04 жовтня 2011 р. Справа № 36319/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Богаченка С.І.,
суддів - Заверухи О.Б., Кушнерика М.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на додаткове рішення Личаківського районного суду м.Львова від 19 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
21 червня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 - 2010 роки, покликаючись на те, що вона має право на отримання грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 21 липня 2010 року в справі №2-4427/10 позов задоволено частково. Постановлено стягнути з Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь ОСОБА_2 за липень-грудень 2007 року в сумі 2344,63грн. Стягнути 18грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та 23грн. - судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року апеляційні скарги Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та ОСОБА_2 - задоволено частково, а рішення Личаківського районного суду м.Львова від 21 липня 2010 року в справі №2-4427/10 - скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задоволено частково. Зобов'язано Личаківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести нарахування і виплату на користь ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною за період з 30 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та виплачених сум. Стягнуто з місцевого бюджету Личаківського району м.Львова 70,80грн. судового збору, та 72,00 грн. витрат наінформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, його оскаржив Личаківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване рішення та винести нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що, відповідно до ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому пропорційно до задоволених вимог. Зазначає, що оскільки вказане додаткове рішення приймалось 19 жовтня 2010 року, то суду першої інстанції слід було керуватись положеннями Кодексу адміністративного судочинства.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню підлягає.
Приписами статті 88 ЦПК України зазначається, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно з п. 4. ч. 1 ст. 220 ЦПК, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що оскільки положення якими користувався суд першої інстанції виносячи додаткове рішення в порядку цивільного судочинства, є ідентичним до таких же положень Кодексу адміністративного судочинства, то при вирішенні вказаного спору в апеляційній інстанції слід керуватись останніми.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції винесено додаткове судове рішення, яким стягнуто судові витрати на користь позивача у розмірі, що не відповідає вимогам ч.3 ст.94 КАС України.
Оскільки, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року у справі №2-4427/10 (№35718/10/9104) вирішено питання судових витрат відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення Личаківського районного суду м.Львова від 19 жовтня 2010 року в справі №2-4427/10 слід скасувати.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга задоволенню підлягає, а оскаржуване рішення слід скасувати та прийняти постанову.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради - задоволити, а додаткове рішення Личаківського районного суду м.Львова від 19 жовтня 2010 року в справі №2-4427/10 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в частині стягнення додатково з Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати у справі пропорційно до задоволеної частини позовних вимог: 102 гривні - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 28 гривень - судового збору - відмовити.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя О.Б. Заверуха
Суддя М.П. Кушнерик