Колегія суддів Cудової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Крижановського В.Я. і Дембовського С.Г.,
за участю прокурора Таргонія О.В.,
захисника ОСОБА_5,
особи, щодо якої закрито
справу ОСОБА_6
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 вересня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_6
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 5 січня 2011 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, звільнено на підставі ч. 4 ст. 309 КК України від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, а кримінальну справу закрито.
Органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він 13 жовтня 2010 року близько 19 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи поблизу метро «Петрівка» в м. Києві, у невстановленої особи незаконно придбав психотропні речовини амфетамін та метамфетамін вагою 0,071 г та 1,205 г, які незаконно зберігав для власного вживання та перевіз їх до Печерського району м. Києва, де був затриманий працівниками міліції. Під час проведення обшуку в ОСОБА_6 було виявлено та вилучено цей психотропний засіб.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2011 року постанова щодо ОСОБА_6 залишена без зміни.
У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд, звільняючи ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, не перевірив, чи дійсно ОСОБА_6 розпочав лікування добровільно з метою вилікуватися від наркоманії, а не з метою ухилитися у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання доводів касаційної скарги, ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5, які просили залишити без задоволення скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Крім того, згідно з роз'ясненнями п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 “Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”, (із змінами, внесеними постановою № 16 від 18 грудня 2009 року), за змістом норм, передбачених ч. 4 ст. 307 та ч. 4 ст. 309 КК України, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 у судовому засіданні свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та надав суду довідку Черкаського обласного наркологічного диспансеру від 29.11.2010 року (а.с.71,78) про те, що він перебував на стаціонарному лікуванні в нарковідділенні КЗ «ЧОНД» із діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів зі шкодою для здоров'я», а також добровільно пройшов курс лікування від наркоманії з 15.11.2010 року по 29.11.2010 року. Факт перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні з приводу синдромів залежності від амфетаміну також підтверджується медичною карткою стаціонарного хворого (а.с.79). Те, що ОСОБА_6 хворий саме на наркоманію та потребує відповідного лікування, підтверджується об'єктивними даними ( а.с.90). Саме з урахуванням цих обставин прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, також просив звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності (а.с. 97).
З огляду на те, що ОСОБА_6, який вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 309 КК України, добровільно пройшов курс лікування від наркоманії до закінчення судового слідства, то суд обґрунтовано звільнив його від кримінальної відповідальності.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що ОСОБА_6 пройшов лікування від наркоманії не добровільно, і на такі дані немає посилань у касаційній скарзі прокурора.
Апеляційним судом при перевірці даної кримінальної справи в апеляційному порядку правильно прийнято рішення. Суд надав відповіді на всі доводи прокурора, які були викладені у його апеляції. Свої висновки, з якими погоджується колегія суддів із цього питання, суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування або зміну постановлених у справі судових рішень, не встановлено
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила :
постанову Печерського районного суду м. Києва від 5 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2011 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
Судді:
М.А. Мороз В.Я. Крижановський С.Г. Дембовський