05 вересня 2011 р. Справа № 74411/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Млинівського районного суду Рівненської області від 23.04.2009р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області про поновлення пропущеного строку звернення до суду та стягнення невиплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ,-
18.03.2009р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати поважною причину пропуску процесуальних строків звернення до суду та поновити їх з 01.03.2006р., визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати нарахувати та виплатити різницю недоплаченої соціальної допомоги на утримання дітей за період з 01.03.2006р. по ІНФОРМАЦІЯ_1
Постановою Млинівського районного суду Рівненської області від 23.04.2009р. заявлений позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести нарахування та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. включно в розмірі одного прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за кожен місяць з відрахунком із зазначеної суми фактично отриманої позивачем допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за даний період. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до ст.95 Конституції України виключно Законом України про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків; нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлений розмір допомог, компенсацій та гарантій всім категоріям громадян, які мають право на їх одержання, при цьому КМ України затверджений механізм надання, порядок та джерела виплати по кожній категорії громадян у межах коштів, передбачених вищевказаним Законом.
Оскільки відповідні видатки, які необхідні для виплати допомоги позивачу, не передбачені встановленими на відповідні роки державними бюджетами, тому відповідач не вправі їх змінювати; виконання постанови суду в частині виплати допомоги без відповідних бюджетних асигнувань буде порушенням Бюджетного кодексу України.
Також судом не враховано вимоги ст.99, 100 КАС України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є матір'ю малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.; належить до застрахованих осіб; перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, знаходиться на обліку у відповідача.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не була виплачена на користь позивача за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. у повному обсязі допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, через що суб'єкта владних повноважень слід зобов'язати провести перерахунок цієї допомоги за вказаний період та виплату її у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
В частині вимог за 2008, 2009р.р. суд керувався тим, що положення, якими керувався відповідач при призначенні та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не визнані неконституційними, через що в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) і повинен відповідати розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Звідси, позивач має право відповідно до Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на пільги відповідно до цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було передбачено розмір щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначений ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», передбачений також Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затв. постановою КМ України № 13 від 11.01.2007р. (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.). Вказаною постановою призупинено дію абзацу першого п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затв. постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001р., якою передбачався розмір вказаної допомоги на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Враховуючи наведені положення, керуючись ч.4 ст.9 КАС України, колегія суддів вважає, що постанова КМ України № 13 від 11.01.2007р. «Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому в разі виникнення колізії між її нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення закону.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог позивача, які стосуються нарахування та виплат їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 09.07.2007р.-31.12.2007р. включно.
Разом з тим, позивачем пропущено річний строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), останньою під час розгляду справи не наведено поважних причин його пропуску, а підстави на які посилається суд першої інстанції, вважаючи що позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду, не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст.100 КАС України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, наполягання відповідача у судовому засіданні суду першої інстанції на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду, передбачених ст.100 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги за період 09.07.2007р.-31.12.2007р. включно задоволенню не підлягають за пропуском строку звернення до суду.
Пунктом 25 частини Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 43, яка встановлювала розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, була виключена із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» були визнані неконституційними.
Таким чином, в період з 1 січня по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а з моменту втрати чинності положень пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»зазначені правовідносини регулювалися також і статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, враховуючи, що зміни до статей 13,15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»були внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»з 1 січня 2008 року, а зміни у статтю 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який діяв у часі раніше, з 22 травня 2008 року не вносились, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України не визнано неконституційними положення пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», які діяли по 31 грудня 2008 року. Звідси, відповідачем правомірно виплачена протягом 2008 року позивачу спірна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2009 році, то згідно з частиною другою статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог, які стосуються нарахування та виплат їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за періоди 2008, 2009 р.р.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст. ст.160, 195-197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області задоволити.
Постанову Млинівського районного суду Рівненської області від 23.04.2009р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1, - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: В.М.Багрій
Д.М.Старунський