Категорія №11.5
Іменем України
16 серпня 2011 року Справа № 2а-5893/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Смішливої Т.В.
при секретарі: Любімовій Г.Ю.
за участю представників
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АРК про визнання дій протиправними, скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20 червня 2011 року ВП № 27128357 та ВП № 27128227,-
07 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АРК про визнання дій протиправними, скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.06.2011 ВП № 27128357 та ВП № 27128227.
Згідно до протоколу розподілу справ між суддями Луганського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 адміністративний позов ОСОБА_1 передано у провадження судді Мазура Ю.Ю.
Ухвалою від 01.07.2011 відкрито провадження у справі № 2а-5893/11/1270 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АРК про визнання дій протиправними, скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.06.2011 року ВП № 27128357 та ВП № 27128227.
Згідно протоколу розподілу справ між суддями Луганського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АРК про визнання дій протиправними, скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.06.2011 ВП № 27128357 та ВП № 27128227, що перебувала у провадженні судді Мазура Ю.Ю., передано для подальшого розгляду судді Смішливій Т.В.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 20 грудня 2010 року Ленінським районним судом м. Луганська винесено постанову у справі № 2а-3314/10 за позовом ОСОБА_1 до Керченської міської ради Автономної Республіки Крим про визнання дій незаконними та надання певної інформації, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Після набрання постановою законної сили, позивачем отримано виконавчі листи, які направлено позивачем до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АРК разом із заявою від 03.06.2011 на примусове виконання рішення Ленінського районного суду у справі № 2а-3314/10.
01.07.2011 позивачем отримано постанови Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АРК від 20.06.2011 ВП № 27128227 та ВП № 27128357 про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Також зазначив, що в обґрунтування відмови у прийнятті виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документу відповідачем вказано, що виконавчий документ не має юридичної сили, оскільки виготовлений шляхом накладання (наклеювання) частини тексту, що містить резолютивна частина рішення на бланк виконавчого листа, що виключає здійснення виконавчого провадження по даному документу. Крім того, зазначив, що відповідач у своїх постановах про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.06.2011 ВП № 27128227 та ВП № 27128357 посилався на п.7.ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», однак позивачем заяви про повернення виконавчих листів не подавалися.
Вважав, дані дії відповідача неправомірними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, повідомлялися належним чином, від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю (а.с.32), відповідач причини неявки суду не повідомив..
Дослідивши матеріали справи та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 1 червня 2011 року Ленінським районним судом м. Луганська видано два виконавчі листи на виконання постанови Ленінського районного суду м. Луганська у справі № 2а-3314/10 за позовом ОСОБА_1 до Керченської міської ради Автономної Республіки Крим про визнання дій незаконними та надання певної інформації.
Виконавчі листи видані про зобов'язання Керченської міської ради надати ОСОБА_1 інформацію про те, якою на день звернення із запитом від 02.03.2010 за вих. № 30/0310зм є процедура та порядок отримання земельної ділянки громадянами для будівництва житлового будинку та господарських будівель на території Керченської міської ради громадянами, з урахуванням того, що Кабінетом Міністрів України не затверджені вимоги до земельних ділянок як то передбачено Законом України від 16.09.2008 № 509-VI, та про зобов'язання Керченської міської ради надати інформацію: чи проводилася Керченською міською радою, у період з 16.09.2008 на день спрямування запиту від 02.03.2010 за вих. № 30/0310зм, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадянам для будівництва житлових будинків та господарських будівель; якщо у період з 16.09.2008 на день спрямування запиту від 12.04.2010 за вих. № 71/0410зм Керченською міською радою здійснювалася передача земельних ділянок у власність громадянам, повідомити ОСОБА_1 у якому порядку, на яких підставах та у який кількості; чи має Керченська міська рада на день спрямування запиту в своєму розпорядженні земельні ділянки для передачі їх громадянам України безоплатно у власність під забудову житлових будинків (а.с. 6,7).
