Категорія №10.1
Іменем України
10 серпня 2011 року Справа № 2а-6040/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Любімовій Г.Ю.
за участю представників:
представника позивача: ОСОБА_1, дов. № 6450/09-15 від 14.06.2011
відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання подати звіт за 2010 рік, зобов'язання розрахувати та сплатити страхові внески, -
13 липня 2011 року управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (далі позивач) звернулось до суду з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) про зобов'язання відповідача подати звіт за 2010 рік відповідно до додатку 5 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 05.11.2009 № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за № 1136/17152, розрахувати та сплатити страхові внески в розмірі не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, рядового і начальницького складу, оподаткованого доходу, загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
В обґрунтування позову зазначено, що 16 березня 2011 року відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі подано звіт за 2010 рік з недостовірними відомостями, чим порушено п. 1.6 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум; нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам ПФУ.
Позивач наполягав на недотриманні відповідачем порядку сплати страхових внесків та подання звіту з урахуванням вимог закону України від 8 липня 2010 року «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за якими суб'єкти підприємницької діяльності, які обрати особливий спосіб оподаткування на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована у якості суб'єкта підприємницької діяльності Новопсковською районною державною адміністрацією 16.04.1999. (а.с. 7)
За заявою ОСОБА_2 від 16.04.1999 відповідач зареєстрована як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі (а.с. 6)
16 березня 2011 року ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованої особи та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, у якому відповідачем визначено суму внесків за 2010 рік у розмірі 72,00 грн. (по 6,00 грн. щомісячно) (а.с. 4-5)
Вирішуючи питання про правомірність звернення позивача з даним позовом до суду суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, організовує роботу з ведення персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та автоматизованого оброблення інформації у системі Пенсійного фонду України, проводить збирання, акумулювання та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” № 727 від 03.07.1998, встановлені особливості оподаткування фізичних осіб - підприємців які обрали спрощену систему оподаткування (далі Указ № 727).
Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню піддягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі, ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Статтею 2 Закону № 727 передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:
до місцевого бюджету - 43 відсотки;
до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрати особливий спосіб оподаткування (фіксований податок. єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру (далі закон № 1058).
Згідно з п. п. 4, 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Постановою правління Пенсійного фонду України № 26-1 від 05.11.2009 затверджений Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України. (далі Постанова № 26-1).
Зазначена Постанова № 26-1 втратила чинність на підставі Постанови правління Пенсійного фонду України № 22-2 від 08.10.2010, однак, відповідно до п. 3 вказаної постанови звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за звітні періоди до 1 січня 2011 року подаються у строки та за формами, встановленими Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 N 26-1.
Згідно з розділом ІІ Постанови № 26-1 фізичні особи - підприємці, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом, базовим звітним періодом для них є календарний рік.
Відповідно до п.2 вступної частини Постанови № 26-1 порядок регулює питання подання звіту до органів Пенсійного фонду України за звітні періоди починаючи з 1 січня 2010 року.
Законом України від 8 липня 2010 року № 2461-VI «Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" внесені зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зазначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески" (далі Закон № 2461).
Закон № 2461 набрав чинності з дня опублікування в офіційному виданні - газеті „Голос України” 17.07.2010.
З урахуванням внесених Законом № 2461 змін, позивач наполягав на обов'язку відповідача розраховувати страхові внески з урахуванням мінімального та максимального розміру страхових внесків.
Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі, складених актів перевірки правильності нарахування: та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються: страхові внески.
Статтею 64 Закону України № 1058 позивачу надані права отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України, проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом, застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом, стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Пунктом 1.6 розділу 1 Постанови № 26-1 передбачено, що до страхувальників за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом.
Крім того, повноваження територіальних органів Пенсійного фонду України закріплено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України., затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі-Інструкція № 21-1).
Пунктом 9.3.5 Інструкції № 21-1 передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 17 та/або додатком 17а цієї Інструкції.
Підставою для прийняття відповідних рішень є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі, або акт перевірки.
До 31 грудня 2010 року рішення про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, приймається лише у разі невиконання страхувальником розпорядчого документа про усунення порушень протягом 30 днів від дня його одержання.
Тобто, у випадку неподання звіту або подання звіту не за встановленою формою, або подання недостовірних відомостей територіальний орган Пенсійного фонду України повинен скласти акт про зазначене порушення у довільній формі.
Згідно пояснень представника позивача перевірка достовірності даних, зазначених ОСОБА_2 у звіті за 2010 рік не проводилась, акт перевірки не складався, вимога про сплату певного розміру страхових внесків не направлялась.
Тобто, Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі самоусунулось від виконання покладених на нього обов'язків щодо здійснення контролю за повнотою, своєчасністю та достовірністю відображення страхувальником страхових внесків.
Таким чином позивачем не були вчинені дії направлені на реалізацію його повноважень.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У зв'язку з цим частиною 4 статті 50 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Тобто, право звернення до суду з позовом суб'єкта владних повноважень повинно бути чітко встановлено Конституцією та відповідними законами України.
Однак, а ні Закон № 1058, а ні жоден інший закон не надає Управлінню Пенсійного фонду України в Новопсковському районі як суб'єкту владних повноважень звертатись до суду з позовом про зобов'язання відповідача подати звіт за 2010 рік відповідно до додатку 5 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 05.11.2009 № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за № 1136/17152, розрахувати та сплатити страхові внески в розмірі не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, рядового і начальницького складу, оподаткованого доходу, загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушеного, на думку позивача, права шляхом подання до суду адміністративного позову вищевказаного змісту не передбачено чинним законодавством України, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання подати звіт за 2010 рік, зобов'язання розрахувати та сплатити страхові внески відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 15 серпня 2011 року.
Суддя Т.В. Смішлива