платником податків та зборів.
На даний час, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 10480165 від 11.07.2011 державну реєстрацію Відповідача не скасовано (а.с.68-74).
Відповідно до наказу № 69 від 29.09.2009 про ліквідацію філії філії «Брянкатеплокомуненерго» відповідач прийняв на себе зобов'язання зазначеної філії у тому числі і податкові зобов'язання з земельного податку (а.с. 83, 84).
На час подання позовної заяви відповідач має заборгованість перед бюджетом з земельного податку у розмірі 166061,59 грн., який складається заборгованості, що виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, визначених у податковому розрахунку № 646 від 31.01.2009 у сумі 52897,66 грн. податковому розрахунку № 706 від 27.01.2010 на загальну суму 77178,68 грн., в уточнюючому розрахунку від 20.05.2010 № 5369, яким збільшено податковий борг на 628,43 грн., (а.с. 34-46) а всього 130704,74 грн. - основний борг.
Згідно п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ та відповідно до Інструкції "Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", затвердженої Наказом ДПА України №290 від 11.06.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за №522/7843, Наказу Державної податкової адміністрації України №953 від 17.12.2010 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2010 за № 1350/18645 «Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби» за несвоєчасне погашення узгоджених податкових зобов'язань боржнику нараховується пеня, яка станом на 01.05.2011 складає 35356,85 грн. та підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.8-22)
Тобто, загальна сума податкового боргу ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» складає 166061,59 грн.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України “Про систему оподаткування” втратили чинність.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо нарахування та визначення податкового зобов'язання із застосування штрафних санкцій та направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.
Норми Податкового кодексу України застосовуються судом лише в частині щодо наявності чи відсутності у позивача права на звернення до суджу з даним позовом.
Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі -Закон № 2181) (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.
Абзацом 1 пункту 5.1. ст. 5 Закону № 2181 визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Пунктом 6.2 статті 6 Закону № 2181 передбачено, що податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом. Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2181 на адресу Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» направлено першу податкову вимогу від 09.03.2010 № 1/14, яку отримано відповідачем 29.03.2010 (а.с. 55).
У зв'язку з несплатою податкового боргу Алчевською об'єднаною державної податкової інспекції в Луганській області платнику податків направлено другу податкову вимогу від 12.05.2010 № 2/27. (а.с. 55 зворотній бік)
У якості доказу вручення другої податкової вимоги представником відповідача надано акт № 1 неможливості вручення платнику податкової вимоги від 24.05.2010, у якому зазначено, що за повідомленням пошти ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» за зазначеною адресою не знаходиться. (а.с. 75)
Суд протягом всього розгляду справи зобов'язував позивача надати докази вручення платнику податків другої податкової вимоги, або докази неможливості її вручення, про що свідчить ухвала суду від 07.07.2011 (а.с. 58-59), протоколи судових засідань від 9 та 11 серпня 2011 року.
У якості доказу надіслання ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» другої податкової вимоги позивачем надано суду фіскальний чек від 14.05.2010 та конверт з довідкою поштового відділення, відповідно до якої адресат - ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» за зазначеною адресою (м. Луганськ, вул.. К.Маркса, 54) не знаходиться. (а.с. 91)
Зазначені докази суд оцінює критично. Так, фіскальний чек без опису вкладення не може бути доказом направлення на адресу відповідача другої податкової вимоги, а свідчить лише про те, що відповідачу 14.05.2010 було направлено якийсь лист, вміст якого жодним чином не підтверджено.
Що стосується наданого для огляду конверту, у якому начебто направлялась на адресу відповідача друга податкова вимога від 12.05.2010 № 2/27, то його взагалі не можна брати до уваги, так як повідомленні про поштове відправлення зазначено дату 17.03.2010, а на поштовому штампі значиться дата 19.03.2010, тобто майже за два місяці до винесення другої податкової вимоги.
Крім того, відповідно до п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, (далі - Правил) рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Пунктом 116 зазначених Правил передбачено, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Тобто, у разі неможливості вручення рекомендованого листа, яким відповідачу направлено другу податкову вимогу, такий лист зберігається поштовим відділенням в продовж місяця, а адресату направляються повідомлення про надходження рекомендованого листа.
Алчевською ОДПІ у якості доказу вручення другої податкової вимоги надано акт № 1 неможливості вручення платнику податкової вимоги від 24.05.2010, при цьому позивач стверджує, що податкова вимога направлена 14.02.2010, тобто, акт складено вже через 10 днів після направлення другої податкової вимоги. Однак, повернення рекомендованого листа без вручення адресату через 10 днів після його відправлення суперечить п. 116 Правил.
Відсутність конверту, у якому відповідачу направлялась друга податкова вимога, пояснюється представником позивача його втратою, однак, жодних доказів на підтвердження зазначеного (доповідна записка, матеріали службового розслідування) суду протягом всього розгляду справи так і не надано.
Відповідно до п.4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788, підставою для розміщення податкового повідомлення на дошці оголошень є інформація від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, про неможливість вручення повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.
Тобто, неможливість вручення платнику податків податкової вимоги повинне бути підтверджене відповіднім чином і лише за наявності такого підтвердження податкова вимога може бути розміщена на дошці оголошень податкового органу.
Як вже зазначалось раніше, підпунктом 6.2.4 пунктом 6.2 статті 6 Закону № 2181 передбачено, що податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів правомірності складання акту № 1 неможливості вручення платнику податкової вимоги від 24.05.2010, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що друга податкова вимога вручена платнику податків - ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго».
Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Враховуючи, що податковий борг щодо стягнення якого заявлені позовні вимоги, виник до набрання чинності Податковим кодексом України, а також те, що податкова вимога у відповідності до вимог Податкового кодексу України відповідачу не направлялась, право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків у податкового органу виникає лише за наявності вручення відповідачу першої та другої вимоги в порядку, передбаченому ст. 6 Закону № 2181.
У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про відсутність доказів вручення ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» другої податкової вимоги, у Алчевської ОДПІ не виникло право звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.
За таких обставин суд приходить до висновку, що ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» має податковий борг зі сплати земельного податку у розмірі 166061,59 грн., однак, позивачем передчасно заявлено позов про його стягнення, у зв'язку з відсутністю доказів вручення другої податкової вимоги в порядку, передбаченому Законм № 2181, або податкової вимоги в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача не підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» про стягнення податкового боргу у сумі 166061,59 грн. відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанву у повному обсязі складено 25 серпня 2011 року.
Суддя Т.В. Смішлива