Вказані виконавчі листи позивачем для примусового виконання надіслано до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АРК, а 01.07.2011 отримано постанови Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АРК від 20.06.2011 ВП № 27128227 та ВП № 27128357 про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що виконавчий документ не має юридичної сили, оскільки виготовлений шляхом накладання (наклеювання) тексту резолютивної частини рішення на бланк виконавчого листа, що виключає здійснення виконавчого провадження по даному документу (а.с. 8, 9).
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності за ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження». (далі - Закон № 606)
Відповідно до ст. 2 Закону № 606 примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Статтею 18 Закону № 606 передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону № 606 (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних постанов про відмову у відкритті виконавчого провадженні від 20.06.2011) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Під час розгляду справи у судовому засіданні 05.08.2011 судом оглянуто оригінали виконавчих листів, виданих Ленінським районним судом м. Луганська 01.06.2011 у справі № 2а-3314/10.
Оглядом вказаних виконавчих листів встановлено, що резолютивна частина судового рішення у вказаних виконавчих листах по справі № 2а-3314/10 за позовом ОСОБА_1 до Керченської міської ради Автономної Республіки Крим виготовлена шляхом наклеювання тексту судового рішення на бланк виконавчого листа. У верхньому правому кутку наклеєної частини судового рішення проставлено відтиск гербової печатки Ленінського районного суду м. Луганська. (а.с. 6, 7).
Пунктом 16.6.2 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України № 68 від 27.06.2006 передбачено, що виконавчі листи повинні заповнюватись чітко і грамотно. Ніякі помарки і виправлення у виконавчих листах не допускаються. Під час заповнення виконавчих листів про стягнення грошових сум на користь організацій вказуються номери рахунків у фінансових установах на підставі даних, що є в матеріалах судової справи.
Згідно п. 18.1 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, документи оформлюються відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу про адміністративні правопорушення України, інших законодавчих і нормативно-правових актів, а також цієї Інструкції.
Відповідно до п. 18.2 Інструкції під час підготовки та оформлення документів необхідно дотримуватись правил, що забезпечують їх юридичну силу, оперативне та якісне виконання і пошук, можливість обробки за допомогою комп'ютерної та електронної техніки, використання документів як одного з джерел інформації.
Пунктом 7.1 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ДСТУ 4163-2003, якою затверджено вимоги щодо оформлення документів, передбачено, що виготовлені за допомогою друкувальних засобів, документи виготовляють на конторській друкарській машинці або за допомогою комп'ютерної техніки. Державна уніфікована система документації не допускає помарок, виправлень та вклеювань у документах.
З вищевикладеного вбачається, що висновок відповідача про невідповідність виконавчих листів, виданих 01.06.2011 Ленінським районним судом м. Луганська на виконання постанови Ленінського районного суду м. Луганська у справі № 2а-3314/10 за позовом ОСОБА_1 до Керченської міської ради Автономної Республіки Крим, вимогам чинного законодавства є правомірним.
Що стосується посилання позивача, відносно того, що державним виконавцем у постановах про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.06.2011 ВП № 27128227 та ВП № 27128357, у якості підстави відмови у відкритті виконавчих провадження зазначено п. 7 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів, у той час як позивачем заяви про відмову у відкритті виконавчих проваджень не надавалися, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
На час винесення оскаржуваних постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження Закон України «Про виконавче провадження» діяв в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 4 листопада 2010 року № 2677-VI. До внесення вищевказаних змін п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачав право державного виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Тобто, враховуючи, що в оскаржуваних постановах державний виконавець зазначив як підставу для відмови у відкриття виконавчого провадження невідповідність виконавчого листа вимогам законодавства, посилання на п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону № 606 замість п. 8 ч. 1 ст. 26 цього Закону суд розцінює як технічну помилку, допущену державним виконавцем при винесенні постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.06.2011 ВП № 27128227 та ВП № 27128357.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АРК про визнання дій протиправними, скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.06.2011 ВП № 27128357 та ВП № 27128227 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 18 серпня 2011 року.
Суддя Т.В. Смішлива