Категорія №8.2.1
Іменем України
04 серпня 2011 року Справа № 2а-5903/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 04.07.2011 № 01-8/1336)
ОСОБА_2 (довіреність від 05.07.2011 № 01-8/1347)
ОСОБА_3 (довіреність від 04.08.2011 № 01-8/1542)
від відповідача - головний державний податковий інспектор
юридичного відділу
ОСОБА_4 (довіреність від 17.06.2011 № 10936/10/10-013)
головний державний податковий ревізор-інспектор сектору
перевірок платників податків відділу податкового супроводження
підприємств вугільно-енергетичної галузі
ОСОБА_5 (довіреність від 14.07.2011 № 12306/10/10-013)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
приватного акціонерного товариства «Екоенергія»
до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську
про скасування податкового повідомлення-рішення від 24 червня 2011 року № 0000088011,
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-5903/11/1270 за позовом приватного акціонерного товариства «Екоенергія» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2011 року № 0000088011 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2009 року, січень 2010 року, яким приватному акціонерному товариству «Екоенергія» визначені штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у загальному розмірі 633891,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на підставі акта від 24 травня 2011 року № 380/08-2/34621464 «Про результати документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Екоенергія» код за ЄДРПОУ 34621464 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року» винесла податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2011 року № 0000088011 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2009 року, січень 2010 року (розмір не вказаний), яким визначені штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у загальному розмірі 633891,75 грн. Відповідач підставою для висновку про завищення податкового кредиту і, як наслідок, бюджетного відшкодування та винесення вказаного податкового повідомлення-рішення, визначив порушення приватним акціонерним товариством «Екоенергія» підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач зазначив, що податковий кредит в січні 2009 року, грудні 2009 року, грудні 2010 року було сформовано відповідно до вимог підпунктів 7.4.1 та 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі належним чином оформлених податкових накладних, складених відповідно до вимог підпункту 7.2.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Причому поставка товару ще не відбулась, а здійснилась перша подія - перерахування коштів постачальнику. Стосовно визнання відповідачем нікчемним договору на постачання обладнання від 21 січня 2009 року № 474, укладеного позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Омнітех», приватне акціонерне товариство «Екоенергія» зазначило, що відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, недійсність договору може бути визнана тільки судом. Для того, щоб договір був визнаний таким, що порушує публічний порядок і відповідно до пункту 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, позивач наполягає в позові на тому, що його необхідно спочатку визнати судом таким, що він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Враховуючи вищевказане, позивач вважає, що податковий кредит в січні 2009 року, грудні 2009 року, грудні 2010 року було сформовано відповідно до вимог підпунктів 7.4.1 та 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі належним чином оформлених податкових накладних, складених відповідно до вимог підпункту 7.2.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і як слідство бюджетне відшкодування заявлено відповідно до вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а договір є правочином, який відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, він не визнаний таким, що порушує публічний порядок, його недійсність не встановлена судом, а нікчемність законом.
Також, позивач в адміністративному позові у якості самостійної підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 24 червня 2011 року № 0000088011 позивач наводить те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте в порушення пункту 86.8 Податкового кодексу України, яким передбачається його прийняття протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надіслання) письмової відмови платнику податків. З посиланням на статтю 58 Конституції України, позивач вважає безпідставним застосування відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні штрафних (фінансових) санкцій відповідно до статті 123 Податкового кодексу України.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили адміністративний позов задовольнити повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську позов не визнала, про що подала суду заперечення проти адміністративного позову від 19 липня 2011 року б/н (том 1, арк. справи 241-244) та додаткові пояснення від 04 серпня 2011 року б/н (том 2, арк. справи 3-4). У запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на таке.
