15 серпня 2011 р. Справа № 47196/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Богаченка С.І., Старунського Д.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.03.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач посилався на те, що йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інваліду 2 групи, інвалідність пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячно повинна нараховуватись та виплачуватись пенсія в розмірі не менше 8-ми мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, що віднесені до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія для інвалідів 2-ї групи у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач в порушення норм закону нараховував та виплачував йому пенсію у меншому розмірі.
Позивач просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплачувати призначену пенсію відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з січня 2010 року по березень 2011 року.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.03.2011 року позов задоволено частково.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області зробити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 згідно ст. 50, ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.07.2010 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області, подавши на неї апеляційну скаргу.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 54 Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки, позивачу було нараховано та виплачено пенсію відповідно до нормативно-правових актів КМУ, то вимоги позивача щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставними.
Апелянт просить скасувати постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.03.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у повному обсязі заявлених позовних вимог.
оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, інвалідність пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому відповідач зобов'язаний провести перерахунок його пенсії відповідно до ст. ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи, що пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до ст. 54 Закону обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - 8-ми мінімальних пенсій за віком по 2-ій групі інвалідності.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам віднесеним до I категорії, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою у розмірі - 75% мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи видно, що пенсія ОСОБА_1 виплачувалась відповідачем та визначалася з розрахунку розмірів мінімальної пенсії, встановлених постановами Кабінету Міністрів України.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку основної та додаткової пенсій позивачки, передбачених ст.ст. 50,54 Закону України застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не положення постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
П.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими встановлено мінімальний розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», тому з 22.05.2008 року почала діяти колишня редакція ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ч. 1 та ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом 25.01.2011 року, а тому, колегія суддів приходить до висновку про підставність позовних вимог позивача в частині позовних вимог в межах строку звернення до суду, тобто за період з 25.07.2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" колегія суддів не вбачає.
Доводи апелянта в тій частині, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для пенсії згідно ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не заслуговують на увагу, оскільки за чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, згідно ч.3 ст. 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Оскільки законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, слід застосовувати цей розмір.
Керуючись ст. 195, ст. 197 ч.1, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.03.2011 року у справі № 2а-946/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі,та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : С.І. Богаченко
Д.М. Старунський