"22" вересня 2011 р. < Текст > № 83824/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Обрізко І.М., Яворського І.О.,
секретарі Дембіцькій Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2011 року про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Товариства індивідуальних забудовників «Добробут» про скасування рішення, -
26 липня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, товариства індивідуальних забудовників «Добробуд» про скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 183 від 12 лютого 2010 року «Про розгляд звернення ТІЗ «Добробуд» з питань будівництва за адресою проспект Степана Бандери».
З метою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позивачем подано клопотання про заборону ТІЗ «Добробуд» здійснювати будівництво 6-ти квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгово-офісного центру по проспекту С. Бандери до вирішення адміністративної справи.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2011 року заборонено ТІЗ «Добробуд» здійснювати будівництво 6-ти квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгово-офісного центру по проспекту С.Бандери.
Представник виконавчого комітету Тернопільської міської ради, зазначену ухвалу суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що ухвала винесена з грубим порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому дана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової, якою слід відмовити в задоволенні клопотанні про забезпечення позову.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що будівництво 6-ти квартирного житлового будинку на наданій ТІЗ «Добробуд» в користування земельній ділянці площею 0,0223 га, на забудову якої надано містобудівні умови і обмеження, не впливає на права жителів сусіднього будинку за адресою просп. С. Бандери 81 А. Встановлення малих архітектурних форм, на які посилається позивач, містобудівними умовами і обмеженнями не передбачено, за винятком дитячого майданчика, спорудження якого ніяким чином не порушує права мешканців будинку за адресою просп. С. Бандери 81 А. Крім того, оскільки будівництво здійснюється за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб, то заборона на його здійснення не порушує права позивача, водночас порушує права відповідачів.
Представник відповідача - Виконавчого комітету Тернопільської міської ради подав заяву від 21.09.2011 року № 4846/01 про відмову від апеляційної скарги в порядку ст. 193 КАС України.
Представник Виробничого кооперативу «Товариство індивідуальних забудовників «Добробуд» подав заяву від 22.09.2011 року про приєднання до апеляційної скарги та у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Незважаючи на те, що представник відповідача - Виконавчого комітету Тернопільської міської ради подав заяву від 21.09.2011 року № 4846/01 про відмову від апеляційної скарги в порядку ст. 193 КАС України зі змісту ч. 2 ст. 193 КАС України вбачається, що суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження, якщо: 1) судове рішення першої інстанції не було оскаржене іншими особами; 2) нема заперечень проти закриття апеляційного провадження інших осіб, які подали цю апеляційну скаргу; 3) нема заперечень проти закриття апеляційного провадження осіб, що приєдналися до апеляційної скарги. Отже, лише дотримання усіх цих умов у сукупності необхідне для закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги. Враховуючи те, що представник відповідача - Виробничого кооперативу «Товариство індивідуальних забудовників «Добробуд» подав заяву від 22.09.2011 року про приєднання до апеляційної скарги та у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав, апеляційна скарга підлягає розгляду по суті.
Відповідно до ч. 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Підставами забезпечення адміністративного позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладення значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності.
Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції не вказано жодних мотивів, які стали підставою для висновку, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може заподіяти шкоду правам, свободам та інтересам позивача, а також захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. Крім того не вказано очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст. 117 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При прийнятті рішення колегією суддів враховано пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Колегія суддів звертає увагу на те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається з наданих до матеріалів справи документів, підставою для вжиття заходів забезпечення позову позивач вважає наявність існування очевидної небезпеки у вигляді заподіяння значної шкоди його правам та інтересам. Зі змісту позовної заяви вбачається, що затвердженні рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 183 від 12 лютого 2010 року «Про розгляд звернення ТІЗ «Добробуд» з питань будівництва за адресою просп. Степана Бандери» містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки за адресою проспект Степана Бандери є неправомірними, на думку позивача, в частині особливих умов щодо малих архітектурних форм, якими передбачено право використання ТІЗ «Добробуд» території існуючого 35-ти квартирного будинку по проспекту С. Бандери 81 А по встановленню малих архітектурних норм в єдиному комплексі з об'єктом будівництва. Однак, з наявної в матеріалах справи копії містобудівних обмежень забудови земельної ділянки за адресою проспект Степана Бандери вбачається, що особливою умовою щодо малих архітектурних форм є встановлення в єдиному комплексу з існуючим багатоквартирним будинком лише дитячого майданчика.
Аналізуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що забезпечення судом першої інстанції адміністративного позову шляхом заборони ТІЗ «Добробуд» здійснювати будівництво 6-ти квартирного житлового будинку в цілому - не співмірне із заявленими позовними вимогами та не забезпечує рівності інтересів сторін.
Крім того, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даній справі порушує майнові права та охоронювані законом інтереси юридичних та фізичних осіб, за кошти яких здійснюється будівництво та позбавляє ТІЗ «Добробуд» користуватись та розпоряджатись власним майном.
Дослідивши матеріали позову, колегія суддів не вбачає очевидної небезпеки, заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам позивача та не вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, щодо яких є клопотання позивача, може привести до того, що відновлення прав позивача буде потребувати значних зусиль, крім того, на час відкриття провадження у справі відсутні очевидні ознаки протиправності дій відповідача.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги її спростовують, а тому ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовити.
Керуючись статтями 117, 118, 160, 195, 196, п.6 ч. 1. ст. 199, п. 4 ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Тернопільської міської ради задовольнити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2011 року про забезпечення адміністративного позову в справі № 2а-17666/11 -скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді І.М. Обрізко
І.О. Яворський