При проведенні документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Екоенергія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, результати якої оформлено актом від 24 травня 2011 року № 380/08-2/34621464, було встановлено, що між приватним акціонерним товариством «Екоенергія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Омнітех» укладено договір від 21 січня 2009 року № 474 на постачання котельного обладнання. Здійснивши аналіз ланцюгу постачання товару та перерахування коштів, спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську не було встановлено експортних операцій постачальниками приватного акціонерного товариства «Екоенергія» та митного оформлення обладнання з Німеччини. У періоді, що перевірявся, приватне акціонерне товариство «Екоенергія» здійснювало операції з товариством з обмеженою відповідальністю «Омнітех» без мети настання реальних наслідків. Відповідно до частини 1, частини 2 статті 215, частини 1, частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України зазначені операції є нікчемними правочинами і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
У додаткових поясненнях відповідач зазначив, що згідно з даними декларації за січень 2009 року різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з податку на додану вартість має від'ємне значення та складає 16799427,00 грн., згідно встановленого порушення завищено податковий кредит у сумі 766567,00 грн., таким чином заявлене бюджетне відшкодування у декларації за лютий 2009 року потрібно зменшити на суму 766567,00 грн.; за даними декларації за грудень 2009 року різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з податку на додану вартість має від'ємне значення та складає 6934222,00 грн., згідно встановленого порушення завищено податковий кредит у сумі 1769000,00 грн., таким чином заявлене бюджетне відшкодування у декларації за січень 2009 року потрібно зменшити на суму 1769000,00 грн., котре було погашено податковими зобов'язаннями по декларації за липень 2010 року, сума яких склала 7342909,00 грн. Сума податку на додану вартість не була відшкодована платнику податку на розрахунковий рахунок, а зарахувалася у наступних періодах за рахунок позитивного значення. Таким чином, отримавши дану інформацію, податковим органом було прийнято рішення про застосування до приватного акціонерного товариства «Екоенергія» штрафних санкцій за лютий 2009 року та січень 2010 року на загальну суму 633891,75 грн. Штрафні санкції до платника податків були застосовані на підставі статті 123 Податкового кодексу України. Результати аналізу положень статей 8, 58, 92, 152, пункту 1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України свідчать, що виключно законами України про оподаткування визначаються події та факти, які є порушеннями, та встановлюється відповідальність за їх вчинення. Відповідно і зворотна дія в часі реалізується через податкові закони у випадках, коли вони скасовують або пом'якшуються відповідальність особи. Таким чином, спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було правомірно застосовано штрафні санкції на підставі статті 123 Податкового кодексу України.
У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову від 19 липня 2011 року б/н та додаткових поясненнях від 04 серпня 2011 року б/н.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, приватне акціонерне товариство «Екоенергія» (ідентифікаційний код 34621464) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 13 листопада 2006 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 26 квітня 2011 року серії А01 № 406224 (том 1, арк. справи 87).
На податковому обліку приватне акціонерне товариство «Екоенергія» перебуває у спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 28 квітня 2011 року № 68/29-011 (том 1, арк. справи 90).
У відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) приватне акціонерне товариство «Екоенергія» з 23 січня 2007 року зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 346214612065, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18 травня 2011 року № 100335646 (том 1, арк. справи 84).
З 31 березня 2011 року по 17 травня 2011 року спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську проведена документальна планова виїзна перевірка приватного акціонерного товариства «Екоенергія» код за ЄДРПОУ 34621464 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 24 травня 2011 року № 380/08-2/34621464 (том 1, арк. справи 92-232).
Згідно висновків акта від 24 травня 2011 року № 380/08-2/34621464 перевіркою, серед іншого, встановлено порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті його заниження всього у сумі 64603,00 грн., в тому числі: грудень 2010 року у сумі 64603,00 грн., та завищення заявленого бюджетного відшкодування в сумі 2535567,00 грн., в тому числі: січень 2009 року в сумі 766567,00 грн., грудень 2009 року у сумі 1769000,00 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства (том 1, арк. справи 231 на звороті).
На підставі акта документальної планової виїзної перевірки від 24 травня 2011 року № 380/08-2/34621464 спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, абзацом 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2011 року № 0000088011 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2009 року, січень 2010 року, яким приватному акціонерному товариству «Екоенергія» визначені штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у загальному розмірі 633891,75 грн. (том 1, арк. справи 11).
За результатами судового розгляду справи, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 24 червня 2011 року № 0000088011 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2009 року, січень 2010 року, яким приватному акціонерному товариству «Екоенергія» визначені штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у загальному розмірі 633891,75 грн., підлягає скасуванню з огляду на нижчевикладене.
На час виникнення спірних правовідносин спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Пунктом 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Статтею 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не було передбачено застосування штрафних санкцій до платника податків у разі якщо контролюючий орган зменшує суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість платника.
Таку відповідальність законодавець установив лише в статті 123 Податкового кодексу України, який набрав чинності 1 січня 2011 року.
В силу вимог статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно з офіційним тлумаченням цього положення, наданим у Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Оскільки на час виникнення спірних правовідносин Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачав відповідальності платника податків за завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, суд вважає безпідставним та таким, що порушує правовий принцип недопустимості зворотної дії закону у часі, застосування таких санкцій до платника податків на підставі статті 123 Податкового кодексу України.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 04 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 09 серпня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Екоенергія» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 24 червня 2011 року № 0000088011 задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 24 червня 2011 року № 0000088011 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2009 року, січень 2010 року, яким приватному акціонерному товариству «Екоенергія» (ідентифікаційний код 34621464) визначені штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у загальному розмірі 633891,75 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Екоенергія» (ідентифікаційний код 34621464, місцезнаходження: 94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Вокзальна, буд. 30) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 09 серпня 2011 року.
СуддяТ.І. Чернявська